день вдався

Зазвичай,дні у Бана давались важкими,все таки ж,працювати директором великої компанії,це теж важко,сидіти,заповнювати документи,домовлятись з іншими компаніями про спільний проєкт,щоб просувати популярність компанії,і гроші в плюс.

В кабінеті чується розмова двух чоловіків. Феліксу,як завжди не сидиться на своєму місці,і він прийшов побісити Кріса,так і документи заодно віднести.

Познайомились вони ще в школі,так і стали найкращими друзями,і за одно колегами по роботі. Ну майже колегами.

-Лікс,я обіцяю,я візьму сьогодні вихідний,може хоть один день не буду сидіти в цьому дурдомі-промовив Кріс,дивлячись на Лікса

-Давай,давай,а то вже як мертвець ходиш,хахах

-Дивись,щоб ти скоро робити не лишився

-Мовчу.

Так і пройшла коротка розмова,не довго думаючи,Бан закрив закладки на комп’ютері,взяв портфель,і вийшов з кабінету,не бажаючи бачити це пекло.

-*І чим я думав,коли пішов на цю кляту роботу..?*-Подумав директор

Великі звуки ходьби так і розносились ехом по довгому коридорі,юнак заходить в ліфт,і зустрічається поглядами з працівницями з компанії.

-Гей,директору,а куди ви йдете якщо не секрет? Може вип’ємо кави після роботи?-одна з дівчат промовила,ясно хочучи,як і вищою зарплати,так і директора.

-*Тошнить..”-Подумав про себе Чан,але посміхнувшись він сказав:

-Як твоє ім’я красуне?

-Кан Мійон..-почервонівши сказала вона

Бан не довго думаючи дістав телефон,і зробив дзвінок Ліксу

-так?

-звільни працівницю Кан Мійон.

-впевнений? В неї гарна репутація в компанії-але не встигнувши договорити,Кріс промовив

-таким хвойдам як вона,не місце в нашій компанії

-зрозумів

Ось,як раз перший поверх,працівниця ж,чуть не плачучи,казала про те,що жартувала,але мені не до жартів

Вийшовши з великої будівлі,я інколи задумуюсь,як я зміг зробити настільки велику компанію? Я реально зміг добитись того чого хотів? Правда, зараз робота добавляє не тільки гроші,а недосип, втому,у біль в спині.

Сідаю в чорну машину,і направляюсь додому

-не день,а повний капець.-попустивши краватку, Бан скинув всі зайві речі на заднє сидіння,і поїхав.

Погода дійсно була красивою,захід сонця в Сеулі,і вже десь видніються зірки,бистро темрява ж наступає.

Вийшовши з машини,я зразу зайшов в дім,на столах по пару бутилок вина,і всякого різного алкоголю,ну не було часу відпочити,що ж я мав робити

-фу блять,я точно закажу клінерів в цей дім.

Скинувши непотрібні речі на диван,і знявши,вже надоївший костюм,Бан почав переодягатись

-не буду я дуже мінятись, одягну джинси і чорну сорочку.

Як ми всі знаємо,Бан-чоловік в якого не тіло-а чудо,не тільки дівчата дивляться,а і хлопці.

-*трішки поправлю зачіску,і вже виїзджаю в клуб*-подумав про себе чоловік

***

Юний хлопець знову посварився з батьками,його вигнали з будинку,таке було вперше..

схвильований,і не знаючи,що робити,Чонін дзвонить своєму другові:

-бляять,Синмін,куди мені йти тепер?? Ти за кордоном,а я тепер на мусорнику буду жити?

-та не переживай,я впевний,до вечора,мама або тато тобі подзвонять і заберуть

-ахх,добре,в мене є з собою рюкзак,який я зазвичай брав коли йшов з тобою гуляти,що я можу корисного там знайти?-хлопець поставив телефон на лавку,і почав копатись в рюкзаку.

-в тебе ж є вуличні гроші? Якщо є,бери і йди зніми номер в готелі,на день. А зранку прийдеш.

Чонін зовсім не слухав хлопця,але згадавши,що є вуличні гроші,пішов декуди інше.

-точно,Мінні,ти геній!! Я піду в клуб.

-ти впав з дуба чи що,тобі важливіше де переночувати,чи бухнути?

-та ну,а якщо я знайду там багатого і красивого хлопця? Може в нього і заночую?

Синмін і Чонін були друзі-нетрадиційної орієнтації,Мінні був бісексуалом,а Ян,ще в школі зрозумів,що дівчата його не цікавлять.

-ну це як повезе,вирішуй сам як робити.

-окей,бай-бай Мінні!

-папа,а тобі удачі найти багатого хлопця.

День закінчується,а в Чоніна тільки починається.

***

Музику чутно аж на вулицю,Ян направляється в клуб,в який вони частенько ходили з Синміном. Вже не терпиться зайти,але перед цим,Чонін дістає паспорт,щоб показати,що йому є 18. Але тут охоронник промовив:

-юначе,тобі точно є 18? Виглядаєш на 15.

Ну так,це всі Чоніну казали.

-аг..що?! Мені 19!

-ну дивись мені,якщо ти збрехав,то в тебе потім будуть великі проблеми.

