Знайомство

Всім привіт. Мене звати Алекс та це моя історія, хоча ці всі формальності щодо вступу тупі, тому нафіг їх. Зараз я преживаю свій “перехідний вік”, як кажуть мої рідні.В мене виникли проблеми мабуть як у всіх підлітків, першет кохання, розбите серце, депресія, суіцидальні думки, завал по навчанню та інше. Але мій шлях був не такий простий, і про нього я вам розкажу у цій, можливо не дуже грамотній історії.
Звичайний будній вівторок. Я фарбувалась у себе в кімнаті, розпаковувала свою нову туш, яку мені подарували на день народження. Так, в мене були іменини кілька днів тому, і мабуть вони були найкращими тому, що хлопець який мені подобався зізнався у своїй симпатії. Того хто підкорив моє серце звали Джім, він був спортсменом баскетболістом, мав чудовий смак та найчарівніші зелені очі. Я безмежно його кохала, але у кожній щасливій історії є своє “але”, правда ж?
Так ось, я фарбувалась знаходила, якісь картинки в пінтересті, які мене надихали. На годиннику була 7.00 тому я швидко поснідала вже охолоною кавою й сендвічем, та поспішила на шкільний автобус.
Дігнавши його бо вже не вспівала, я влетіла у середину та на другому місці сиділа моя просто бест френд Ліза. Ліза -це дуже важливий персонаж в моєму житті ми з нею з самого садочку, навіть не дивлячись на те, що ми живемо досить далеко від школи, ми вмовили наших батьків повести нас в одну. Ліза була просто чарівною, в неї було довге волосся, яке я дуже любила розчісувати та заплітати усілякі косички чи типу того,гарні риси обличчя від чого вона ще більше
нагадувала фею.
-Хай, як справи?-сказала вона міцно обіймаючи мене.
-Чому не відповідала на мої повідомлення в дірект?
Насправді я дуже любила Лізу, щоб ігнорити її чи типу того, просто в той момент мені було справді дуже тяжко навіть щоб відповісти найкращій подрузі. Дійсно ніхто не знає, які почуття кишать в мені саме зараз.Та на відповідь їй я вирішила збрехати.
-Я рано лягла спати, мене просто вирубило, вибач якщо заставила тебе хвилюватись.
-Нічого, справді.-відповіла Ліза.
-Прикинь, я учора увесь час провела з Джейсоном, він просто такий няшка, сподіваюсь я подобаюсь йому, бо поки ми в френдзоні.Я думаю що він рофлить наді мноюю
-Та до біса його, він ще той мудак, що тебе на таких тяне не розумію.-відповіла я, видихаючи.
Ліза ще довго доводила що він не такий як інші. але я її не слухала, а лише іноді вставляла слова.
Ми доволі швидко доїхали до школи, наш водій Боб мабуть був дуже розлючений томуЮ що дріфтиф та обганяв просто усіх, один раз він навіть крикнув мат, але перервася на пів слові тому, що раптово згадав що в автобусі діти.
Сьогодні був особливий день у школі тому всі їхали радісно та гучно говорили, що й кому будть дарувати. Але давайте повернемось до цього пізніше, я хочу розповісти вам трішки про себе.Таких, як я у фільмах називають “королевами школи”, але справді я так не вважаю. Я просто знайшла до всіх зв*язок, допомагаю на перевірочних і тд, не тільки своєму класу а й паралелі, також я досить приваблива та гарно вдягаюсь.Мій хлопець це Джім, про якого ви вже чули, подобався усім дівчатам за що мені заздрили. Отже, у мене є всі завдатки типової королеви школи, але не все було так гладенько напевно до класу 5. Я була місцевою заучкою, у якої не було нічого цікавого окрім навчання. Мене булили, але коли чудесія зійшла з небес, мені зняйли брекети, я викинула окуляри у смітник, взяла мамину косметику, та найкращу сукню, я прийшла в школу і здивувала всіх. З того моменту я зрозуміла, що те як ти виглядаєш і який твій соціальний статус, комунікація в соціумі набагато важливіше аніж оцінки, та бажання, щось доказати комусь.
Сьогодні ми домовились вдягнутись, якось по особливому з Лізой, тому на мені було червоне облегаюче плаття вище колін та чудові туфлі які я позичила у своєї мами. Ліза ж була вдягнена у брючний костюм який чудово на ні сидів. Лише як ми ввійшли в школу нас зустрів чудово прикрашений зал, він бувусіяний червоними палаючими сердечками, блискітками та вивіскою яка висіла тут мабуть з 19 століття “велком ту скул”. Звісно ж моя валентинка лежала у мене в наплічнику та я знала кому я її віддам та палко чекала цього моменту. Ми підійшли до шкафчиків щоб покласти наші речі до нього та звісно виявити наявність валентинок, коли я відкрила шкафчикя побачила величезну валентинку, плюшевого медвідя, та букет троянд. Звісно ж я думала що це від Джіма та розкривши валентинку побачила підпис “аноним”, я подумала що це можливо приколи від нього або ж від мого поклонника яких була велика кількість школярів, тому я не сприйняла це всерйоз, а даремно…