Домінуй наді мною

– Жень.

– М?

– Я хочу тебе трахнути.

– Спартак, ти чого?

– Трахнути. Прямо. Зараз.

Янович відійшов на кілька кроків назад.

Коля з Антоном давно роз’їхалися по домівках, і як це доволі часто буває, старший залишився у Спартака, щоб разом пограти в приставку чи подивитися фільм.

Товариші перебували на кухні, готуючи напої та снеки для гри, проте в якийсь момент, щось пішло не так.

– А, ахахах, я зрозумів, це жарт. – Чоловік нервово посміхався та відступав, доки не вперся у стіну.

Спартак до кінця не усвідомлював, що каже, і що зараз їм рухає, але слова не повернути. В очах блондина горіли вогні.

– Я не жартую, Жень. Давай зробимо це.

– Еее, Спартак, ні. Ти що здурів?

Нітрохи не сумніваючись у своїх діях, Суббота підійшов до тієї стіни, до якої зараз втискалося тіло старшого.

Чоловік підійшов упритул.

Женя був шокований, він не знав як реагувати на таку заяву. Звичайно його приваблював Спартак, але що, чорт забирай, зараз відбувається?

Поставивши руки перед собою, і упираючись у груди особи навпроти, він доклав усіх своїх зусиль, але Суббота ні на сантиметр не рушив.

– Ну, пожартували, і вистачить.

Наполягаючи на своєму, Янович сподівався, що товариш зараз посміється і відійде, і вони забудуть цю ситуацію. Але той, здається, і не думав про це.

Опір Жені, змушував вогонь бажання всередині, розгорітися ще сильніше. У ньому завжди була любов до домінантності, і всього такого.

– Ти не хочеш цього?

Наче не чуючи й не пам’ятаючи слова старшого, Спартак поставив своє запитання. І все б нічого, Женя знову б віджартувався та ці слова були вимовлені в саму шию, опалюючи чутливу шкіру гарячим диханням.

Шия, до речі, ерогенна зона чоловіка, тому цей вчинок змусив повітря вибитися з легень.

– М, Женька?

Старший думав, що гірше вже не може бути та після знову сказаних слів, Спартак почав залишати легку доріжку поцілунків, ледве доторкаючись губами до чутливої шкіри.

– Не хочу.

Янович впевнений, що це звучало взагалі не переконливо, ще й з якимось придихом… Якби хтось записав це на диктофон, і потім увімкнув, хлопець також переконаний, що помер би з сорому.

Його слова швидко підтвердилися.

– А чому тоді так невпевнено?

Голос Субботи… Це щось неймовірне. Зараз, він говорив з придихами та паузами, а тон так і відображав всю ту домінантність чоловіка.

Руки починали слабшати, і вже не намагалися відштовхнути тіло навпроти.

Женя не знав, що на це відповісти, і тепер питання “що робити?” висвічувалося в його думках червоним, і жирним шрифтом.

А що Спартак? Він точно знав де слабкі місця товариша та вміло використовував це.

Скориставшись розгубленістю кароокого, він перемістив руки на його талію, притискаючись ще ближче та не залишаючи між ними жодного міліметра відстані.

– Жень, я хочу тебе.

Звернення на ім’я змусило його вийти з трансу своїх думок, проте репліка, яка була після нього, ще більше вибивала землю з-під ніг.

Яновичу подобалася домінантність, йому подобалося не підкоряти, а підкорятися. Поруч зі Спартаком він відчув це почуття.

Внутрішнє полум’я психолога передалося Жені, і бажання почало розгорятися, змушуючи вже давно не живі метелики, злетіти.

– Хочеш я тебе поцілую?

Суббота повільно наблизився до м’яких і покусаних від хвилювання губ, водночас легенько дряпаючи шкіру талії, короткими нігтиками.

– М?

Це «м», здається, надрукувалося в пам’яті, а дихання в одному сантиметрі від губ, змушувало думки забитися в кут.

Чоловіку вже не так важливо, що зараз, він, можливо, виглядає жалюгідно, або якось ще. Зараз він хоче підкоритися й дати повну владу над собою, і своїм тілом.

Як тільки Женя шепнув тихе «так», губи товариша в ту ж мить подолали нікчемну відстань між ними.

Спартак почув позитивну відповідь, вона для нього як ключ, що дозволяє відкрити всі двері як своїх, так і бажань Яновича.

Поцілунок був жаркий, втім, як і все, що зараз відбувалося в цій квартирі.

Суббота цілував пристрасно, глибоко. Він господарював у роті Жені, ніби це не перший поцілунок, і він знає кожен його міліметр. Чоловік вів, керував процесом. Йому подобалося підчиняти та властувати.

Упершись нижньою частиною тіла в тіло старшого, Спартак цим змусив його підняти ноги та обвити рельєфний торс.

Женя млосно дихав, іноді ці зітхання були схожі на стогони, що викликало пілоерекцію по всьому тілу.

Перебуваючи в такій позі, Суббота почав імітувати поштовхи, що змушувало насолоджуватися обох.

