Про сантименти і бажання

Женя не раз чув, як Спартак зневажав чи висміював сентиментальність. І попри те, що з кожним новим днем він відкривав нові грані спартачиної натури, і чудово розумів, що Спартак далеко не такий, яким здається на перший погляд (особливо для друзів Жені) комік хвилювався. Вони жодного разу не обговорювали ставлення психолога безпосередньо до Дня всіх закоханих, та свято нещадно наближалося і Женя не міг залишити це без уваги. 

Ще відтоді, як вони з‘їхалися, для Спартака не було проблемою самому купувати й приносити продукти, оплачувати вечері в ресторані чи комуналку. Він й сам іноді наполягав на цьому. Але подарунків не на Новий рік від нього не було. На Жені тим часом залишалася організація затишку та настрою в домі. Янович обожнював видивлятися декоративні дрібнички на розпродажах та рідкісні годинники, підвіски на блошиних ринках. Дарувати невеликі знаки кохання без особливих роздумів приносило щире задоволення, і може тому психолог відчував, що подарунків в їхньому житті й так забагато? 

Женя знав, що його партнер не був демонстративною людиною, і піклувався про справді важливі й практичні речі: операція на зір, футбольний м‘яч з омріяними підписами на річницю знайомства, ортопедичне крісло на День народження.  

Спартак показував свою любов у міцних обіймах вранці, коли його рання пташка готувала млинчики на вихідних. В такі ранки поспішати на консультацію з клієнтами зовсім не хотілося, і пальцц психолога затримувалася у вологих після душу кучерях Жені, і Спартак жалів, що не дозволяв користуватися його кухнею раніше.  

На самоті з Женею він ставав обм’яклим, як маршмелоу в теплому молоці. 

В таких стосунках справді краще, ніж без них. 

***

Женя цілу годину блукав магазинами в центрі. Спартак зазвичай не приймав готовий одяг, але одного разу взимку комік купив йому шкіряні рукавиці, і Спартакові дуже сподобалися. 

Він зупинився біля вітрини зі шкарпетками. Спартак любив свій яскравий набір шкарпеток із Наруто, і це була чи не єдина кольорова річ в його гардеробі. 

А шкарпеток забагато не буває. 

Женя купив листівку до повного щастя. Все доволі простенько і романтично, в стилі Жені. 

«Я хотів, аби ти завжди пам‘ятав, що ти особливий для мене»

Тому навіть якщо Спартак знехтує Днем закоханих (все-таки психолог не називав його коханим, вони були партнерами, союзниками), і нічого не подарує Жені, особливих мук совісті не відчує. Це просто регулярне нагадування від сердечно-вірного Яновича. І культурні норми для закоханих, і хитромудрі капіталісти тут ні до чого.

***

Спартак з‘являється  вдома як раз коли Женя відкриває пачку чипсів і розвалюється напроти телика. 

Він усміхається, швидко цілує Женьку в потилицю й присідає поруч, протираючи окуляри. 

Комік ловить момент і мовчки дістає невеликий білий пакуночок з-за дивану, спостерігаючи за реакцією стомленого після робочого дня Субботи.

І раптом Спартак схоплюється і підозріло вибігає з кімнати. Женя чує, як в особистому кабінеті відчиняють і зачиняють ящики комода, а психолог щось бурмоче собі під ніс. А потім повертається з конвертом. 

—Відкрий.

Женя мимоволі згадує інцидент з уродливою жабою ( в ієрархії вона займає гідне місце на полицях). Невже Спартак зробив уродливу жабу й для нього? 

—Відкрий,–сказав його любчик ховаючи очі. 

—Я перший подарував тобі, отож ти перший маєш відкрити,–похитав головою. 

—Ні, спочатку ти маєш відкрити мій,–пронизливий погляд сірих очей і Женя в котрий раз ведеться.

—Ну гаразд,–Женя розпаковує конверт і витягує тоненьку книжечку ручної роботи з його домашньою світлиною в халаті на обкладинці. 

«Для мого нейромедіатора»,– розкриває красний почерк і червоніє, немов хлопчисько. 

«Ти впливаєш на моє сексуальне бажання»

Поруч розташовується їхня спільна фотографія з ліжка. У Спартака розкуйовджене волосся і тату на грудях виставлені на показ. 

Психолог не дарма розповідав йому про всякі там гормони і нейромедіатори..

«Ти підвищуєш мою мотивацію»

—Дофамін,–гордовито промовляє комік.

І усміхається через смішний вираз обличчя Спартака на тренажері.

«Я вірую тому, що відчуваю до тебе»

—Окситоцин.

«Ти краще приємних відчуттів після пробіжки»

—Ендорфіни.

Перегортаючи сторінки, що залишилися, комік не надто здивувався і відчував нестерпне бажання обійняти Спартака. І як він міг подумати, що він не приготує нічого для нього? 

На останній сторінці по центру розташувалися малюнки сердець – не такі, які міг би намалювати комік чи інша нормальна людина, а анатомічно правильні.

—Ти казав, що не креативний від слова зовсім,–перервав тишу голос Яновича,—Дякую. Мені дуже подобається,–його горло трохи стислося, коли він промовив це, задихаючись від слів.

—Так, я порадився з помічницею,–відповів Спартак,—Я знав, що ти оціниш каламбурність. 

—Надіюсь, вона не бачила фотку з ліжка,–з награними ревнощами зітхнув Янович.

—Та що вона там не бачила,–хитро протягнув психолог, затримавшись млосним поглядом на нещодавньому засосі білосніжної шиї.

—Твоя черга. 

Спартак хмикнув і відклав шкарпетки в бік, через мить притягнувши Женю до себе, жадібно припадаючи до його губ. 

Він скучив.

Женя швиденько стягує з себе футболку і відкидає її в бік, перш ніж вмоститись на колінах і зайнятись ґудзиками на чорній сорочці. Спартак владно мацає боки й округлі бедра коміка, останній пхикає, не відриваючись від трепетного поцілунку. 

Спартак трохи цинічний, саркастичний і дуже пристрасний.

Женя безсоромно треться об психолога, вдихаючи знайомий запах і відчуваючи, як перед очима все пливе. 

Суббота бере ініціативу у свої руки. Від міцної долоні Спартака зносить дах, аромат терпкого одеколону хочеться вдихати вічність, і якби кисень можна було б замінити, Янович не пожалів би ні на мить.

Женя відчуває пощипування сосків – психолог в курсі, що він коїть.  

Від інтенсивних рухів комік стоне безперервно, подаючись стегнами вгору і закочуючи очі в насолоді. Ще трохи й він виморено притуляється чолом до плеча партнера, різко і протяжно скрикуючи.

Спартак і сам прикриває очі, важко-важко дихаючи. 

Від одного вигляду Жені на колінах його веде, як від захованих під матрацом журналів в часи пубертату. 

Янович збирається з духом і ніжно торкається Спартака за вушком

Вечору розваг ще не кінець, і блиск в його очах лише підтверджують припущення.

// надіюсь, що ви не померли від передозування після цієї роботи і можете написати відгук з побажаннями чи вказати на помилки. дякую, що виділили час 🙂