Фанфіки українською мовою

    Щодо весілля брата Чонгук хвилювався даремно, як і годиться увага батьків була прикута лише до Чіміна і його нареченого. Тож омезі залишалось всю церемонію корчити з себе чемного, пристойного братика, а на святкуванні, коли зацікавлення його персоною зовсім зникло він видихнув та дозволив собі розслабитись в компанії рожевого ігристого, звісно ж переборщити з цим було б поганою ідеєю, псувати свято братові він зовсім не хотів, то ж омега старанно намагався тримати себе в руках.

    В якийсь момент, коли стало особливо нудно, він згадав про свого красеня сусіда. Чонгук після того вечора ще раз попросив вибачення у повідомленні, але їх переписка надалі стала трохи сухуватою і він вже був певен, що швидше за все нічого путнього з того тепер не вийде. Та все ж після чергового келиха з шампанським чоловік провів своїм вже дещо затуманеним поглядом по залу. Альфа казав, що його теж запрошено, отже він має бути десь тут. Зрештою той сам напрошувався в пару на весіллі, але вони за весь час тут не те що не зустрілись, навіть не бачились ні разу. Та не встиг Чонгук як слід оглянути все навколо, як його штовхнула тітка, що весь той час сиділа поруч, бо вочевидь сиділи вони за столиком для викинутих суспільством самітників, за мірками їх сім’ї. Тітка була татовою сестрою, єдина прикольна людина у їх родині. Його омега-тато завжди жахав його, що син колись стане схожим на його сестру, якщо не отямиться, не схаменеться та не візьметься врешті за голову, але Чонгук насправді не бачив нічого поганого в таких перспективах, навіть навпаки. Здається татко лише більше мотивував омегу й запевняв, що шлях він обрав вірний. Тітка жила чудове життя: розважалась, крутила романи з молодими й не дуже альфами, мала свій бізнес, подорожувала. Не життя, а мрія.

    – Чонгукі, якщо ти просто зараз повернеш голову ліворуч, то побачиш того молодого красеня зі «старечої вечірки», пам’ятаєш? Ваш сусід. – Чонгук одразу ж поглянув в ту сторону, що йому звеліли й через кілька секунд його погляд зустрівся з темними, навіть темнішими ніж зазвичай, якщо це взагалі можливо, серйозними очима Техьона. – Бачиш? Аж мурашки по шкірі, чи не так? Він з тебе очей не зводить цілий вечір. Всевишній, та він просто пожирає тебе тими очиськами, золотце. Навіть трохи моторошно. Скажи? Я знаю, що моя думка не надто авторитетна у цій сім’ї, але хлопчику, від такого альфи я б не відмовлялась нізащо. Він просто непристойно вродливий і хоче тебе аж страх бере. Тож не соромся й не відмовляй собі ні в чому. Ось моя тобі порада.

    Омега мерщій відвернувся й втупившись в стакан, серце забилось швидше, а запах неочікувано різко посилився, здається він навіть трохи намок там внизу. З ним таке вперше, його тіло поводиться так, наче він тут підліток. Той сусідський альфа просто зводить його з розуму ще від тоді як омега вперше його побачив. Чонгук не зволікаючи піднявся та мерщій попрямував до вбиральні, щоб хоч трохи прийти до тями. Але якби він знайшов у собі сили повернутися, щоб глянути на альфу ще раз, то побачив би як ніздрі того повільно розширюються, щоб вдихнути аромат вже трохи збудженого омеги, який хлопець зможе розрізнити навіть у залі повній людей так чітко й прозоро ніби вони стоять поруч в абсолютно пустій кімнаті.

    Очі альфи повільно прикриваються від задоволення. Якась мить цілковитої насолоди, а тоді Техьон й  сам стрімко підійнявся зі свого місця та як заворожений швидко попрямував за омегою, щоб раптом не втратити слід, як хижак, що переслідує свою жертву, але все ж тримаючи певну дистанцію, щоб ненароком не видати себе.

    Чонгук зайшов у туалет першим й одразу підійшов до умивальника, набравши похапцем холодної води в долоні, пройшовся по обличчю, щоб трохи спинити оберти. Його щоки горіли, а дихання пришвидшилось.

    – Прийди до тями. Ну ж бо, Чонгук. – промовив він своєму зображенню, вигляд у чоловіка був трохи дикий, і це, м’яко кажучи, червоні щоки, полум’яні очі, розбурхане волосся, переривисте дихання, каплі води, що стікають по шиї.

    А по той бік дерев’яних дверей його вже чекав альфа, той ніби навчена собака прийшов на запах свого чи то господаря, чи то здобичі. Хлопець став впритул до дверей та обережно принюхувався. Омега просто зводив його з розуму. Не до кінця контролюючи свої дії, він взявся долонею за ручку, а коли легенько потягнув її донизу й акуратно штовхнув двері, вони на подив без зусиль прочинились. Альфа якусь мить трохи нажахано дивися на омегу через зображення в дзеркалі, той був розгубленим, схвильованим і спраглим. Напевно варто було б вийти й піти геть звідси, втекти якомога далі, якомога далі від гріха, але Чонгук не промовив ні слова, не прогнав його, тож Техьон керуючись своїм внутрішнім первісним звіром мерщій зайшов всередину, закривши двері на замок.

    – Техьон. – все, що зміг вичавити з себе старший.

    Напевно все ж варто прогнати хлопця, але звісно омега й не збирався цього робити. Чому б він мав? Хіба це не те чого він так хотів?

    – Чонгук, усе добре?

    Насправді обоє розуміли, що ні. Здається Чонгука охопила справжня гарячка, може через неї чи через випитий алкоголь, що трохи туманив голову, омега зробив кілька кроків і опинився впритул до хлопця. Він підняв долоню й поклав її альфі на груди, саме в те місце, де під ребрами шалено билось серце Техьона. Той від доторку заплющив очі й розтулив рот. Такий гарний чуттєвий рот. Дихання стало нерівним й тремтячим. Омега тримався з останніх сил. Він відчував як запах альфи зреагувавши на його збудження посилився, став важким та терпким, заставляв чоловіка ще більше втрачати можливість хоч якось зв’язувати думки в голові. Але з усім тим Техьон не робив нічого, так і стояв там як вкопаний. А коли його очі нарешті розплющились окрім темного, в’язкого збудження Чонгук побачив у них ще щось.  Страх?

    – Боже, Техьон. Я тебе не розумію. То ти хочеш мене чи ні? – ситуація потроху починала злити. – Навіть не поцілуєш? Я вже й так зробив стільки кроків на зустріч. Як мені зрозу…

    Та омега не встиг закінчити, бо альфа вже вп’явся йому в губи, шалено та нестримно, майже одразу увірвавшись у рот язиком, він міцно обійняв Чонгука й вони наосліп позадкували до умивальника, на який Те дуже спритно висадив чоловіка.

    – Від тебе так добре пахне, Чонгук. Я… не можу… я так…

    – Давай, Техьоні, скажи це.

    – Так хочу… тебе. Хочу тебе неймовірно.

    – Хочеш мене трахнути? Неймовірно трахнути, сподіваюсь.

    Від цих слів альфа  притулив свою голову до грудей Чонгука й застогнав, так низько й пронизливо, що це було радше схоже на ревіння звіра. Від цього омега дрібненько затремтів від насолоди. Хотілось, щоб Техьон взяв його просто тут і зараз.

    Але раптом у коридорі почулись кроки й Чонгука ніби кинули під холодний душ.

    – Дідько. – вирвалось в омеги й він пошепки продовжив радше сам до себе. – Тут не можна. Це весілля мого брата.

    Альфа підняв голову, важко було зрозуміти чи той справді почув його слова, бо очі хлопця були все ще безтямно затуманені пеленою пристрасті та збудження, він кілька разів ствердно махнув головою, але не відійшов. Чонгуку довелось самостійно злізти з умивальника, трохи посунувши Техьона убік, але той, слава Всевишньому, опору не чинив. Спершу лиш намагався глибше вдихнути, щоб заспокоїтись, а коли зрозумів, що від того стає лиш гірше затамував подих та прикрив повіки.