– Тобі подобається, м, Жень?

Блондин усміхався і водночас насолоджувався всім цим.

Звичайно він знав відповідь на своє запитання, він її ясно відчував, адже стояк товариша почав упиратися йому в живіт. Але він хотів почути це з перших вуст.

Відповіді не було, і зробивши ще один сильний поштовх, Суббота почув протяжний стогін, в якому зміг розрізнити слова «так» і тихе, але також протяжне «Спартак».

Очі обох застелила завіса збудження, зайві думки вже давно відкинуті та заховані в чорну скриньку.

Після ще кількох поцілунків, психолог вирішив, що настав час переходити на інший етап, і в інше місце.

Пройшовши разом із чоловіком на руках, у власну кімнату, він поклав Женю на ліжко. Губи старшого були опухлі від довгих поцілунків, дихання збите, ноги розставлені. Подивившись на цю картину і трохи ніби гарчачи, він відсторонився.

Відсторонившись, Спартак відкрив нижню шухляду тумбочки, з якої дістав як здалося кароокому, багато речей.

Серед цього «списку» була смазка, презервативи, наручники та пов’язка на очі. Від останніх двох предметів Женя тяжко ковтнув. Несподівано.

Наближаючись до ліжка, Суббота наказав Яновичу зняти футболку та підняти руки вгору, як він і очікував, опору вже не було.

Надягнувши на руки гарні залізки, психолог закріпив їх до ліжка, і дивлячись на цю картину провів язиком по губах.

– Ось так. – Усміхаючись промомвив Спартак.

Взявши другий предмет, чоловік одягнув ніжну тканину на очі Жені. Тепер він не міг рухати руками, плюс не міг бачити.

Яновичу теж подобалася така тема, і, прийнявши ситуацію, він очікував подальших дій.

Наступної миті, Суббота стягнув з молодшого сірі штани, залишаючи того лише в тонких боксерах. З ними він розбереться пізніше.

Такий Женя подобається йому ще більше.

Спартак знову припав до такої солодкої шкіри на шиї. Зараз це були не просто поцілунки, від ключиць до підборіддя розцвітали червоні сліди.

Вдосталь насолодившись, чоловік почав спускатися нижче.

На цей раз його «жертвою» стали такі ж красиві, як і весь Женя, бусинки сосків. Суббота вимальовував на них візерунки, всмоктував, цілував. Примушуючи мліти товариша ще більше.

Актор насолоджувався. Через відсутність зору його чутливість зросла вдвічі, а картинки в голові такого пристрасного Спартака, що зараз нависав над його тілом, змушували здригнутися.

Права рука блондина перемістилася на боксери, і почала масажувати акуратний член. Відкинувши голову назад, Женя почав шепотіти ім’я чоловіка.

Від свого імені, яке звучало з бажаних вуст, і було просякнуте благанням про продовження, Спартак тихо рикнув.

Різко знявши білизну, він залишив Яновича повністю голим. Спартак хоче його та погратись хочеться рівносильно. Психолог вирішив, що доведе сьогодні товариша до зірочок перед очима.

Залишивши змащений поцілунок на губах, пустотливі руки повністю обхопили член.

Женя ще не знав, що на нього чекає далі.

Суббота нахилився, і м’якими губами торкнувся головки, повільно ведучи ними вниз та не беручи повністю.

Янович здригнувся, це надто приємно. Коли він хотів запустити свою руку у волосся чоловіка, то згадав, що не може цього зробити, а побачити Спартака, який веде язиком та вустами по всій довжині, хотілося до тремтіння в колінах.

– Спартак… будь ласка…

Блондин на мить відсторонився, щоб вдихнути повітря. Знову нахилившись до члена, і розслабивши горло, він намагався взяти повністю, відразу ж відчуваючи, як Женя подається стегнами вперед.

Суббота насолоджувався цим анітрохи не менше. Він хотів та стримувався надто довго.

Роблячи кругові рухи головою та обводячи кожну венку на члені, Спартак нарощував темп.

Ноги Жені підкошувалися, голова не думала, а тіло хотіло.

Відчувши, що до розрядки товариша лишилося недовго, Суббота відсторонився. Він не дасть йому скінчити. Не зараз.

Посміхнувшись, блондин залишив короткий поцілунок внизу живота.

Женя був за крок до бажаної розрядки, а коли м’які губи відсторонилися, почувся розчарований видих.

– Хочеш продовжити, м? – Питання було поставлено очевидно для того, щоб помучити.

– Так. – Сенсу приховувати не було, він хоче відчути член Спартака в собі.

– Хороший хлопчик.

Від такого прізвиська Женя смикнувся, як воно добре підходить у цій ситуації.

– Спартак… – Янович нерішуче подав голос, не бажаючи псувати атмосферу, яка була зараз у цій кімнаті. Не почувши відповіді й поки що не відчуваючи ніяких дій, він продовжив. – Зніми пов’язку.

Гаряче дихання, знову, відчувалося десь у районі губ.

– Жень, попроси правильно.

– Як?

– Здогадайся, ти розумний хлопчик.

