Всиновлення Шінсо

 

Глава 5 

Як всиновили Шінсо.

Айзава всміхнувся, і обдумував сам собі «кімнатка у нас є, яка прохідна, що правда до нашої спальні, але думаю він буде радий і такому. Єдине що, як зреагує Ямада…» 

Він втомлений прийшов з цими думками додому, і з порогу крикнув коханому, що вже був вдома. 

— Любий, хочу серйзно з тобою поговорити. 

Ямада підійшов до Айзави взяв його на руки приніс на ліжко і поцілував в губи. 

— Про що такий серйозний дядько хоче зі мною поговорити? 

Айзава сів і глянув суворо на Ямаду. І до нього дійшло, що Шота був налаштований серйозно. 

— Слухаю. 

Ямадо взяв чай і попивав. 

— Добре, я хочу всиновити дитину. 

Від такої новини, чоловік поперхнувся і закашлявся. 

— Ммммм, це багато проблем, ти і так класний керівник у школі, ще бігай, шукай, яка нам підійде, Айзаво ти впевнений? 

— Ні, я мав на увазі, я хочу всиновити Шінсо, я тобі його показував, і ти бачив, що він сирота. 

— А так би і сказав, що ти просто хочеш прихистити сироту зі школи. Але Айзаво, ти подумай якщо буде ще хлопчина ми маємо забезпечувати фінансово і більше тратити своїх сил. 

— Гроші у нас є. А сили я на нього тратити готовий, він здібний хороший хлопчина, а над ним у дитячому будинку знущаються, жахливо. Мені його жаль. 

— Добре, я впринципі не проти, йому вже 13, він не мала дитина і мені це подобається, але з підлітками складно тим, що всякі заморочки. 

— Я хочу йому допомогти, він різався, і не їсть нормально. Якщо ми так все залишимо, то він може вирости і в лиходія, а я хочу врятувати його. 

— Я тебе зрозумів, добре завтра після уроків підемо, з документами у дитячий будинок і всиновимо його. Місце для нього у нас є. 

Айзава посміхнувся. І обійняв гучномовця. 

— Але тебе я кохаю. Тому не треба ревнувати. Просто хочу те щастя, що є у нас вдома подарувати ще людині. Я щасливий з тобою. 

Ямада всміхнувся. 

— Не проти послухати Жадана і собак? 

— Включай. 

— А через наш паркан, лізе якась сволоч, хто це, мамо, мамо, хто це? 

Наркомани на городі! 

Айзава всміхнувся, підспівувати Ямади і погладив по голові, встав шукати документи. 

— Наркомани на городі! Ріжуть маковиння! 

Він передивлялася документи, і відкладав, які потрібні. Тут він знайшов старе фото, себе і Хізаші. 

— Оооо перше побачення, нам тут по 17 років, ти тоді перший признався, що кохаєш мене, і витягував гуляти, щоб я не сидів дома в траурі після смерті Ширакумо. Я навіть не знав чи кохав тебе, але мені було приємно знаходитися з тобою і плакати тобі в плече в кав’ярнях, я тільки з тобою міг їсти, бо, коли ти говорив мені в рот їжа лізла. Ти тоді сказав, що кохаєш мене, так мимохідь, я сказав, що теж. Але ми не сприйняли це всерйоз. Я це сприйняв всерйоз тільки після того, як ти мене притягнув в туалеті і поцілував. Це було так гаряче, мені сподобалося тоді. І я тоді розсміявся, а потім закрився в туалеті і почав плакати, ти занервував. Пам‘ятаю, як ти стукав і розпитував чи все нормально. Я потім заспокоївся і вийшовши сказав, що мені сподобалося. Ти тоді так побоявся, що ти мене налякав, що запросив на ночівлю додому. І тоді я зрозумів, що ми кохаємо один одного, з того моменту ми зустрічалися, а це фото зроблено у тебе вдома. Ліжка лишнього не було, тому я пам’ятаю як ми в тісноті спали вдвох, твоє тіло завжди таке гаряче. Потім звісно я ще буду пробувати зустрічатися з жінкою, і з тобою одночасно. Ой дурненький я. 

Посміхнувся Айзава. Він сів на ручки Ямаді. Ямада погладив його по голові. 

— Ти не дурний, дурні люди, що тебе до цього змусили.

Гучномовець обійняв коханого. І поцілував. 

— Знайшов усі документи? 

— Так. 

Айзава розвернувся вклав голову на плече і почав засинати. Він був дуже втомлений і морально, і фізично. Ямада погладив хлопця по голові, поклав у ліжечко на подушечку, перевірив всі документи і ліг разом з ним спатки. 