    – У тебе тічка. – нарешті промовив він, чим викликав невеликий нервовий смішок в омеги.

    – Так, Техьоні. Неймовірно, що ти помітив.

    – Це не жарти. Ти не можеш тут залишитись.

    – Можу і мушу, це ж весілля мого брата. Треба… просто треба зібратися.

    – Все майже закінчилось, це… хіба це не достатньо поважна причина?

    – Все майже закінчилось, а ти мене навіть на танець не запросив. А тепер хочеш забрати звідси якомога швидше, щоб трахнути? Де ти взагалі був? Я тебе жодного разу не бачив. Знову уникав мене?

    – Я не… – Техьон винувато опустив голову. Насправді все сказане омегою було швидше для того, щоб забалакати альфу, щоб вони залишились тут, бо що тут казати, Чонгук так його хотів, що якби той наполіг, то він би поїхав без вагань, але вочевидь хлопець сприйняв це надто близько до серця. – Мені було так соромно через те, що сталось на тому благодійному вечорі, а ще… Я хотів запросити, але не знав як підійти, думав ти не захочеш після того всього.

    – О, Всевишній. А я думав ти тямущий, але з натяками у тебе вочевидячки проблемка. Добре, поговорімо про це вже потім, тут й справді залишилось ще годинки дві-три та й все, я протримаюсь, лише знайду пігулки.

    Чонгук знову повернувся до дзеркала, прикривши очі, якийсь час він так і простояв, опираючись на умивальник, а коли нарешті зібрав себе докупи, повернувся і впевнено попрямував до виходу навіть не глянувши на розгубленого хлопця поруч, та коли взявся за замок на дверях, здається, нарешті зрозумів у яку ситуацію потрапив.

    – Чорт, всі будуть знати, що ми тут були разом, якщо там хтось є. Слухай уважно, Техьон. Я вийду. Якщо хтось буде, скажу, що цей туалет зламався, а ти вийдеш пізніше. Ясно? Не хочу, щоб найбільшою подією весілля було те, що брат нареченого трахався з кимось в туалеті. Це його свято і я його не зіпсую. – сказав Чонгук упевнено, але за секунду його лице скривилось від безвихідності. – Кого я обманюю. Якщо там є якась людина, вона нас вже точно чула.

    – Від тебе пахне. – ніби прослухавши все сказане Чонгуком промовив альфа.

    – Звісно від мене пахне, Те, в мене тічка, я думав ми це вже з’ясували.

    Так чи інакше треба виходити, омега все-таки зібрався відкривати двері, вже тягнув ручку донизу, але зненацька його все-таки перехопив альфа. Той притиснув Чонгука до стіни та нахилився до його шиї.

    – Ти що робиш? – панічно прошепотів чоловік. – Навіть не думай.

    – Не хочу, щоб вони навіть сміли подумати про тебе. – так само пошепки відповів Техьон і взявся безцеремонно облизувати шию омеги. Він почав від ключиць і підіймався язиком все вище аж до самого підборіддя, раз, другий, ще і ще. Чонгук в його руках обм’як і затрясся, зі всіх сил намагаючись не застогнати, а його очі закотились від задоволення. Це тривало десь хвилину чи дві, а тоді альфа поставив чоловіка на ноги, так ніби нічого й не сталося, ще трохи підтримуючи, щоб той не звалився на підлогу. – Тепер можеш йти.

    – Ти мене помітив. Помітив своїм запахом. – хоч це було до біса приємно, в очах Чонгука крізь пелену задоволення палали ледь помітні вогники люті. – Ми з тобою ще про це поговоримо, зрозумів? Не можу в це повірити, як ти… Про таке питати треба, щоб ти знав.

    Перш ніж Техьон встиг сказати бодай слово у свій захист омега швиденько вийшов і полегшено видихнув.

    – Нікого, слава Всевишньому, вийдеш за кілька хвилин. Домовились?

    – Добре.

    Чоловік на ватних ногах поплентався по коридору, де вже за хвилину за законом підлості зіткнувся з братом, його дружбою та за що ж його так карає той Всевишній – татом.

    – Все гаразд? – Чонгук старався звучати якомога природніше.

    Всі троє стривожено поглянули на нього.

    – А з тобою? У тебе тічка? – суворо запитав найстарший омега.

    – Пусте, почалась швидше ніж мала. Зараз вип’ю пігулку і посиджу десь пів годинки поки подіє, а тоді повернусь як новенький.

    Тато підозріло принюхався й насупився.

    – Не дивись так на мене, мені допомогли, щоб запах був не таким…

    В той момент з вбиральні саме вийшов Техьон.

    – А це я так розумію помічник. – з посмішкою на обличчі промовив Чімін.

    Техьон не зовсім зрозумівши ситуацію та факт, що його викрили, мило поклонився присутнім.

    – Вітаю, пане Чон, Чонгук, Джин, Чімін. Ще не мав нагоди привітати тебе особисто.

    – Дякую, Те. Але зараз нам треба розв’язувати проблемку з Чонгуком. Йому пора додому. Ти б…

    – Ні, Чімін, це ж весілля мого брата, я хочу бути тут з тобою, дай мені пів години і я буду свіжесенький.

    – Не мели дурниць, тобі ж буде погано. Я все розумію, тобі пора додому. Все цікаве вже закінчилось й так. – Чімін обійняв брата та поцілував у щоку.

    – Я можу відвезти його. Я не пив. Тож можу допомогти. – втрутився Те.

    – Можеш, ми й не сумніваємось. – трохи холодно й суворо відповів тато омег, що весь той час не зводив очей з молодого альфи, але раптом у його голові нібито щось клацнуло, пазл склався й він вмить приємно усміхнувся хлопцеві. – А у тім, ідея й справді чудова. Але краще йдіть через чорний хід. Добре?

    «Не можу повірити. Він і справді віддав би мене першому ліпшому.»

    Коли батько й дружба відійшли трохи убік Чімін знову міцно обняв брата й прошепотів тому на вушко:

    – Намджун програв мені сотню. Між вами була така хімія, думаєш я не помічав? Знав, що це станеться. Удачі вам.

    А потім омега мило хіхікнув і пішов до вбиральні.

    – Ну що поїхали? – врешті змирився Чонгук, повернувшись до Техьона.

    Той задоволено кивнув та провів його через чорний вхід до самої машини, дбайливо пристебнувши омезі пасок безпеки, бо омега вже знову почав поринати у хвилі збудження та туманності через тічку й не міг елементарно звести погляду з альфи.

    – Ти ж трахнеш мене? Правда? Не зморозишся як в переписках? – відрізав Чонгук.

    – Я не… морозився. Добре може й так, але…

    – Може ти… може в тебе якісь релігійні переконання й до шлюбу ти ні-ні чи щось таке?

    – Що? Ні.

    – Гаразд, але тоді май на увазі, тебе відправили зі мною лиш тому, що впевнені, що ти трахнеш мене як слід, щоб я бідненький не мучився на таблетках. Ну й батько сподівається, що ти мені дитину забацаєш, але такого звісно ж не буде. То трахнеш? – останнє питання прозвучало з викликом.

    – Трахну. – твердо, хоч трохи кумедно відповів той.

    – Добре, хотів тебе відтоді як вперше побачив, думав я ще нічого й зможу тебе зацікавити й так, але й через тічку теж непогано.

    Кадик Техьона нервово смикнувся.

    – Це все не лише через твою тічку. Ти зацікавив. Всевишній, Чонгук. Ти ж просто… – альфа міцно стиснув долоні на кермі, він докладав усіх зусиль, щоб втримати здоровий глузд, поки вони не потраплять додому. – Я божеволію від тебе. Ти так сильно сподобався мені, ще відтоді як звалився з підвіконня на підлогу того першого дня. А після того, як побачив тебе в магазині, я зовсім втратив розум через тебе.

    На губах омеги розпливлась задоволена усмішка. Він вже не міг втриматися й почав поспішно розстібати свої штани.

    – Що… що ти робиш?

