Звичайні дні учнів
від Евеліна ПогорілецьГлава 1
Мідорія приймав душ, з коридору чулися крики хлопців, які посварилися за чергу. Але тут до ванни увірвався світлий хлопець і прокричав:
— Закінчуй митися клятий Деку!
Хлопець з переляку одразу вискочив з душу, але тут побачив Бакуго, який від такого осторопів, він глянув на голого Деку і облизнувся, вони обидва почервоніли.
— Ти мені подобаєшся! Я ж тобі вже казав, дурний, Деко, не можна так робити перед тим кому ти подобаєшся!
— Яя ддумав як ддруг.
Бакуго видихнув і вийшов голосно грюкнувши дверима.
Мідорія обовтався «що це на мене найшло» подумав хлопець. «Я його звісно люблю як друга і дорожу ним, останнім часом він став ще милішим, і, дивно, але мені так подобається, коли він у розпалі люті хапає мене або притягує до себе, він тоді такий милий. Дивно те, що я бажав, щоб він доторкнувся до мене.» Деку провів по своєму тілу рукою, вдягнувся і вийшов з ванни. Тут його Бакуго прижав до стінки і прошепотів на вухо:
— Іди до моєї кімнати я помиюся і все розповім.
Мідорія тільки почервонів і кивнув. Коли Бакуго пішов в душ, Мідорія довго стояв осторопівши і обдумував, навіщо Бакуго сказав йому прийти до його кімнати, врешті решт він вирішив, що це важливо і прийшов до кімнати. Він сів на стілець за столом і чекав хлопчину. Бакуго увірвався в кімнату і увімкнув світло.
— Чого сидиш в темноті?! І сядь на ліжко, я не дозволяв тобі сідати на стілець!
Хлопчина винувато глянув на світловолосого і пересів на ліжко. Бакуго сів поруч і обійняв Деко, це здивувало темноволосого і він почервонів.
— Ти мені подобаєшся як хлопець, не як друг. А як коханий! Ти мене зрозумів дурний Деко?!
Бакуго почервонів і дивився на Мідорію, що під час слів глянув йому у вічі. Він знав, що той не вміє брехати. Мідорія обійняв його.
— Знаєш у мене теж дивні почуття до тебе, я думав, що люблю тебе як друга, але ні я люблю тебе більше… Більше ніж друга, тоді в душі, коли ти мене побачив я хотів щоб ти торкнувся мене.
Останні слова він пробурмотів собі під носа, але Бакуго почув.
— Раз так хочеш, то думаю і це сподобається.
Бакуго наблизився до Ізуку підтягнув його до себе за сорочку і поцілував засмоктуючи губами в поцілунок, Деко почервонів і направився вперед всім тілом і теж розплився у поцілунку. Він прижимався до Бакуго, тіло Бакуго було таке гаряче, що Мідорії ставало все жаркіше.
— Ммммхххх.
Бакуго прошепотів на вушко Мідорії.
— Все ще хочеш аби я тебе торкнувся?
Мідорія весь розчервонівся тому закрив лице і кивнув. Тут Бакуго його повалив на ліжко і навис над ним. Він розстібнув сорочку верх, а потім просто потягнув її відірвавши два ґудзика. Мідорія закривав лице руками.
— Прибери руки! Я не бачу твоє лице, це перше, а друге не побачиш мене!
Бакуго зняв футболку відкинув і влігся своїм гарячим тілом на тіло Мідорії. Мідорія прибрав руки з обличчя і глянув на Бакуго він обійняв його і гладив спину.
— Мммм твоє тіло таке гаряче, від цього якісь дивні почуття, напевно те, що називають збудженням. А ми будемо?…
— Сьогодні ні. Ти втомлений після тренування і без цього, я тебе заганяв…
— Нііі я не втомився, я витримаю.
Заперечив Ізуку.
— Ні.
Гаркнув Бакуго.
— Зрозумів.
Пробурмотів собі під носа Ізуку. Бакуго позіхнув.
— Ммм ти ж не проти так спати.
Він взяв одіяло і вкрив їх обох і почав засинати. Мідорія посміхнувся і поклав руку на голову Бакуго. « А такий милий, коли спить. Точно він же рано любить лягати спати.» Мідорія роздивлявся лице Бакуго, і почав аналізувати всю поведінку Бакуго останнім часом, як він декілька раз вибачився за те, що сильно нашкодив йому, а потім потягнув в мед кабінет і сам дав продензифікував рани. Невдовзі Мідорія також заснув.
Повз кімнату проходив Айзава і помітив ввімкнене світло, хоча було доволі пізно. Він постукав до кімнати, не отримавши відповідь він зазирнув до кімнати і побачив сплячого Бакуго на Мідорії. Зітхнув «все зрозуміло» і вимкнув світло, «але визву їх до себе, про їх стосунки не треба, щоб всі знали і я про це попереджу їх».
Більше. Мені треба більше! (≧√≦) Або напишу сама фанфик з нудьги>:(
Хоча для мене все занадто швидко, але це прекрасно!!!