Разом.

Тисячі сяйнистих миготінь. Моторошні звуки натовпу, що кричить, зве й потребує. Не менш страшні люди з камерами, що так і просять у душу залізти.

Руки по зрадницьки тремтять. Голова кружляє думкою: Зберися, зберися Джісоне. І очі заплющуються аби не бачити, аби не боятися, аби не трястись. Проте, губи стають сухішими, а руки холоднішими через стрес. Крики, питання, лайка. Все це б’є ніби гонг на страті.

Холодні долоні пітніють, а очі бігають від одного скупчення до іншого, лякаючи своїми нестійкими силуетами хлопця дедалі більше. Страх пробирається десь на рівень горлянки та осідає у легенях. Дихання стає не ритмічним, швидким. Серце віддає шалений ритм, а десь у головному мозку віддається сигнал паніки. Червоним блимає: Біжи! І хлопець зажмурюється.

Силуети мажуться у просторі дедалі сильніше, голова починає гудіти, а дихання стає все більш зривистим. Тисяча спалахів засліплюють шлях і з кожною секундою ноги ставали кам’яними. Усі дихальні практики вивчені років з десять тому не допомагають, може роблять гірше. Хлопець стоїть посеред проходу до аеропорту, засліплений і вмирущий.

– Соні? – хрипкий голос роздається біля вуха, тихесенько, проте мурашками покривається усе тіло. Розфокусований погляд направляється на головне джерело уваги.

– Все гаразд?

Питання пролітає повз сотню голосів, але залишається єдиним котрий він почув. Очі навпроти темні, затяжні, неспокійні. Пасма від вітру лежать не рівно, розгойдуються все більше і в ніс забивається приємний запах… Дому?

– Вони мене лякають. – тихо, але чесно видає й перестати дивитися у вічі не може. Йому край необхідно зараз втопитися у тих очах, ніж бути в океанах тривоги та паніки. Райдужка темніє все більше, від невеликої злості на потік людей та можливо своєю безпорадністю. Мінхо посміхається м’яко і продовжує дивитися, заспокоює, намагається.

Вони не можуть взяти одне одного за руку, обійняти, постояти ось так хвилин двадцять (хотілось би вічність насправді) і спокійно продовжувати свій шлях. Вони поки не можуть цього, бо навкруги них тисячі осяяних миготінь. А вони головні зірки для одне одного.