Вечір разом.

Глава не велика, якщо по правді, мені було лінь хоч щось робити через купу справ. Також цього разу мені ніхто не допомагав з помилками, тому їх, напевно, багато. Надіюсь мене ніхто не заб’є тапками, хе-хе.

За вікном  крапає дощ, стукання караплинок по підвіконні ставало ще більшим і більшим кожну секунду. Тим часом Женя кричить Спартакові з кухні щось не розбірливе.

-Ти будеш чай чи каву? – вже тихіше запитав чоловік, коли Суббота вийшов з ванни в халаті та з рушником на плечах. Все діло було в тому, що поки вони бігли до зупинки почалася злива, яка до сих пір не заспокоїлась. І здається не збирається.

-Чай, чорний, без цукру. – спокійно відповів на запитання Жені. – Знаєш, я розумію, що я тобі сподобався, але це дивно запрошувати мене до себе додому, щоб познайомитись. Тобі повезло, що я в гарному настрої.

-А мені здавалося інакше. – хитро усміхнувся Женя, подаючи чай до столу. – Тож, що можеш про себе розповісти?

-То у нас побачення зараз? Посоромився би, на інший день переніс. – уже в відкриту посміхнувся Спартак.

Спартак почав трішки розповідати про себе, небагато, але й цього було достатньо. В свою чергу Женя теж про себе розповідав. О, там він почав багато розповідати, одразу помітно контраст між ними обома.

Жені на більшості побачень було дуже нудно, хотілось якомога бистріше закінчити їх. А тут, на цьому “недо-побаченні” було і комфортно, і весело. Від Спартака віяло цим комфортом, але ще в інституті від нього був тільки холод та сарказм. Мабуть саме це приваблювало Женю до блондина.

Так, як на вулиці вже було пізно, брюнет облаштував диван для Спартака в сусідній кімнаті, а сам піде спати до себе в кімнату.

-Давай подивимось якийсь фільм, чи пограємо в якісь ігри? – запропонував старший.

-Ігри… А які? -додав Спартак після паузи запитання, коли побачив плейстейшн.

Вибравши гру вони сиділи та грали. Їм було весело, принаймні, так здавалося. Весь час, протягом декількох годин, Женя весь час те діло, що програвав в двобоях в іграх, постійно обурювався через це і дуже веселив цим Спартака. Але коли брюнет бачив цю чарівну усмішку, то вже й забував про всі невдачі. Йому хотілось втопиться в цьому моменті з головою.

-Потрібно закінчувати, засиділись, перша година ночі! – трішки сумно сказав Женя.- перекусити перед сном не бажаєш?

-Ні, я краще спати піду. -коротко відповів блондин.

-Солодких снів.

-І тобі.

Женя повернувся до себе в кімнату, взяв речі та пішов в душ. Тихенько відкрив двері в ванну кімнату та так само закрив її. Вмикнув світло, обстежив кімнату та зачепився поглядом за гарно складені речі на пралці, які належали Спартакові. Вони повністю промокли, тому Женя дав йому свій одяг і відправив в душ. Поки той пішов туди брюнет теж переодягся.

Відкривши хвірточку машинки чоловік закинув туди одяг нового знайомого. Виставив температуру та тип, залив порошок та кондиціонер, після чого вмикнув механізм. Ця пралка була якісною та бистро прала одяг, тому через годинку можна буде вивісити одяг. До ранку речі повинні висохнути.

Женя відкрив шторку ванни і умикнув головку душу, щоб помити її. Після настроїв температуру води, закрив злив та почав роздягатись. Коли він захотів легко вступити в воду його трішки ошпарило, гаряченько. Але добавляти холодну воду він не збирався тому, що якщо він її умикне, то тоді не розрахує і буде холодно. Тому він вирішив потерпіти це 5 хвилинок, поки не звикне.

Кожного вечора Женя обожнював по пів години, годину, півтора сидіти в ванній. Дивитись кудись незрозуміло куди й думати про своє: чим займався сьогодні, чим займеться завтра, що приготовить їсти, чи взагалі буде щось готувати… Чи вийде розвити його зі Спартаком відносини, чи так все закінчиться цього ранку?

Занадто багато думок. Тепла ванна допомагає відчути розслаблення та наче дозволяє впадати в безодню з відкритими очима. Він не міг з цим що-небудь зробити, та й не хотів, адже його все влаштовувало.

Через пів години Женя вийшов з ванної кімнати та пішов до себе. Завалився на ліжко й через декілька хвилин його поглинув глибокий сон.