Удача і любов віддають перевагу сміливим.

Сьогоднішнім морозним ранком Костя збирався на навчання в медичний інститут. Спочатку перших два курси давалися Кості просто, а ось коли він почав поєднувати навчання з роботою стало дуже важко. Він влаштувався барменом в один з найпопулярніших нічних клубів Києва “SKYBAR”.Тому з відмінника Костя спустився на хорошиста, але від цього Костя не сильно сумував.

Зайшовши до аудиторії Костя привітався і сів до свого товариша Андрія.

– Привіт.

– Привіт, а я й не знав, що наприкінці навчання можуть переводити новеньких.

– Ха-ха, дуже смішно. Ти до речі можешь дати конспекти з гігієни?

– Костя, можешь взяти мій конспект, в мене гарний почерк і я все виділяю текстовиділювачами – сказала Маша якій дуже подобався Костя, але він не міг відповісти взаємністю.

У Кості було більше почуттів до іншої людини і як здавалося Кості це було взаємно.

– Дякую, Маш, але не потрібно.

– Жорстокий ти, Костя. Вона до тебе підкатує з першого курсу.

– А я виний, що вона все лізе до мене навіть після того як я її відшив. І хто б говорив, а що в тебе з Анею?

– А у нас з Анею все добре, ми вже як два тижні зустрічаємось.

– Їба… А чого ти не казав про це?

– А коли, якщо ти постійно занятий.

– Вибач, брат… Ти мені дасиш конспект? А то Борисівна з’їсть мене.

– Дам, тільки в мене є умова.

– Яка?

– Ти ж сьогодні вихідний, вийди замість мене?

– В твій гейський клуб? Нізащо, в минулий раз мене майже не зґвалтували.

– Не зґвалтувати ж, тим паче ти тоді був на розносі, а тут за баром, Костя, будь ласка. У брата весілля, я не можу пропусти.

– Ну гаразд, давай конспект.

– Дякую, брат.

Перед парою з хірургії залишалось 15 хвилин і хлопці ще розмовляли про роботу, життя, навчання. З початком пари до аудиторії на практичне заняття зайшов професор Міхієнко Валентин Валентинович (УВАГА дане по-батькові не є гарантовано справжнім).

– Йде твій друг.

– Чому мій?

– Ви з ним так потоваришували і Міхієнко навіть дозволяє тобі називати його просто Валентин.

Андрій навіть не всього знав. Костя і Валентин могли перекидуватись повідомленнями і різними лікарськими мемчиками. Йому дійсно подобався Міхієнко, але Костя не розумів наскільки. Йому подобалось, що вони розуміють гумор один одного, йому подобалось, що Валентин старший ніж коло спілкування Кості. Подобалось, що Міхієнко статний, дорослий, розумний чоловік.

Коли пара підходила до завершення Міхієнко дав завдання на домашнє опрацювання студентам:

– Ви повинні об’єднатись в пару з двох людей і зробити презентацію з якою ви виступите на лекції перед першокурсниками. Виступ у п’ятницю, через три дні. Теми для презентацій я прикріплю в гугл класі.

– Костя, давай разом підгутуємо презентацію – вигукнула закохана Маша.

– Костя презентацію робить сам. Пара завершена всі вільні. Трембовецький, підійди до мене, будь ласка.

Якщо чесно, Кості дуже подобалося коли Валентин звертався до нього прізвищем, хоча для деяких це було страхом почути своє призвище від Валентина Валентиновича.

– Ви звали?

– Звав, Костя. В тебе біда з оцінками, тому ти і робиш презентацію сам і будеш заробляти оцінку за двох. Але я навіть не впевнений, що цього буде достатньо, щоб в тебе був допуск до сесії яка ось-ось буде.

– Валентин, будь ласка, можна, щоб допуск все таки був?

– Валентин Валентинович… Треба було братися за це раніше. Я тобі нагадував, ти зневажав.

*Валентин Валентинович? Оце я наробив, що зараз втрачу того хто мені подобається перший раз за 5 років настільки, що я почуваю поряд з ним себе хлопчиком*

– Костя, презентація і виступ перед аудиторією, твій останній шанс. До побачення.

– Я зрозумів. До побачення, Валентин Валентинович.

