Фанфіки українською мовою

    Ранок. Вихідний. Скарамучча прокинувся рано, проте Казухи біля себе він не побачив. Юнак піднявся та побачив за вікном на балконі Казуху, що пив каву та курив ранішню сигарету

    – Раночку..!— окликнувся молодик попутно зав’язуючи халат та прикриваючи ним груди.

    – І тобі добрий ранок, ти вже прокинувся?— сказав Казу не зводячи очей із неба та докурюючи цигарку— я вже приготував сніданок, йди поки не охололо

     

    Хлопці спустилися та почали трапезу

    – В-а-а-у!! Я ніколи не думав, що ти так смачно готуєш!!

    – Хе-хе, дякую, але мені до тебе ще далеко— ніяково посміхнувся хлопчина

    – Е-е-е, не кажи так, ти справді чудово готуєш!! Мені подобаються твої страви!!

    – В такому випадку, я радий, що тобі сподобалось, ахах!

    Серце Скарамуччі зжалось, а вуха почали горіти від такої милої посмішки його “друга”

    – Вибач!!! Мені треба бігти!!!- Світлоокий молодик підскочив і щодуху побіг до ванної кімнати

    «- Він такий милий!! Що робити!? Його усмішка стоїть перед моїми очима щодня, а ще я наговорив всякого вчора!! А-а-а!!! А ще коли він обняв мене вчора за талію.. Та його сплутане волосся та ключиці.. В ньому ідеальне все… Стоп, невже… я закохався у свого друга? Та ні… бути такого не може..!»

    У двері почувся стук та голос Казухи

    – Гей, у тебе все нормально? Тобі потрібна допомога? Я хвилююсь

    Скарамучча розгубився та почав ще більше панікувати через що багато речей попадало з великим галасом

    – Т-так!! В-все в порядку!— попутно збираючи речі, що впали, проте як тільки він збирає їх вони знову падають.

    – А-а-а… Гаразд, якщо все в порядку я піду назад до кімнати— з-за дверей почувся топіт

    Скарамучча стер піт з лоба сперся на стіну і опустився по ній та нарешті видохнув

    «- Фух.. він пішов. У мене є час все обміркувати»

     

    Тим часом Казуха зайшов у кімнату та почав роздумувати

    «-Він милий коли ніяковіє. Його емоції зачаровують. Його фраза, що він мене зацілує, якщо я буду надалі сидіти вночі в телефоні.. чи варто мені її приймати всерйоз..? Але коли я на нього дивлюсь моє серце починає битись швидше, а всередині все зжимається. Я читав про це відчуття.. Невже.. це кохання? Раніше я зустрічався і спав з іншими тому що боявся сказати ні.. Я ніколи не знав, що таке справжнє кохання. Я завжди шукав це там де його немає. А воно виявилося прямо перед моїм носом.»

    Раптово потік думок перебиває Скарамучча

    – Я не помішав?— виглядаючи з-за дверей промовив чорночубий

    – Ні, можеш заходити, ти щось хотів?

    – Так, сьогодні вихідний, я би хотів запропонувати тобі прогулятись по парку.

    Казуха лише кивнув головою у відповідь, якщо чесно, він напевно і не хотів йти, проте це чудовий спосіб відволіктись.

     

    – Казу, дивись!!— хлоп вказав на лебідів, що пливали поблизу берега— давай погодуємо їх!

    – Ти впевнений? Якщо на тебе почнуть шипіти це буде твоя вина.

    – Ой, та годі тобі!! Я робив це сто, а то й тисячу разів— Скарамучча закотив очі та зробив характерний звук “нц”— потримай мій телефон.

    Як тільки він спустився до води лебеді його помітили та почали шипіти

    – Га!? ЧОРТ ВОНИ ІЗ ПТАШЕНЯТАМИ Я НЕ ПОМІТИВ..!

    Чорночубий дуже-дуже швидко підскочив, проте, він не втримав рівновагу і впав у воду, чим налякав птахів і ті почали хутко відпливати

    Казуха розсміявся, адже неможливо було

    не посміятися з друга який весь мокрий та ще й з водорослями на голові який сидить в болоті та не може зрозуміти, що тільки-но сталось

    – ПЕРЕСТАНЬ СМІЯТИСЬ ТА ДОПОМОЖИ МЕНІ ВИБРАТИСЬ!!!

    – Добре-добре, тільки не кричи

    Казуха подав руку проте підсовзнувся на мокрій траві і теж впав у воду

    – Пиздець! Ну ти і лох!— крикнув Скар

    – Сам не краще, в мене на голові хоча би немає водорослей

    – На мені водорослі!?

    Казуха промовчав та тільки кілька разів лупнув очима в непорозумінні

    – На моєму волоссі водорослі, а ти нічого не сказав!!?

    – Це така катастрофа?

    – Так!! Моє волосся тепер буде жахливо виглядати!!

    – Нічого страшного, помиєшся

    – Йди в пизду!— Скара надувся склав руки і відвернувся

    – Та годі тобі, вставай, досить дутись, все ж таки це не я винен, що ти впав.— Казуха подав руку своєму товаришу. Скарамучча все таки неохоче встав— Ходімо додому. Зараз все ще весна, хоч і вдень тепло проте ввечері прохолодно.

    Чорноволосий просто угукнув у відповідь попутно всю дорогу тримаючи Казуху за руку, щоб не було так холодно.

     

    0 Коментарів