Багато людей, танцюючих,підспівуючих,але завдання для Чоніна на цей вечір-Знайти хлопця!

P.s.бажано багатого,і красивого.

Заказавши два коктейля з алкоголем,Айен сів на диван.

Але не встиг він дочекатися заказу,як тут сідає навпроти хлопець,красивий.

-*на вигляд йому 24-25..не знаю,але знаю одне,цей вечір не буде скучним.*

-чому такий красень,в такий прекрасний день,сидить один?

-з батьками посварився..

-ох,батьки..давно я з ними не бачився,треба буде якось полетіти до них,до речі,тебе як звати? Скільки років? На вигляд ти молодший мене.

-Ян Чонін,19 років. А вас?

-Бан Крістофер Чан,25 років. І до речі,звертайся до мене на “ти”,я не такий же ж і старий,щоб звертатись до мене на “ви”.

В один момент,в клубі заграла пісня “The weekend-starboy”

-ох,це одна із моїх улюблених пісень.

Чан відкинув голову назад,закривши очі, тихо наспівуючи пісню. Тут не можливо встояти.

-ох,я рідко слухаю зарубіжні пісні,більше к-поп люблю.

-в мене навпаки,хах.

Їхню розмову перервав офіціант,який ніс коктейлі

-цей другий коктейль мені? Ти знав,що я прийду?

Соромно було казати,що ні,цей хлопець творив зі мною щось не зрозуміле.

-звичайно тобі,значить все-таки інтуїція мене не підвила,що до мене сьогодні сяде красивий чоловік.

Таких слів Бан точно не очікував,але йому подобалось,що Айен почав вливатись в атмосферу.

-цікаво,чи треба заплатити діджею,щоб він включив мою пісню?

-ви пишите пісні?

-можна і так сказати,хоть і не часто,але парочка є,це більш хоббі,ніж робота.

-хотілось би почути ваші пісні…

Не встигнувши договорити,Чан встав і пішов до діджея,і попросив включити пісню “Connected-Bang Chan”.

-насолоджуйся.

Що ж сказати,пісня дійсно була красивою. Як і її автор.

Коли діло дійшло до приспіву,Чонін промовив:

-це..це дійсно прекрасно-зразу закривши лице руками,від почервоніння.

-хах,не закривай лице,мені подобається коли ти червонієш.

Від таких слів я ще більше почервонів,і закрився колінами.

-може підемо в інше місце..? Наприклад приватна кімната..

-я не проти.

Чан як справжній джентльмен,встав,і підійшов до Айена,дав йому руку,і вони зразу пішли в далину клуба.

Дальше все як в тумані,по клубі був запах дешевих сигарет,але це не мішало нам дійти до кімнати.

Просунувшись в глибину кімнати,Чонін зразу закрив за собою двері,на ключ.

Відчувати руки Бана на своїх бедрах,це було наслодження для мене.

Зминаючи губи,і не відриваючись від ніг Яна,Чан пробував зняти одяг з нього.

-я сподіваюсь,ти ж не проти?

-я тільки за.

Чужі руки досліджували тіло Чоніна,вже розчіпивши замок на джинсах,і потихенькому їх знімаючи, Бан не міг відірватись від його губ.

-ти занадто милий,я не можу себе стримувати.

Тихі стоні заповнили кімнату.

Ян хотів поглибити поцілунок,тому поставивши одну руку на шию,а другою зарившись в кудряве,чорне волосся Крістофера,Чонін не міг стримуватись.

Сівши зверху,на коліна чоловіка,він пробував зняти футболку з нього. Було важко,знаючи,що він тебе тримає за нижню частину тіла,і досліджує твій рот.

Все таки настав час,коли вони перервались,за ними залишилась тільки єдина ниточка слюни,довго не думаючи,Чан перевернув Яна на спину,щоб той був під ним.

-я хочу,щоб ти був моїм, розумієш? Не думав,що до першого зустрічного,я буду поводити себе так.-прошепотів Бан на вухо Айену.

***

10:47

!Нове повідомлення від користувача “Мінні 🤍”

-ну,що Чонінка, найшов багатого дядька собі?

Проснувшись,Айен подивився навкруги,біла постіль,повсій кімнаті валяється його,і ще чийсь одяг. Згадавши минулу ніч,і побачивши,що він зовсім без одягу,він почервонів і кинувся лицем в подушку.

-проснувся,милунчик? Як спалось?-збоку почав говорити Чан, який,як було відомо, тільки проснувся.

Ще такий сонний…красивий,і тепер,мій..?

-доброго ранку.. нормально спалось.

В одну мить,Чан надвис над Айеном,і почав обсипати його поцілунками.

Ключиці,руки,шия,лице…

В один момент Чонін взяв Чана за голову і притягнув його до себе,мов запрошуючи в поцілунок.

-ці кудряшки мене колись зведуть з глузду..

-хах,ти як завжди червонієш..

Вони ще довго обнімались,і розмовляли з один з одним,поки,Айен не взяв телефон,щоб подивитися яка година.

-*11:23,ого скільки ж я спав..?*

!Одне нове повідомлення від користувача “Мінні🤍”

Натиснувши,на повідомлення яке прийшло,Ян бистро набирає відповідь.

-знайшов).