У Кості було ще дві пари і одразу після них він відправився на роботу Андрія, щоб замінити його. Але поки Костя йшов на роботу, ситуація з Міхієнко його не покидала.

* Я повинен, повинен зробити цю презентацію і гарно виступити. Я не хочу підвести самого себе, а тим паче розчарувати Валентина. Так, сьогодні я зрозумів, що він мені подобається не лише як друг, як викладач. Я не хочу втрати його і його довіру”.

Сьогодні на роботі була велика запара. Було багато народу, тому на інші думки крім рецептів коктейлів у Кості навіть не було.

– Костян, в тебе є 20 хвилин перериву, відпочінь.

– О, нарешті. Дякую, Ром.

Костя вирішив перекурити і подихати свіжим повітрям. На вулиці було -4, йшов лопатий сніг який летів прям в обличчя. Перекинувшись пару смс з Андрієм, Костя загасив цигарку і вже вертався на бар, але декого побачив.

– Ось, що ти робиш у вільний час, Валентин Валентинович, ходиш в гей клуб, зараз я тебе обслугую.

Костя повернувся на бар як тут Роман хотів вже забрати замовлення Міхієнка. Зупинивши Романа, Костя попросив взяти гістя на себе.

– Доброго дня, вже вирішили, що будете замовляти?

– Так, мені…

Піднявши голову, Валентин побачив задоволене лице Кості.

– Трембовецький?

– Так, замовляйте.

– Я напевно піду…

– Ні-ні, все нормально, залишайтеся і робіть замовлення.

– Я… Я буду віскі.

– Джемесон підійде?

– Так, давай. Ти не говори нікому, що я хожу в гей клуб. Це не дуже добре вплине на мою репутацію в інституті.

– Валентин Валентинович, все нормально. Якщо вам стане легче то я бі і в мене був секс з чоловіком. Це нормально. Ваш віскі.

– Дякую, Костя.

Коли у Кості нічого не замовляли він не втрачав часу і розмовляв з Міхієнко. Після слів Кості, він разслабився і почував себе комфортно поряд з ним. Валентин ще декілька разів повторював замовлення.

Валентин побув ще дві години і зібрався йти.

– Дякую, Костя, за віскі. Я пішов, бувай.

– Бувайте, Валентин Валентинович. Ви обережно, я сьогодні Андрія заміняю, так що пошукайте інший клуб.

– Добре, спасибі.

Після закінчення зміни Костя зібрався і пішов до дому. Після сьогоднішньої зустрічі в клубі, студент і викладач почали ще більше спілкуватися.

Четверг, 23:30. Костя і Валентин розмовляли по телефону.

– Ти, до речі, готовий до виступу?

– Виступу? Якийсь стендап буде?

– Так, буде стендап. Стендап на могилі твоїй. Презентація, Костя!

– Їба… Валентин Валентинович, я все зроблю, я зроблю.

– Костя, якщо ти завтра не виступиш то в тебе будуть великі проблеми і я тобі не зможу допомогти. Я тобі кину презентацію по твоїй темі, але ти повинен підготуватись до виступу.

– Валентин Валентинович, дякую вам велике, Ви найкращий.

– Можна Валентин, все я відправив, готуся… Від працюєш. Бувай, успіхів.

– Дякую, бувайте.

* Який же я придурок, як він ще не послав мене куди далі. Але він сказав, що я можу його називати Валентином. Він дав мені готову презентацію. Я йому подобаюсь? Я на це сподіваюсь.*

Костя готувався всю ніч, до будильника залишалось дві години і він вирішив все таки поспати. Будильників Костя поставив три і написав Валентину, щоб той подзвонив йому і переконався, що Костя встав.

9:23, Костя летить на лекцію яка починається о 9:50, він вже ось-ось був біля інституту і він вирішив взяти каву для себе, Андрія і звичайно для Валентина.

– Андрій, привіт, це тобі.

– Ооооо, дякую, брат. Це те що мені потрібно, а це для Маші?

– Для Міхієнка.

– Аааааа, зрозуміло…

– Що тобі зрозуміло?

– Все що зрозуміло то й і зрозуміло. Чого ти взагалі пристав, я тут готуюсь, іди звідси.