У глибині душі, з’явився один варіант, але говорити його, або запитати чи це так, було все ще соромно.

Спартак, і так збирався зараз зняти пов’язку, проте якщо чоловік вирішив попросити, то він не відмовиться від задоволення почути, як його назвуть одним з найулюбленіших прізвиськ.

Кароокий все ж таки вирішив озвучити свій варіант.

– Спартак Олександрович, будь ласка.

Після своєї фрази, Женя почув протяжне «м», яке означало, що він має рацію. Почувся звук наручників, а ще через секунду пов’язка зникла з очей.

Тепер чоловік знову міг побачити. Цю картину він запам’ятає назавжди. Його ноги розставлені в різні боки, а між ними сидить Спартак, в штанах через які чудово було видно його стояк, та з голим торсом.

В його руках виднівся тюбик смазки.

Коли пальці були повністю вимазані в ній, Суббота глянув у вічі. У них рядком, ніби було написано «не зупиняйся».

Знову нависаючи над Женею, він приставив один палець до кільця м’язів, повільно заходячи на одну фалангу.

Женя відчував дискомфорт, проте знав, що це тільки тимчасово, тому намагався розслабитися і сконцентруватися на чомусь іншому.

Один палець уже був повністю усередині.

На очах виступили маленькі сльози, але Спартак швидко прибирав їх своїми губами, намагаючись перемістити увагу на приємні відчуття.

Руки Яновича стискали великі плечі блондина, залишаючи на них невеликі півмісяці від нігтів.

Через кілька хвилин, і другий палець був всередині. Кароокий вже звик до цих відчуттів, і дискомфорт потроху почав змінюватись на насолоду.

Ось нарешті три пальці вже вільно рухалися всередині. Розуміючи, що можна йти далі, трійця залишила гаряче тіло чоловіка.

Трохи відсунувшись, Суббота зняв із себе непотрібні штани разом із боксерами, також оголюючи все своє тіло.

Відкривши один із квадратиків, і діставши з нього презерватив, Спартак хотів почати його надягати, проте…

– Можна я це зроблю?

Спостерігаючи за Спартаком, Жені неймовірно хотілося це зробити.

З посмішкою, яка більше була схожа на усмішку, блондин кивнув, передаючи латексний виріб до рук товариша, який уже сидів біля нього.

Женя, невпевнено взяв однією рукою рівний член, другою починаючи надягати на малинову голівку презерватив.

Одягнувши його до кінця, у Яновича з’явилося нове бажання.

Спартак сидів не рухливо, проте коли руки кароокого знову перемістилися на плечі, а дві ноги вже були на його стегнах, він подивився зацікавленим поглядом, ненадовго передаючи свій контроль.

Перебуваючи на стегнах Субботи, Женя глянув у його очі, розуміючи, що зараз йому дозволили діяти, тому обхопивши однією рукою член, і трохи піднявшись, молодший приставив пульсуючу голівку до кільця м’язів. Він опускався на нього повільно, відчуваючи блаженне почуття наповненості всередині.

Спартак зітхнув: вузько, мокро, гаряче.

Янович не поспішав передавати, тільки набутий контроль, тому натиснув на плечі, жестом наказуючи, щоб товариш ліг.

Поклавши руки на живіт блондина, Женя підвівся та опустився вниз.

Ці відчуття зносили дах обом.

Вже впевненіший, актор почав активніше рухатися, закидаючи голову від насолоди.

Вкотре, потрапивши по грудочці нервів, Женя голосно застогнав.

Цей стогін, який був наче мелодія для вух, змусив Спартака повернути собі своє. Піднімаючи чоловіка з себе, він вклав його на спину, і не втрачаючи жодної секунди увійшов, зриваючись на швидкий темп.

Суббота рухався швидко, при цьому дивлячись прямо в очі, намагаючись запам’ятати кожен стогін та вираз обличчя.

Це було невимовно.

Поштовхи спочатку були різкими, далі блондин почав входити в гаряче тіло повільніше, потім знову різко.

Женя обвив ногами торс, в такій позі відчуваючи кожен рух ще гостріше, хотілося просто розчинитись у цих відчуттях.

Плечі Спартака були міцними, і Янович за них хапався, залишаючи червоні мітки.

Зробивши черговий глибокий поштовх, голубоокий нахилився до гарячих губ, відчуваючи, як тіло чоловіка тремтить.

– Закінчи для мене. – Прохрипів Суббота

Женя розумів, що досить близький до його слів.

Ще кілька глибоких поштовхів, і Янович стиснув ноги, ще сильніше, ще швидше.

Хвиля насолоди пройшла тілом обох, змушуючи стогнати імена один одного, і забуватися в ейфорії з різних почуттів.

Цей момент кожен із них запам’ятає назавжди.

Знявши та зав’язавши презерватив, Спартак ліг біля Жені, затягуючи того в ніжний поцілунок.

~~~

Обіймаю!
Дякую, що прочитали мою роботу! 🥰
Як вам сюжет та фанфіки на яку тему хотіли б прочитати? Можливо Женька актив? 🤭