    – Таблетку ви мені випити так і не дали, тож тепер мені потрібна розрядка, Техьоні. Всевишній, я вже не можу. – він приспустив штани разом з трусами й відкинув сидіння трохи назад. Альфа біля нього весь вкляк та напружився, тож Чонгук простягнув свою долоню до хлопця, йому звісно подобалось, що той спостерігає за ним, це добряче збуджувало, але омега все ж ніжно відвернув лице альфи від себе. Безпека перш за все. – Дивись на дорогу, солоденький. На мене ще надивишся. Ти ж не хочеш, щоб ми тут розбились. Бо якщо ти пам’ятаєш, ти ще маєш мене добряче трахнути.

    Техьон зі всіх сил намагався сконцентруватися на картинці за вікном, щоб хоч трохи відірватися від того, що відбувалось просто коло нього, на сидінні поруч. Але боковим зором нишком все одно спостерігав як Чонгук починає повільно, але впевнено водити долонею по своєму збудженому члені.

    – Я… аххх… я забрудню тобі салон, з мене тече як з відра. Ти ж не будеш злитися?

    – Ні, не переймайся. – ледь чутно промовив хлопець, час від часу він однією рукою відчайдушно намагався затулити носа, але все було марно.

    – Навіть якщо тут все помити… Всевишній, як добре… запах залишиться ще надовго. Ти ж знаєш?

    Техьон важко сковтнув в’язку слину. Здається він вже міг відчути на язиці терпкий та солодкий смак свого омеги.

    – Нічого, тобі не варто про це турбуватися.

    – Тобі це навіть сподобається, правда? Скажи, Техьоні, то ти все ж хотів мене весь цей час?

    – Чонгукі. – ледь не заскавчав альфа. – Звісно, звісно я хотів тебе.

    – То ти у нас просто виявляється такий скромний, сором’язливий, хороший хлопчик? Тому ти кожного разу з’їжджав з теми так наче не розумів про що я?

    – Я… просто…

    На обличчі Техьона з’явився рум’янець й він трохи відвернув голову в сторону, щоб випадково не зустрітися з Чонгуковим поглядом.

    – Ох, Техьоні, золотце, дай мені відповідь хоча б на наступне питання, але чесно, гаразд?

    Альфа приречено кивнув. Просто на сидінні поруч дрочив омега, його тічний омега, якого він хотів понад усе на світі. Ще трохи й мізки хлопця зовсім поплавить.

    – Скажи, ти дрочив на мене?

    Щоки хлопця, щойно просто рожеві перетворились на бурякові, навіть вуха альфи й ті почервоніли.

    – То що, Техьоні? Ти робив це думаючи про мене? – не вгавав Чонгук,  хоч все й так було ясно.

    – Так. – прошепотів той.

    Чоловік задоволено хмикнув, а вже через мить у нього з рота вирвався гучний пронизливий стогін від якого по спині альфи пройшлись мурашки. Той краєм ока побачив як сперма впала омезі на живіт та руку. Рот альфи одразу наповнився слиною ще дужче, а аромат ще більше погустів та поважчав. Чонгук з невеликим полегшенням розплився на сидінні, блаженно прикривши очі.

    – Хочеться злизати. – вирвалось у Техьона й він нажахано стиснув кермо ще сильніше.

    – Хочеться що? – перепитав Чонгук не розтуляючи повік, хоч його тіло яке щойно трохи розслабилось та розм’якло після оргазму, знову напружилось як струна й легесенько затряслось, серце шалено загупало у грудях, а запах знову став в рази солодшим.

    – Хочеться… злизати… твою сперму… з… твоєї… шкіри… – ледь чутно повторив альфа.

    – Всевишній, Техьоні. Ти просто… неймовірний.

    В цей момент хлопець вирішив, що втрачати вже й так нічого.

    – Можна? Можна я зупинюсь на кілька хвилин і зроблю це?

    Від атмосфери в автівці альфа здається став набагато хоробрішим та розкутішим.

    – О це вже ні, Техьоні. Ми лиш на цьому точно не зупинемось, якщо почнемо. Повір мені. Давай це буде твоїм покаранням за те, що динамив мене, мої натяки. – Чонгук на мить розплющив очі й побачив як альфа дещо спохмурів. – Але не переймайся ти так. Сьогодні у тебе буде ще не одна нагода зробити це. Сподіваюсь багацько нагод. Всевишній, як же мені пощастило. Ти ж просто… просто мрія…

    – Це мені пощастило.

    – Невже? – після першої розрядки до Чонгука на кілька хвилин повернулась здатність мислити трохи краще і навіть вести діалоги не пов’язані з бажанням швидше кінчити.

    – Ти жартуєш, Чонгук? Ти себе бачив? В якому всесвіті такі як ти захочуть бути з такими як я? Ти такий розумний, такий красивий, такий… такий спокусливий, такий кумедний… і такий самодостатній, впевнений у собі омега. Я був безмежно щасливим, коли відчув тебе.

    Від останніх слів хлопця Чонгук трохи напружився, намагаючись залучити всі можливості своїх мізків зараз, щоб зрозуміти, що має на увазі альфа, але збудження почало насуватися з новою силою тож він облишив свої поривання вже через кілька секунд.

    – Ти теж не промах, ведмежатко.

    – Я знаю, що… знаю, що красивий і дотепний і… та й людям я подобаюсь…

    – Хто б сумнівався.

    – Але я подобаюсь своїм одноліткам, але ти… це зовсім інше. Я просто хлопець, який нещодавно лиш школу закінчив. Що в мені є такого, щоб зацікавити такого омегу як ти? Тим більше… – хлопець замовк на півслові, не впевнений як продовжити, але, на щастя, омега перебив його.

    – Та облиш.

    Чонгук потягнувся до альфи, залишивши спершу легкий поцілунок на щоці, а потім, коли той повернув голову то й на губах. Хлопець так захопився, що ледь зміг відірватись.

    – Дивись на дорогу, Техьоні. Добре? Ще трішки. Ох, Всевишній, як же я тебе хочу. Хочу нарешті відчути твій член у собі, тож маємо доїхати цілими й неушкодженими.

    – Знаю, знаю… я теж, Чонгукі. Я теж…

    Омега не пригадує як вони вийшли з машини та дійшли до його спальні. Напевно треба дякувати Техьону. Залишається сподіватися, що тому не довелось волочити його на руках ще й по сходах.

    – Мила кімнатка. – лукаво заявив альфа лиш ступивши перші кроки всередину.

    Звісно кімната омеги не нагадувала кімнату дорослого чоловіка, він не жив тут давним-давно. Його навіть останні кілька років узагалі не бувало у цій домівці, але батьки нічого так і не змінили, лиш старанно протирали пилюку й наводили лад. Темні стіни, купа різного підліткового мотлоху, всюди були розклеєні постери бойз-бендів про які Техьон ймовірно навіть і не чув ніколи.

    – Ей я переїхав звідси, коли ти ще говорити не навчився. Май трохи поваги. – зі всіх сил намагався обурюватись омега.

    Більше не витрачаючи часу на пусті балачки вони майже одразу перемістились на ліжко. Те виявилось не надто великим, але що поробиш, це зрештою все, що було. Десь неподалік звісно поки що пустувала спальня батьків, але займатися цими справами у батьківському ліжку чоловік точно не збирався. Навіть від думки про це по спині проходився холодок. Напевне було б добре сходити у душ, але внизу живота вже надто неприємно тягнуло, а штани були наскрізь мокрі від змазки. Терпіти більше не залишалось ніяких сил, тому він одразу вп’явся своїми губами в рот Техьона й повалив того в ліжко, опинившись зверху. Щоб не марнуючи часу омега взявся ледь не зривати одяг зі збентеженого хлопця під ним. Чоловік трохи підвівся, щоб стягнути з нього штанці одразу ж з трусами, а потім зробив усе те саме й зі своїм одягом, поки альфа зачаровано спостерігав за всім тим дійством з відкритим ротом, не в змозі навіть поворушитися. Вигляд прекрасного оголеного омеги перед очима паралізовував.

    – Ти такий красивий, Чонгук. – все на що спромігся альфа.