– Будь ласка, Андрій.

До лекції було п’ять хвилин, в аудиторію зайшов Міхієнко.

– Валентин Валентинович, добрий ранок, ця кава для вас.

– Добрий ранок, Костя. Кава мені не завадить, дякую. Але кавою ти не розрахуєшся.

– Валентин Валентинович, просіть, що хочете. Я готовий до всього.

– Іди готуйся, я викличу тебе третім.

Костя повернувся до Андрія та чекав своєї черги.

– Дякуємо, Анна та Марія, можете повертатись, виходить Костянтин Трембовецький.

– Всім, доброго дня. Моя тема “Хірургічні методи лікування пролапсу геніталій”. І так…

Після виступу Кості всі були в захваті. Деякі першокурсники задали декілька питань Кості, на які він відмінно відповів.

– Дякуємо, Костя, чудовий виступ. Далі Микола…

Костя був дуже задоволений собою, хоч він і не зробив сам презентацію, але Костя добре виступив перед аудиторією.

Кості прийшло повідомлення від Валентина:

– Костя ти виступив ідеально. Допуск до сесії в тебе є 100%. Може зустрінемося сьогодні вечері?

– Дякую, Валентин. Давай в мене о 18?

– Ок.

Костя чекав на Валентина, він замов піцу, спочатку запитавши Міхієнка, чи він не проти. Валентин рівно о 18:00 був вже біля дверей Кості. Він купив пляшку червоного напівсолодкого. Хлопці сіли трапезувати, вони дуже довго спілкувалися.

Костя почував себе дуже добре і комфортно з Валентином. Він уважно слухав професора і уважно дивився за його рухами. Валентину це було звично, бо зазвичай на парах саме Костя його дуже уважно слухав і запам’ятовував все, що казав Валентин.

– Можна особисте питання?

– Так, запитуйте.

– В клубі, ти сказав, що ти бі. Як ти це дізнався?

– Не знаю… Мені подобаються дівчата, в мене були стосунки, але мені і подобаються чоловіки. Я не ділю людей на “нормальних” і “не нормальных” тільки через те, хто їм подобається. Ми люди і у нас є право кого любити, а кого ні. Якщо мені подобаються хлопці, але це не сприймає суспільство, я все одно не буду зустрічатися з дівчиною через те, що для когось геї не окей. Якщо любиш, люби і не звертай уваги на інших.

В кімнаті повисла тиша. Костя дивився у вікно, Валентин взяв пляшку вина і підлив у келихи. Він взяв келих і запитав:

– Пригостиш цигаркою.

– Так, йдемо на балкон.

Хлопці вийшли на балкон запаливши цигарки.

– Як ти думаєш, чи варто говорити про свої почуття не знаючи як відреагує той, кому ти зізнаєшся?

– Звичайно, ми маємо право на свободу слова. Краще зробити та шкодувати, ніж не зробити та шкодувати. Якщо є почуття, то про них потрібно кричати.

– Тобі зараз хтось подобається, ти відчуваєш до когось почуття?

Костя зробив один великий затяг и загасив цигарку, зробив ковток вина і сказав:

– Так, мені подобається людина з якою в останній час ми зблизилися. Почали багато спілкуватися, як я думаю ми добре відчуваємо один одного. А Вам хтось подобається?

– Ти зараз описав все те, що і відчуваю я.

Хлопці зробили ковток вина не відриваючи погляд від один одного. Вони впевнилися, що люблять… Валентин підійшов до Кості, взяв його за талію і вони злилися в єдиний поцілунок. Рука Кості потрапила у волосся Валентина. Викладач і студент були дуже близько та вони не хотіли відходити один від одного… Та й вони і не дуже намагалися це робити. Хлопці зайшли в квартиру і відправилися у кімнату. Валентин штовхнув Костю на ліжко. Зняв з себе гольф, розтебнув ремінь і нависнув над Костею. І вони знову злилися в яскравий поцілунок…

Мабуть потрібно залишити хлопців… Викладач та студент, дуже романтична історія, вам так не здається? Їм так добре разом, що не хочется заважати. Невідомо як закінчиться їх історія і чи закінчиться вона взагалі… але це буде найкращий етап в їхньому житті, який ніколи не забути.