Ранок

Прокинувшись в ранці від будильнику Суббота хотів моментально його вимкнути щоб не розбудити Женю, але він проснувся раніше і вже було щось чути на кухні, максимально тихо. Янович не хотів псувати його спокій.

Спартак накинув штани і футболку та вирішив спочатку піти до ванни, він вже зранку думав про те як буде цілувати рідні вуста. Прийнявши душ, зробивши ідеальну зачіску та всі інші процедури він нарешті йшов на кухню.

• Доброго ранку) – з найлагіднішою посмішкою промовив Женя
• Забув добавити любий) – гейські жарти не закінчувались хоча це вже зовсім були не жарти

Ця молода парочка зійшлися десь на 30 випуску подкаст терапії. Але звісно приховували. Женя закохався у Субботу ще десь на п‘ятому випуску, він не довго заперечував ці подчуття адже знає як це закохуватись, він слідкував мимоволі за кожним рухом Спартака, кожною ємоцією тим паче їх було мало, зазвичай дві – покер фейс і сміх. Але згодом до цього додалась якась цікавість, Суббота почав пристальніше дивитись в очі, бути уважнішим до свого вже не товариша. Спартак ніколи не закохувався, але симпатія була, і він одразу її впізнав але ще довго думав чи може таке статись. І одного прекрасного дня прижавши Женю до стінки запропонував стосунки, Янович звісно відповів згодою але був таким розсіяним, це дуже подобалось Субботі. Він насолоджувався цунамі ємоцій які викликав у Жені, які збивали його з пантелику. Спартак не гадав що це більш ніж симпатія до поки не почав хвилюватись за хлопця, співчувати та бути ємпатичним у відношенні. Терпіти не міг коли він не відповідав на слухавку тому що напивався у барі і Суббота з ума сходив де його шукати. Він захотів піклуватись про свого Женю, тому запропонував переїхати до нього. Віддав ключі зранку та поїхав на роботу, а ввечері вже по ванні і спальні можно було впізнати хто тут живе. Янович максимально поважав устрій Субботи тому намагався займати тільки суто своє місце та не чіпати щось що може подобатись Спартаку. На новосілля хлопця він купив випивки та улюблені солодощі, побачивши у коридорі домашнього Женю він нарешті за увесь день посміхнувся, ще раз подивився у прекрасні усміхнені очі і розуміючи що це єдина людина яку він кохає по справжньому вклав у поцілунок усю любов.

Повернемось на місяць уперед

• я приготував тобі салат з куркою – насправді догодити Спартаку була ще та задача для Жені, хоч Субота ніколи не показував якесь незадоволення проте щось підштовхувало думати гірше.

•  Дякую, любий – бачили би ви цю задоволенну посмішку, йому дуже льстить те що він може так називати свого коханого, і обом від цього приємно 

Поснідавши та ніжно поцілувавши на прощання Женю, Суббота побіжав на роботу, сьогодні повинно бути багато пацієнтів зі складними кейсами. Йому подобались пацієнти головоломки, це складно тому і цікаво. З колегами він твердий, сказати суворий не можно, вираз обличчя просто такий. Він не ємпатичний, щоб з ким не сталося йому все одно, він робить свою роботу. Але не було все одно тільки на одного хлопця. І цей хлопець сьогодні повинен був сидіти вдома.

Попрощавшись зі Спартаком, Женя ідеально прибрав кухню, адже господарь квартири і так клявся що тут ніхто і ніколи не буде готувати а у холодильнику буде тільки вода, але це було до Жені. Він задумався, як і останній місяць все на одну тему, вони з Суботтою хоч і спали в одному ліжку та не разу не кохались, та і сексомнію Спартак давно вилікував. Це дійсно хвилювало, а якщо він не хоче..

*Може це дивно що я його хочу.. але ж він мій хлопець це нормально… напевно*

Іноді ще було дивно відчуття, відчуття сорому перед Субботою за щось, Женя не міг назвати його по милому соромився, а ось Спартак ні, але руки не розпускав, тільки слова, максимум це обійми та поцілунок у губи. А ось у Жені по ночам та й не тільки вставав при одному дотику до тіла Спартака який з‘являється у кожній фантазії, а у залі намагався взагалі не дивитись на нього адже боявся що хтось побачить. Звісно думки про те що у них немає сексу заставляли думати що значить з кимось у нього є. Женя розумів на скільки це абсурдно але щось уперше натовкувало його на ревнощі.

Тут дивом опинився у полі зору розгорнутий щоденник на робочому столі того хто викликав такі ємоції. Там повинні бути тільки нудні замітки та зрідка думки власника. Женя довго не наважувався навіть підійти до столу але все ж таки щось перемкнуло та він почав листати ці записи

*спростування Фрейду*

*строєння гіпокампусу*

*Женька.. моє сонечко…*

• Сонечко.. я його сонечко)

На пару секунд Жені стало соромно за те що він міг таке подумати про того чоловіка що постійно піклується за ним, робить все що може, кожну хвилинку коли може присвячує саме йому.