    Омега у відповідь на це лиш вдоволено усміхнувся, його очі були повністю затуманені хіттю, що збуджувало хлопця ще більше. Руки Техьона, які наче жили окремим життям, бо отямились швидше за самого альфу, вже потягнулись до чоловіка й ніби влиті осіли на його талії. Дихання хлопця стало важким та переривистим. Він темним й диким від пристрасті поглядом піднявся догори, оглядаючи тонку талію, з напевне приємним на дотик, трохи м’якеньким животиком, груди, що бентежно підіймались та опускались від кожного вдиху та видиху, красиву шию, та кадик, який нервово рухався від кожного ковтка. Долоні альфи ж навпаки спускались у протилежний бік – донизу, прямували трохи нижче від талії, назад до пружних половинок. Десь там вгорі почувся стогін. Альфа замружився, притуливши голову до омеги, вдихаючи ще більш густий природний аромат своєї пари, що в районі сонячного сплетіння ніби віддавав якимись особливими літніми, теплими нотками.

    – Не тягни, ведмежатко. Гаразд? Будь ласка, я вже більше не можу.

    Альфа важко поглянув на нього. Їхні очі на мить зустрілись саме у той момент коли один з пальців хлопця акуратно й обережно проник в омегу. Той задоволено прикрив повіки та вигнувся, чуттєво відкривши рот. Здається Техьон ловив кожен його подих.

    – Техьоні, серденько.

    – Щось не так?

    Альфа трохи збентежився. Чонгук лагідно стягнув гумку з його волосся, від чого воно розсипалось по обличчю, та ніжно пропустив його крізь пальці, заспокоюючи.

    – Все чудово, ведмежа. Але…

    У Техьона з’явилась невеличка складочка між бровами, він опустив голову й нервово сковтнув.

    – Залишмо усі ті ніжності на наступні дні, добре? Коли пал моєї тічки трохи пройде. Гаразд? Тоді ми й зможемо насолодитися одне одним повною мірою. Я з нетерпінням цього чекатиму, повір. Але зараз, будь ласка, трахни мене. Я готовий, не витрачаймо час на зайву підготовку, я достатньо мокрий, аж занадто і дуже, дуже хочу тебе. Тому не заставляй мене чекати й благати тебе про це, а трахни мене нарешті.

    – О, Всевишній.

    Техьон підняв на нього свій повний пристрасті та провини погляд й кивнув. Він різко перевернув омегу, міняючи їх місцями, від чого той кумедно пискнув. Тепер чоловік лежав на білих простирадлах, поки його чорне, трохи розбурхане волосся хвилями розсипалось по подушці. Він задоволено прикрив очі, відчувати гаряче тіло альфи, що нависало над ним впритул, так близько було неймовірно. Але здається хлопець зовсім не збирався поспішати. Він знову оглянув Чонгука, весь той час супроводжуючи свій погляд рукою, ніби дражнився. Альфа лагідно провів кінчиками пальців по губах чоловіка, від чого той протяжно охнув, далі підборіддя,  легенько стиснув долонею шию, груди, в якийсь момент він не втримався й нахилився трохи нижче, щоб грайливо, але обережно лизнути сосок омеги. Від чого той важко видихнув та стиснув простирадла так, що кісточки на пальцях побіліли.

    – Будь ласка, Техьон. Не дражнись…  мені так потрібно…

    – Можна вилизати тебе? – перебив його хлопець, ніби в трансі, він думав про це ще від тоді як почув солодкий тічний запах омеги там у весільній залі.

    Чонгук широко розплющив очі. Від прохання перехопило дух, хоча це й трохи збивало з пантелику. О, він знав яким приємним це обіцяє бути, а ще він знав як цього хочеться Техьону, він добре знав як важливо для альфи як слід вилизати свою пару, особливо у тічку. А ще цей процес був доволі інтимним та навіть серйозним. Це наче говорило: «Я готовий начинити тебе малюками просто зараз». Трохи бентежить, але відмовити в такому проханні означало образити внутрішнього звіра альфи. А Чонгук зовсім не хотів ображати Те. Омега якусь секунду обдумував це своїм затуманеним розумом, коли зрозумів, що казати «ні» альфі й собі не було жодної потреби, шансу чи бажання.

    – Ох, Техьон. Так, будь ласка, зроби це.

    І це все, що йому потрібно було почути. Альфа одразу задоволено опустився донизу, його великі долоні огорнули стегна омеги, цей жест здавався таким правильним і потрібним, а голова опинилась там де їй давно пора бути – просто між ногами, біля лона Чонгука.

    – Я… ще цього не робив, але… я постараюсь, обіцяю. Мені так неймовірно хочеться вилизати тебе. Дозволиш?

    – Так, так, будь ласка, зроби це, зроби вже щось, бо я просто вибухну, якщо не кінчу якомога швидше, Техьон. Тому, будь ласка, вилижи мене.

    Альфа набрав повітря в легені та розкрив Чонгука ще більше, щоб мати доступ до потаємного, а тоді обережно нахилився до дірочки, щоб лизнути на пробу вперше. Омега голосно видихнув.

    – Так, Техьоні. Саме так. Продовжуй…

    – Краще буде, якщо ти… трохи зміниш позу, щоб я мав…

    Але не встиг той договорити, як Чонгук, довго не думаючи, спритно перевернувся на живіт, сперся на руки та нетерпляче відвів сідниці якомога вище.

    – Так краще? – ледь не простогнав омега.

    На мить Техьон застиг від краєвиду, який йому відкрився: красиві, пружні, розведені половинки, між якими пульсувала блискуча дірочка, яка то стискалась то знову розслаблялась випускаючи назовні нову порцію ароматної прозорої рідини. Омега закликаючи повертів дупцею не  в змозі більше чекати. Тож альфа продовжив, цього разу вже впевненіше нахилився до отвору. Він ще раз з апетитом злизав змазку, яка виступала з ануса та з насолодою розпробував її на язиці.

    – Так смачно. Ти такий солодкий, такий неймовірно смачненький.

    Ще якийсь час альфа просто насолоджувався тим, що старанно та з особливим ентузіазмом злизував усю змазку, не зупинявся навіть коли наситився соком омеги вже вдосталь, він лише легенько поцілував дірочку ніби дражнячи, щоб дати Чонгуку перевести дух, а тоді взявся вилизувати її з новою силою, вже більше уваги приділяючи задоволенню самого омеги. Цього разу натиск був сильнішим та впевненішим, він водив язиком то з однієї сторони то з іншої – напівмісяцем, ніби грався, іноді залишаючи мокрі мазки на мошонці, здається чоловіку так більше подобалось. Зовсім скоро важке дихання омеги переросло в нетерплячі схлипи, які згодом перетворилися в протяжні стогони. Після яких альфа вже зовсім увійшов у смак, напевне альфи й справді просто скаженіли, коли справа доходила до вилизування своєї пари, він сміливо запхав кінчик язика всередину, старанно й наполегливо граючись зі стінками. Його руки постійно пестили стегна омеги, підіймалися від колін вище і вище, іноді зачіпаючи більш інтимні та чутливі місця, від цього ноги Чонгука тряслись, а руки міцніше втискались у простирадла, шукаючи хоч якусь опору.

    – Я вже скоро, Техьоні. Я вже скоро. Будь ласка, можна я…

    – Я сам. Дозволиш?

    Однією рукою альфа все ще ніжно гладив стегно чоловіка, а іншу опустив на його член, рухаючи в ритм своїм вже трохи хаотичним мазкам язиком. І вже десь через хвилину омега не витримав та нарешті голосно застогнав й бурхливо кінчив просто в руку хлопцеві. Він втомлено, проте нарешті вдоволено повалився на ліжко, збито дихаючи. Техьон впав просто коло нього, вдивляючись у вродливе, рум’яне обличчя, а коли той трохи віддихався й нарешті розплющив очі, альфа підняв свою обмазану в спермі руку й так, щоб омега бачив, по черзі занурив у рот кожен палець, старанно злизуючи сперму. Від цього видовища омега знову простогнав та стражденно заплющивши очі.