На наступний день, вже після уроків, хлопець зайшов до дитячого будинку і осторопів, вихователька стояла і говорила з Айзавою і Ямадою. Він став поруч і почав слухати. Айзава посміхнувся і погладив хлопця по голові. 

— Ми тебе забираємо, іди збирай речі. 

Шінсо щасливий побіг до кімнати збирати речі. 

Вже через годину вони були вдома.

Шінсо оглядав свою кімнатку. Зв’язану з кухнею, а далі була кімната татусів. Айзава посміхнувся. 

— Хотіли тебе як можна швидше забрати, тому поки диван, я розкладу, ліжко потім докупимо. 

Шінсо обійняв Айзаву і посміхався. 

— Дякую, тату. 

Ямада приніс якраз всі сумки. 

— Так, Шінсо, я все переніс. 

Айзава розклав диван. 

— Розкладайся тут, це тепер твій дім. Вечеряти, будеш? Є рис і рибка смажена. 

— Так, я буду лише рибку. 

— Добре, Айзаво, і мені рис і рибку погрій. 

— Так, коханий. 

Айзава пішов на кухню. Ямада показав, ванну і туалет Шінсо. Тепер він щаслива дитина, з батьками, і про нього турбувалися. 

Айзава контролював і готував сніданок кожен ранок, обов’язково, щоб Шінсо поснідав. 

Але одного вечора, Шінсо доволі довго збирався спати, і тут він почув як Ямадо, тихо стогне, розмову він не почув, але по стогонам, зрозумів, що діялося в кімнаті батьків. На ранок він за сніданком вирішив спитати. 

— А що тепер у мене буде братик чи сестричка? 

Айзава і Ямада перегледілися і все зрозуміли. Ямада всміхнувся.

— Нііі, хлопці, на жаль, не можуть народжувати від хлопців. 

— А навіщо ви тоді тим займалися? 

— Для задоволення, та і тим паче ми були з захистом. 

Всміхнувся Ямада. Айзава зітхнув і прошепотів. 

— Я тобі казав тихіше… 

Айзава зітхнув. 

— Шінсо, тільки не кажи нікому, що ми тебе всиновили і що ми пара. Ті хто треба, ті знають. 

Шінсо кивнув. 

— Мені набагато легше стало жити, я щасливий, дякую. Єдине, що мене почали булити друзі з дитячого будинку. 

Айзава зітхнув. 

— Треба розібратися? 

— Ні, я напевно піду з тієї групи, після того, що вони наговорили, не думаю, що я їм потрібен. 

У Шінсо на очах з’явилися сльози. Айзава підійшов до нього сів поруч. Шінсо мовчки показав телефон і чат. Айзава обійняв Шінсо. 

— Щось їм відповісти чи ти просто вийдеш і все? 

— Мммм, зараз він написав повідомлення і вийшов з групи, відклав телефон, притиснувся до Айзави і плакав в плече. Ямада зітхнув. 

— Айзаво, може сьогодні зробити йому перепочинок, піти кудись, щоб Шінсо не йшов в школу? 

— Шінсо, хочеш сьогодні дома відпочити? 

— Тааак, але вам же треба на роботу. 

Ямада всміхнувся. 

— У мене сьогодні немає уроків, а у Айзави, тільки останні, тож, я побуду з тобою, Айзава сходить ненадовго в школу, а потім можемо і кудись піти. 

Шінсо посміхнувся. 

— Дякую. 

— Куди хочеш? 

— Хочу в кфс поїсти, також в магазин по рок групам і аніме, і в парку поруч з дитячим будинком є заброшка, туди часто бігали діти, що гуляли самі, нас вихователі не пускали, хочу туди сходити. 

Гучномовець задумався. 

— В кфс і в магазин сходимо, ми з тобою удвох, а ось на заброшку, з Айзавою. Там може бути небезпечно. 

Айзава всміхнувся. 

— Ямадо, ти що боїшся? Ми ж там колись пиво пили, я там любив гуляти, і… 

Айзава відвів очі. Ямада глянув на нього і згадав. 

— Так я пам’ятаю, що ти там хотів зробити, повторювати не треба. Там небезпечно, бо ти тоді ногу зламав і струс мозку, я вже мовчу про подряпини, добре, що ти мене записав у номери допомоги тоді. До речі, давай таке зробимо і Шінсо. Шінсо до речі у тебе телефон весь побитий і ледве працює, хочеш новий? 

— Так, я не можу нормально слухати голосові і жахливо висне. 

— Отже, вирішили, телефон, потім кфс і потім магазини, а заброшка вже після з Айзавою у трьох. 

Шінсо кивнув і на цьому все вирішили.