Фанфіки українською мовою

    Вставши зі столу та взявши за руку Субботу, Женя повів його у вітальню. Не випускаючи руку він сів посеред дивану  трішки розставив ноги та дивиться у очі коханому намагаючись поглядом запросити до себе на коліна.

    • Хочеш щоб я сів до тебе на коліна?
    • Хочу – це сама швидка відповідь за останній місяць зі Спартаком.

    Психолог був спантеличен, адже у його фантазіях така ініціатива була тільки від нього. Але був рад таким цікавим діям свого хлопця, спочатку подарунок тепер ще такі дотики. Поставивши по черзі коліна за ногами Жені він сів ближче до стегон, майже усю свою вагу він більше розподіляв на коліна а не на Женю. Коханий же потягнувся до гарних застібок на темному жакеті

    • Ти же розумієш що ти на мені будеш стрибати, те що я на тобі сиджу це одноразова акція – знявши окуляри єхидно промовив Спартак

    Навіть сидячи на ньому і на перший погляд було зрозуміло хто тут господар.  А Женя тільки зараз звернув увагу на свої білі спортивки через які було видно його збудження

    *ЧОРТ І ВІН ЦЕ БАЧИТЬ, ВІН ТРЯСЦЯ СИДИТЬ БІЛЯ ПАХУ*

    Бігаючі очі звісно були помічені.

    • Тільки помітив? – ще одна посмішка.

    Але Женя вже не міг нічого відповісти. Дивлячись у очі Спартак намотав на кулак кроватку того на кому сидів і трішки тягнучи її знов поцілував, це був максимально вологий поцілунок. Звуки від поцілунку єдине що лунало у квартирі володаря. Він облизував губи, був в одному танці з язиком. Холодна рука не вспіла зігрітися з вулиці і вже притискала шию Яновича від чого у того аж мурахи по тілу пішли.

    Спартак гучно завершив поцілунок. Піднявши рукою шию Жені спочатку зробив довгий мазок гарячим язиком а потім приємно всмоктав шкіру щоб утворився синцілунок.

    /синцілунок – засос/

    Женя ще більше прогнув шию та ледь чутно простогнав, спочатку холод тепер вогонь плясали на його шкірі. Спартак побачивши свою роботу все ж таки відступив.

    • я гадаю треба де що поміняти місцями

    Женя одразу розумів про що йдеться. Він встав одразу за чоловіком який почав розстібати жакет з сорочкою і буквально приказав йти до кімнати й чекати у ліжку.

    Він пішов, він не думав про те чому Спартак так діє, він думав про те як його хоче, як умого швидше, такого брутального, сильного, власного та до біса розумного. З думками він теж зняв кофту, футболку не наважився. З іншої кімнати почулись звуки тумбочки яка відчиняється, потім шарудіння паперового пакету який Женя так і не отримав від Спартака але вже чорний колір та ситуація давала зрозуміти що там може бути. Ось і він йде до нього, сердце почалось битись сильніше з кожним кроком, а вузол все більш набрякав. У дверях з‘явилась причина цього, Женя знов гучно зглотнув та почав роздивлятись найпрекрасніше тіло.

    *Він що з спортзалу не виходить.. *

    • Роздивився? – це схоже було на знущання

    А Спартаку неймовірно подобалось те що Женя збуджувався. Після таких слів низьким голосом його коханий облизав губи

    • Хочешь я тобі відсмокчу? – останне слово пролунало тихіше, говорити таке Спартаку..

    Було помітно як очі Спартака розкрились більше на пару секунд. У кімнаті горіла одна лише настільна лампа, теплим кольором підсвічувала рельєфне тіло Субботи. Іноді було відчутно свіжість, від відкритих вікон, аромат нового адеколону на коханому та щось жарке що палало унизу.

    Спартак сів на стілець в кутку кімнаті та розставивши ноги підпер обличчя рукою.

    • Хочу. – твердо, властно.

    Женя встав з кроваті, зробив пару кроків до чорного як і Суббота стільця. Прям перед ногами спустився на коліна, спочатку руки автоматично поклались на стегна але ковтнувши нервово повітря потягнувся до ширінки. Рука Спартака провелась по щоці, наче заспокоювала.

    Блискавка ростібнулась та резинка опустилась оголивши член. Женя одразу взяв до руки та накрив губами тільки головку, руки Спартака одразу вціпились у стілець, дивлячись на цю картину як той від кого ти божеволів, дивився на тебе постійно зверху, був недоторканним тепер перед тобою на колінах щоб зробити приємно, напевно тільки від цього можно було погрузнути в єйфорії не кажучі вже про губи які гуляли поміж ног. Женя старався як міг, йому було приємно дивитись на обличчя Спартака, він губив рівновагу і просто піддавався іноді товкаючи стегнами. Женя провів палким язиком по усій довжині, і насадився на половину, тут вже терпіння володаря закінчилось і обережно пустивши пальці у волосся змусив взяти глибше і ще, вже процесом більше керував він хоча намагався контролювати себе. Подивившись у янгольські очі Яновича які так безсоромно смоктали залишав слину на одязі, нарешті була розрядка. Женя відчував це але не відсторонився, навпаки проковтнув до останньої каплі.

    Зі стоном та відкинувшись назад Спартак нарешті промовив

    • Мій хлопчик
     

    2 Коментаря

    1. Jan 31, '23 at 01:25

      АААААА. Як це було гарно🤌🤌 Мені здається поки читала, я декілька разів померла🙂🙂 Дякую за таку пікантну главу)

       
      1. @ЧумаJan 31, '23 at 08:24

        Велике дякую), ще буде продовження до цієї ночі💗