    – Ти просто неймовірний. – ледь вимовив той, а тоді знову розплющив повіки та опустив очі на налитий член альфи, який тепер теж потребував уваги. – Дай мені декілька хвилин і тепер вже точно трахни мене. Трахни зі своїм членом всередині мене. Гаразд?

    – Домовились.

    Альфа на мить перевів погляд на стелю, а на його обличчі засяяла переможна посмішка. Здається він більше не видавався таким невпевненим та обережним як до того. Він й не уявляв, що приносити задоволення омезі може бути так приємно.

    Попереду їх чекала довга ніч, тічка, що так раптово розпочалась обіцяла бути нелегкою, тому Чонгук поруч з молодим та витривалим альфою прийняв рішення не відмовляти собі абсолютно ні в чому. Напевне тому у поривах пристрасті у нього зовсім не було часу зрозуміти що щось пішло не так, коли ще після їх першого разу член альфи якось підозріло довго затримався в ньому. Але десь вже ближче до ранку, коли Техьон врешті кінчив востаннє, до омеги нарешті дійшло у що вони втрапили.

    – Те… ахх… – Чонгуку все ще важко було формулювати свої думки, а слова тим паче, бо в той момент його дупцю розпирав гігантський вузол альфи, до якого він власне не був готовий в той момент, принаймні ментально, вже не кажучи в плані захисту, бо тепер це вже точно могло стати доволі серйозною загрозою завагітніти. Напевно його татко його все-таки врік. Та було дещо, що тоді було зрозуміло дуже ясно: його дупці як і йому те, що з ними трапилось дуууже подобалось. – Це те про що я… думаю?

    – Так… так, вибач, я не знаю… як це сталось… міг гон ще не скоро мав початися.

    – Як і моя тічка… – тихо промовив омега.

    Він лежав на грудях альфи, натягнутий на його член, притуливши голову до шиї хлопця, щоб мати можливість вдихати до біса приємний концентрований запах, що так заспокоював і збуджував одночасно. Чоловіка раптово потягло в сон, думати зовсім не хотілось, але останні сказані слова без упину кружляли у голові: «Як і моя тічка… Як і моя тічка… Як і моя тічка… міг гон ще не скоро мав початися… Як і моя тічка…». Тож він різко підняв сонні, втомлені очі на альфу. Той теж ще не спав, напевне й не збирався. Лиш ніжно гладив тіло омеги й лагідно усміхнувся, коли той глянув у його все ще затуманені, трохи винуваті очі.

    – Все добре, Чонгук? Тобі зручно? Не боляче?

    Саме в той момент під дією вузла альфа знову кінчив, чоловік відчув як всередині розпливається приємне тепло, а його тіло теж легенько тремтить від оргазму. Це майже збило, перетворило думки у згорток вузликів, які розв’язати зараз йому точно не до снаги. Але коли хвиля задоволення пройшла він знову підняв погляд на Техьона.

    – Мені так добре, але…

    «…міг гон ще не скоро мав початися… Як і моя тічка…»

    – Щось не так? – трохи напружився хлопець.

    – Моя тічка і твій гон. – з нотками нерозуміння в голосі промовив Чонгук. Він так втомився, йому треба було докласти величезних зусиль, щоб очі залишались розплющеними, а розум зміг хоч якось обробити цю інформацію. Виходило погано, але він точно розумів – це важливо.

    – Гадаю… – альфа замовк, ще дужче напружився й спохмурнів. Вони ніколи не говорили на цю тему, не зачіпали й оминали, тому він не знав чи варто було озвучувати ці слова в голос просто зараз. Чонгук відчув настрій  хлопця, тому теж збентежився, у нього навіть з’явилась невелика нервова складочка між бровами. Альфа важко видихнув і продовжив. – Гадаю це через те, що ми істинні. Хіба ні?

    –  Ми – істинні. – омега промовив це так наче насправді не розумів значення цих слів, але раптом він знову глянув на Техьона враженим, тямущим поглядом. Поглядом осяяння. – Ми – істинні. Всевишній… ми – істинні… це ж очевидно… ми – істинні…

    Вираз обличчя хлопця став здивованим. Невже омега не відчув цього одразу? Він хотів щось сказати, але чоловік вже прикрив очі й втомлено опустив свою голову йому на плече, ще якийсь час він ледь чутно крізь сон щось захоплено бурмотів.

     

     

     

     

    На ранок, чи радше під обід, коли Чонгук врешті прокинувся й з приємністю виявив, що огорнутий гарячими, міцними обіймами свого істинного, йому стало трохи легше. Не дивно, після такої довгої та палкої ночі перше шаленство тічки трохи відступило на задній план, знову передаючи на якийсь час кермо його розуму, хоч той і не певен, що надовго. Техьон ще мило сопів поруч, коли омега дуже обережно опустивши підборіддя йому на плече, захоплено спостерігав за своїм молодим та вродливим альфою.

    В голові промайнули останні слова, що він почув перед тим як поринути в забуття. Як таке взагалі можливо? Чому до його вісімнадцятирічного альфи це дійшло одразу, а він так і не втямив? «Який же я ідіот. Це ж було ясно ще там в супермаркеті. Той запах… одразу б мало стати зрозуміло, що це запах мого альфи. А я як справжній бовдур не зміг просто зіставити все… зібрати пазл докупи. Бідолаха, мабуть, думав, що я його не приймаю…» – промайнуло в думках.

    Чонгук перевів погляд на шию хлопця, та була відкрита й нібито сама спонукала його до активних дій. Чоловіку здалось, що він навіть відчував як пульсує жилка під тонкою засмаглою шкірою Техьона, а терпкий, сильний, густий аромат закликає, полонить розум. Омега спочатку просто підсунувся ближче й повільно провів по жаданому місці носом, знизу догори, ледь торкаючись, але вдихаючи запах на повні груди. Його зіниці розширились, очі закотились від задоволення, а рот завбачливо наповнився слиною.  Це був найкращий з ароматів, яких він коли-небудь зустрічав, хотілось огорнути себе ним цілком та повністю, закутатись, щоб пропустити альфу у кожну пору, наче наповнитись ним із середини. Але цього було мало. Він знову підняв погляд на лице хлопця, таке спокійне. Це навіть на мить відірвало Чонгука від палких думок, а на губах з’явилась мила невинна посмішка. Але дарма, аромат й бажання були сильнішими, просто нестримними. Він знову нахилився до шиї альфи й спершу лагідно не поспішаючи провів язиком по шкірі, зробив перший мазок, відчуваючи на кінчику приємний солоно-солодкий пряний та трохи терпкий смак свого альфи. В темних очах омеги загорівся божевільний вогник. Згори почувся різкий вдих, а після нього й ледь чутний перший стогін. Це лиш розпалило омегу й тепер він впевнено продовжив свої дії. Ще раз, а потім ще, доти поки з губ альфи не вирвався справжній гучний протяжний стогін, а запах хлопця посилився ще більше.

    – Чонгукі… що ти…

    Але той, ніби нічого й не чув, лише перейшов на іншу сторону, так само старанно вилизуючи шкіру, іноді зачіпаючи лінію щелепи й підборіддя.

    – Оххх, Всевишній. Що… що ти робиш, Чонгукі?

    Нарешті чоловік зміг відірватися й підняв голову, щоб зустрітися із затуманеними, але все ще трохи сонними очима Техьона та самовдоволено усміхнутися.

    – Хіба не ти говорив, що про таке питати треба? – грайливо запитав хлопець, хоч те що відбувалось було йому до душі.

    – Це була помста, Техьоні.

    – Мені подобається. Можеш мститися так постійно, я не проти.

    Альфа прикрив очі, а на його губах засяяла щаслива усмішка. Чонгук його мітить, а значить визнає своєю парою, хоча б так. Чоловік на останок зробив ще один мазок, а тоді опустив голову на груди своєму хлопцеві й теж блаженно прикрив повіки. Якийсь час вони так і лежали в цілковитій ідеальній тиші, яку першим за звичаєм перервав Те:

    – Все було добре? Тобі сподобалось? – трохи стурбовано спитав той.

    Від спогадів про минулу ніч запах омеги враз посилився, що вже зрештою слугувало досить зрозумілою відповіддю на питання.

    – Ти жартуєш? Це було неймовірно. Всевишній, Техьоні, це була найкраща ніч у моєму житті. Правду кажуть про істинність…

    Це заспокоїло хлопця, той одразу розслабився. Чонгуку сподобалось, а ще він пам’ятав про істинність. Альфа боявся, що на ранок той не згадає їхню останню розмову.

    – В моєму теж. То ти… визнаєш мене своєю парою? – все ж перепитав хлопець.

    – Так, звісно, а ти?

    – Ти ще питаєш? Я… весь той час… я не знав як про це розмову почати, бо думав ти просто удаєш, що не розумієш… бо тобі це не треба.

    – Вибач, що так сталось. Напевне я ніколи на таке й не сподівався, тому не зрозумів одразу. Пробач. Я думаю я усвідомлював це десь всередині, мене так тягнуло до тебе, але… довго ж до мене доходило.

    – Пусте. Я ж думав ти просто… через мій вік… знаю це не те чого б тобі хотілось, але я буду старатися, я…

    – Розслабся. Ти саме те, що треба, Техьоні. Подарований всесвітом.

    Чонгук потягнувся за легеньким ранковим поцілунком, який ледь не переріс у продовження їх палкої ночі, але зміг вчасно спинити альфу, після чого поглянув йому просто у вічі.

    – То це тому ти мене динамив? Я ж теж думав це через мій вік. Думав старий для тебе.

    – Це не так. Ти мені дуже подобаєшся й одразу сподобався. І ти зовсім не старий, ти дуже привабливий, але…

    – Що?

    – Я… боявся, напевно.

    – Боявся чого? – Чонгук і справді не розумів про що це він.

    – Звісно ж я розумів до чого ти хилиш і чого хочеш. І я теж цього хотів, звісно хотів, ти ж лише глянь на себе, я думав про тебе постійно, увесь час. Ти не подумай не лише про секс, але… й просто про те який ти чудовий та неймовірний. Але кожного разу коли ти натякав на близькість, я боявся… що…

    – Боявся зі мною сексом займатися? Через що? Бо в мене більше досвіду? – альфа спробував відвести очі, але Чонгук схопив його щоки обома руками й буквально заставив дивитись на себе. І здається нарешті все зрозумів. Бідолаха під ним весь почервонів. – О, то ти?

    – Так. Я цнотливий, точніше був цнотливий до сьогодні. Сьогодні уночі… то був мій перший раз, тому я боявся, що залажаю і… ти розчаруєшся, а мені хотілось, щоб все пройшло… щоб тобі сподобалось, розумієш? А ще після того випадку з благодійним вечором все стало тільки гірше.

    – Навіть якби щось пішло не так… це б не стало проблемою. Це нормально. Ти міг мені сказати. Що ти думав? Що я тебе засмію? Всевишній, який же ти дурник. А про той вечір… це ж я облажався. Так, я не знав, але я мав би сказати, що в тому пійлі. Почувався таким винним. – Чонгук, все ще тримав лице хлопця у своїх руках й після сказаного залишив легенький, заспокійливий цілунок на губах навпроти, після якого весело додав. – То у нас є ще один привід для святкування?

    – Ні, будь ласка, перестань. – благав альфа, відводячи погляд.

    – У нас тут дехто втратив цноту.

    – Замовкни, Чонгукі… благаю… – заскавчав хлопець.

    – Тобі доведеться заставити мене це зробити.

    Й тоді Техьон вже впевненіше стиснув омегу у своїх обіймах та нестримно й навіть трохи шалено поцілував. Той цілунок був довгим та тягучим й заставляв омегу знову згадати про свою тічку, яка все ще мала контроль над тілом чоловіка.

    – Я вже й справді подумав, що втрачаю чуйку й не приваблюю тебе. – промовив Чонгук, коли вони нарешті відірвались один від одного. – Якби я знав причину ми б неодмінно зробили це раніше.

    – Всевишній, сьогодні було так добре. – солодко прошепотів альфа.

    Він відкинувся на спину, блаженно прикривши очі, а у повітрі відчулось як терпкий аромат раптово забринів новими навіть трохи солодкими нотками, заставляючи омегу нервово проковтнути слину, яка зібралась в роті, чого не можна було зробити з в’язкою, густою змазкою, що вже з новою силою збиралась там унизу.

    – Буде ще, ведмежатко. Сходимо в душ і подумаємо, що робити далі. Батьки сьогодні вдома, тож нам напевно доведеться переміститись у готель до кінця моєї тічки. Ти ж не проти провести її зі мною до кінця?

    – Ти ще питаєш?

    Чонгук першим піднявся з ліжка і за звичкою провів уважним поглядом по кімнаті, потім заглянув під ліжко, зазирнув у смітник. Серце чоловіка стривожено затріпотіло. Альфа від цієї зміни настрою омеги насупився.

    – Щось не так?

    Чонгук думав… Якщо чесно все, що відбувалось після того, як вони приїхали додому було як в тумані, єдине, що омега добре й чітко пам’ятає – відчуття. Було неймовірно, але зараз його більше цікавлять факти, дії та слова.

    – Ми робили це з вузлом, правда?

    – Так. – тихо відповів альфа, трохи нервуючи. – Вибач… це…

    – Та я не злюсь через це. Чому б я мав? Було просто чудово. Але справа у презиках, вони очевидно були звичайними, бо ми ж не очікували, що твій організм відреагує таким міні гоном. – міркував омега.

    Обличчя Техьона зовсім спохмурніло, здається там навіть з’явився страх. Чонгук міг відчути як сильно б’ється серце хлопця.

    – Ти не винен, ведмежатко, ти ж не знав, що так станеться. – чоловік кинувся заспокоювати альфу. – Просто скажи, може ти пам’ятаєш чи вони залишились цілими?

    – Тут така справа.

    – Чорт, значить порвався. Ну це було… очікувано.

    – Ми… – Техьон вагався й напевно треба було змовчати, зрештою так чи інакше вже нічого не вдієш, але він все ж випалив правду. – Тут така справа. Захисту взагалі не було.

    Чонгук глянув на альфу очима повними нерозуміння. Настрій омеги змінювався на очах.

    – Що це значить?

    – Я намагався сказати. У мене не було з собою презервативів. Я якщо чесно не очікував на такий поворот… і…

    – То чого ж ти, трясця, не сказав? У мене були. Може б пронесло і вони б не порвались через вузол. – здається Чонгук починав злитися.

    – Я намагався тобі сказати, я думав ти зрозумів, думав ти знаєш, що ми робимо. Вибач, Чонгук. Вибач, я… так хвилювався… я …

    Чоловік сів на краєчок ліжка та опустив голову на руки, намагаючись заспокоїтись. Він оглянув свої стегна. Через ранкову ейфорію він навіть не помітив, але так сліди злочину очевидно були. Звісно, це ж вузол, сперми було до біса багато.

    – Будь ласка, пробач. Мені так шкода.

    Техьон опустився на коліна біля омеги.

    – Всевишній, що ти робиш? Вставай і… вдягайся.

    Чонгук відкрив шафу та витягнув перше, що попало під руку, швидко накидаючи це на себе. Поки Техьон, все ще голий, розгублено дивився на нього.

    – Ти що глухий? Мерщій. Натягуй на себе свої лахи.

    – Ти мене проганяєш?

    Альфа виглядав як побитий собака.

    – Ми зараз йдемо. Разом.

    – Куди?

    – Менше слів більше діла, Техьон. Я й так злий на тебе. У мене ж клята тічка! Я не міг думати ні про що окрім твого клятого члена, який напевне сьогодні накачав мене спермою просто до країв! І це була твоя довбана відповідальність натягнути на себе той бісовий презик, щоб так не сталось!

    Техьон наче у воду опущений швидко натягав на себе костюм з вчорашнього свята. Здавалось, що він ледь стримував себе, щоб от-от не заплакати.

    – Та що я хотів. Це ж був твій перший раз ще й з тічним істинним, ти й сам думав лиш про те, щоб швидше мені всунути.

    – Це не так, я й справді… думав… ти розумієш… – вигляд хлопець мав просто жалюгідний, навіть двох слів докупи не міг скласти. – Я такий винний. Мені так шкода. Пробач мені.

    – Що я мав розуміти? Що ти думав? Думав я хочу під час нашого першого з тобою сексу дитину зробити? І тобі було ок з цією ідеєю? Чи ти думав я пігулочку вип’ю вранці та й по всьому? Ти знав якщо це тічка та ще й плюс твій гон, до повного щастя, то гарантій ніяких? Звісно ти не знав. Пішли!

    Чонгук відчинив двері своєї кімнати, випускаючи Техьона назовні першим, після чого зі всієї сили гримнув ними, зовсім забувши, що його батьки вже давно вдома й напевно зараз сплять.

    – Я готовий стати батьком для нашої дитини в разі чого.

    – Ти що? Ти готовий? Він готовий стати батьком. Яка чудова новина. А я готовий стати батьком?

    – Пробач. Знаю, що… це не те чого б тобі хотілось і я ще не достатньо дорослий…

    – Та ти ще дитина. А діти не повинні заводити дітей.

    Чонгук повернувся до Техьона й закляк. На хлопця було боляче дивитися, напевно дарма він з ним так, але в той момент омега був таким злим через усе те, що трапилось, що стримуватись не було сил.

    На жаль, батьки чоловіка вже не спали. Ба більше, його тато чатував унизу під сходами, підслуховуючи усе, що сталось.

    – Так зупиніться. – твердо промовив він ставши посеред дороги, коли вони нарешті спустились, але Чонгук просто злісно відсунув його убік як якусь ляльку.

    – Нам не до тебе, тату.

    – Ні, Чонгукі, чекай. Ви куди? Я все правильно зрозумів?

    – Не знаю, що ти там собі зрозумів. Нам треба йти.

    – Якщо є можливість, що ти вагітний, цю дитину необхідно залишити. Про що тут думати? Ми всі тобі допоможемо. Так Техьон юний, але якщо він не захоче, то йому не обов’язково брати у цьому участь. У тебе є сім’я, у тебе є ми.

    – Я хочу. Якщо у нас буде дитина я зроблю все можливе. Я готовий взяти на себе відповідальність. Я не дитина, Чонгук. І я не проти, щоб ми залишили цю дитину.

    – Він не проти, він не проти. Ну дякую. То може ви змовились? Га? Якщо ви обоє не проти завести дитину, то чому б вам обом це не зробити. Разом. У мене хтось запитав чи я не проти?

    – Не мели дурниць, Чонгукі. – почав батько. – Подумай сам, це ж шанс.

    – А ти на це й сподівався, коли дозволив ледь статево зрілому альфі відвести мене додому у мою кляту тічку.

    Чонгук відвернувся від батька, втомлено глянув на хлопця, що як сумна, ображена собака стояв поруч, чекаючи наказу й підійшов до гардероба.

    – Вдягайся, Те. – вже спокійно промовив омега. – Ми їдемо.

     

     

    – Куди ми їдемо? – запитав альфа, коли вони вже сиділи в машині.

    – В аптеку. В першу ліпшу. Байдуже. Може ще вийде все виправити.

    Техьон мовчав, але повітря у салоні поважчало так, що стало зовсім нічим дихати, просто як сьогодні уночі, але відчуття були зовсім іншими. Далеко не такими приємними.

    – Вибач. – продовжив Чонгук. – Ми обоє винні, я не мав на тебе кричати й злитися. Це через тічку. Вибач, що наговорив тобі всього того лайна.

    – Ти мав рацію.

    – Та ні, не мав.

    Якийсь час вони їхали в тиші. Якщо бути чесним альфа просто їхав куди очі бачили, не думаючи ні про яку аптеку й зовсім не тому, що не хотів туди їхати, а він й справді не був упевненим, що хотів, а просто, тому що думки були зайняті зовсім іншим.

    – Ти не хочеш від мене дітей. Бо хоч ми й істинні, я не той альфа з яким хочеться завести сім’ю і дітей, чи не так? Ти хотів лиш сексу зі мною й весело провести час, бо я молодий, вродливий і гарно пахну, а я тебе й у цьому підвів. – нарешті вирвалось у Техьона, від голосу, яким те все було сказано Чонгуку хотілось вити.

    «Й справді дитина».

    – Зупинись.

    – Що?

    – Припаркуйся десь біля дороги. Нам треба поговорити.

    Техьон зробив як йому звеліли й налякано чекав поки чоловік почне першим.

    – Справа не в цьому. Так я хотів сексу з тобою, це правда. Чи думав я що це буде роман просто на свята? Так, я думав. Але я не розраховував на щось більше, бо був впевнений, що надто старий для тебе і ти теж ні на що серйозне зі мною не розраховуєш, думав ти не зацікавлений. А наша істинність. Я не зрозумів, пробач. Та це не означає, що мені не хотілось чогось серйозного з тобою. І я не не хочу сім’ю та дітей з тобою.

    – Я знаю, що ти напевне мріяв не про це. І знаю, що для тебе я ще дитина. Ледь статево зрілий. – так необережно сказані слова різали тепер омегу у відповідь. – Ти не бачиш мене батьком своїх дітей і не хочеш… не бачиш мене повноцінним альфою поруч і після сьогоднішнього я… я залажав…

    Чонгук розумів, що все те говорить внутрішній первісний звір, якого він так необачно зачепив та ранив своїми словами.  Він взяв тремтячу руку альфи й ніжно, але міцно стиснув своєю долонею.

    – Пробач, що наговорив того всього… мені соромно за це, я насправді не вважаю тебе таким. – омега важко зітхнув. – Добре, зайдімо з іншого боку. Ми тепер обоє зрозуміли, що ми – істинні. І обоє прийняли один одного. Тож ми тепер пара, правда?

    – А ти цього досі хочеш?

    – Ти мій істинний. І якщо чесно я ніколи навіть не мріяв, що мені випаде така неймовірна можливість. Звісно ж я хочу. Ти ж розумієш, що я до тебе відчуваю. Це не проігноруєш отак просто. Та я й не хочу ігнорувати це.

    Техьон подивився йому просто у вічі, пронизливо й довго, шукаючи якусь лазівку чи натяк на брехню. А тоді полегшено видихнув і переплів їх пальці, стиснувши у відповідь.

    – Ми – пара. – промовив він пошепки, швидше для себе чи радше для заспокоєння свого первісного єства ніж для Чонгука.

    – І ми тепер будемо разом. Правда ж?

    – Звісно, Чонгук. Я дуже цього хочу.

    – Добре. – чоловік ще раз важко зітнув, тепер вони переходять до найтяжчого. – Тоді скажи, ти б хотів дітей зі мною? Я не говорю про цю можливу вагітність, поки забудь про це, я маю на увазі загалом, можливо у майбутньому. Ти б хотів завести дітей?

    – Так, звісно я б хотів.

    На мить первісне звірине нутро взяло гору, Техьон уявив Чонгука вагітним й від цього дихання хлопця перехопило, а серце у грудях пришвидшилось.

    Чонгук відчував те, що відчуває його пара просто зараз й від цього напружився, тепер вже на його очі почали навертатися сльози. Техьон заспокійливо стиснув руку омеги трохи сильніше, не зовсім розуміючи, де ж він схибив у своїй відповіді.

    – Ти не хочеш?

    – Не в цьому справа.

    – Тоді я не розумію. Знай, ми можемо нічого не робити й дозволити це зачаття, я розумію, що я ще вчуся і я нічого не досягнув, але я щось придумаю. Зроблю все від мене можливе. Я тобі обіцяю. Більше я не схиблю.

    – Тобі вісімнадцять, Те. Я кажу це не тому, що вважаю, що ти будеш поганим батьком чи, тому що думаю, що ти сам ще дитина і не впораєшся. Ти б зміг, я знаю, що впорався б. Але тобі вісімнадцять і ти маєш насолоджуватися життям, веселитися, подорожувати, вчитися. Ти не маєш перейматися батьківством. Я люблю тебе й не хочу позбавляти молодості. А ще я б хотів, щоб ми трохи пожили разом, лише удвох, лише для себе перед тим як наважитись на дітей. Розумієш? Я й сам не готовий ще. Але мені вже тридцять п’ять. І коли ти закінчиш універ мені вже буде десь сорок. Нічого не робити й дати дитині статися – рішення не з найкращих просто зараз, не буду брехати, мені б не дуже цього хотілось зараз, але якщо ми хочемо мати дітей… тут мій тато правий. У мене залишилось не так багато часу.

    – Це не так.

    – Що?

    – Час є. Пам’ятаєш я тоді в супермаркеті подумав, що ти молодший брат Чіміна?

    – Так. – збентежено промовив омега.

    – Я й справді так подумав. Через твій запах. Тобто ти й виглядаєш зовсім не на тридцять п’ять, якщо чесно. Але твій запах… Я знав, що у Чонів два сини й Чімін молодший з них. Але від тебе пахне не просто як від молодого омеги, а я б сказав навіть, що ти пахнеш як юний омега. Тому я подумав тоді, що ми однолітки, а якби я не бачив тебе, а просто почув твій запах, напевно б подумав, що тобі не більше шістнадцяти. І тоді я зовсім не злякався, коли почув твій справжній вік, а справді щиро здивувався. Але ти мій істинний, тому все так, як має бути, правда ж? Природа, Всесвіт, Всевишній, хто б то не був, все влаштовано правильно.

    – Я не розумію. Мені ніхто ніколи не казав цього.

    – Не думаю, що вони це усвідомлювали. Може… інші все ж розуміли це, але якось більш інтуїтивно, але я можу чітко відчути це по твоєму запаху, бо ми – істинні. Тому я впевнений, що ти зможеш народити й через п’ять років і через десять, може й через двадцять навіть. Якщо хочеш ти можеш пройти якісь аналізи чи щось таке й переконатися.

    – Неймовірно.

    Омега полегшено видихнув й усміхнувся, наче всі проблеми миттю спали з його плечей, а альфа продовжив:

    – Я розумію, що це твоє рішення, чи приймати пігулку. І я підтримаю будь-яке, але якщо ти робиш це лише заради мене, то не варто. Я готовий провести свою молодість так і я не пошкодую про це, обіцяю.

    – Дякую, я ціную це, Техьон, справді.

    Вони ще десь пів години просто мовчки сиділи, так і не відпускаючи долоню один одного. Повітря у машині знову стало легким, а разом з тим й дихати стало вільніше. То була комфортна мовчанка, яка виникає лиш з правильною людиною поруч.

    – Знаєш, думаю запліднення ще не пройшло. – почав зрештою Чонгук. – Тож там ще навіть плоду немає, не те що дитини.

    – Хочеш все-таки поїхати в аптеку?

    Омега кивнув і одразу запитав:

    – Ти ж не засуджуєш мене за це?

    – Ні, звісно ні. Якщо ти цього справді хочеш, то поїхали.

    – Хочу, щоб ми мали ще трохи часу разом, наодинці один з одним перед тим як піти далі. Ти ж не проти?

    – Звісно не проти, Чонгук.

    – Насправді в нашому випадку це не дасть жодних гарантій, тому просто вип’ю цю кляту таблетку, а там вже буде, що буде

    – Домовились. Чонгук?

    – Так, ведмежатко.

    Техьон нарешті знову усміхнувся, йому подобалось, коли омега так його називає, хоч від цього на щоках хлопця щоразу з’являвся невеличкий рум’янець.

    – Я… ти не зобов’язаний просто зараз відповідати мені, може це й трохи зарано, але ж ти мій істинний і я хочу, щоб ти знав, що я кохаю тебе. Я кохаю тебе, Чонгук.

    Омега вільною рукою ніжно провів по щоці альфи, поки той прикривши очі, довірливо потягнувся на тепло рідної долоні.

    – Я теж кохаю тебе, Техьоні.

     

     

     

    – О, Всевишній. Чонгук, це просто неперевершено.

    – Хочеш ще?

    – Я не проти.

    Обоє лежали урізнобіч на канапі, притулені один до одного з переплетеними  ногами. Десь майже посередині на животі альфи розмістилась величенька коробка від цукерок, яка ще зовсім недавно була повною.

    – Присягаюсь я такої смакоти зроду не їв. – продовжив Техьон.

    Він трохи підвівся та нахилився якомога ближче до омеги, хитро посміхнувся, а тоді схопив його долоню та підніс до самих губ, щоб заглядаючи Гуку просто в очі, по черзі, не приховуючи задоволення, запхати до рота обмазані у шоколаді пальці коханого при цьому з утіхою закочуючи очі й трохи кумедно стогнучи.

    – Що ти робиш, ведмежа? – весело скрикнув омега.

    Але альфа лише з більшим завзяттям взявся за вилизування одного з пальців, а після того, як закінчив свою захопливу пакість нахилився ще далі, ласкаво провів носом по щоці омеги, а тоді ніжно поцілував. Цілунок вийшов повільним, довгим й до нестями солодким та тягучим чи то від кохання, чи від пачки шоколадних цукерок з карамельною начинкою, яку вони спустошили кілька хвилин тому.

    – Треба припинити так робити. – простогнав Чонгук після поцілунку, коли опустив голову назад на подушку.

    Техьон насуплено навис над ним.

    – Ти про що?

    – Про солодощі звісно. Який сенс в тому, щоб кидати паління якщо я помру від передозування цукром через це?

    – Ну ти будеш не сам. Бо я, якщо ти не помітив, активно тобі допомагаю.

    Обоє голосно засміялись. Надворі вже було темно, кімнату освітлювала лише невеличка тьмяна лампа і кілька ароматичних свічок, які любив запалювати Техьон. Вони спеціально підсунули диванчик ближче до невеличкого каміна, щоб в такі зимові ночі як оця можна було затишно лежати удвох біля вогню. Хоч омега часто жалівся, що той диван надто маленький, а він надто старенький і у нього постійно болить спина після от таких от спільних лежанок. Іноді до когось з них, частіше до альфи, на живіт застрибувала їхня руденька кицька, яку вони не так давно підібрали біля дому, довершуючи сімейну ідилію.

    – Чонгукі?

    – Так, коханий.

    – Ми ще точно не вирішили зі святами. Тому якщо ти не хочеш проводити Різдво з ріднею, ми можемо лишитися тут удвох. Я не проти.

    – Та ні, поїхали. Це ж всього-на-всього на кілька днів. А ще я тепер не палю, у мене є бойфренд, якого я приведу додому на свята, тож більше ніякого сватання. Моїм предкам навіть не буде до чого причепитися. Тим більше частину часу ми проведемо у твоїх батьків. Якщо чесно я думаю на ніч краще залишатися у них. Що скажеш?

    – Звісно, я тільки за. Але знай, якщо щось ми завжди можемо сказати, що у мене вийшло якесь нестикування із сесією і вибратись зі столиці на Різдво не вийде, а ти звісно ж як мій хлопець та істинний залишишся зі мною.

    – Мені здається я погано на тебе впливаю, Те. Але знаєш що? Оце вже ні. Я не упущу нагоди похвалитися на всіх тих сімейних збориськах своїм молодим бойфрендом. Хочу подивитися на їх здивовані та збентеженні мармизи. Хай у них слина з рота капає від заздрощів. А ще мій тато після того, як Чімін народив трохи відійшов і здається більше не ненавидить мене за те, що я тоді випив ту пігулку й не завагітнів. Але якщо буде питати про шлюб, не піддавайся. Ми з тобою домовились.

    – Після того, як я закінчу універ, знаю.

    – І діти.

    – Так, діти теж потім.

    Вони якийсь час лежали у тиші, яку порушував лише затишний тріскіт дров у каміні. Коли вони зачепили тему шлюбу, Техьон про щось глибоко задумався, можна було побачити як його лице дещо напружилось. Він виглядав так наче готується перед стрибком, а тоді все ж зважився та потягнув Чонгука за руки знову піднімаючи догори. Альфа дивився омезі просто у вічі. В якийсь момент очі хлопця раптово потемніли, а погляд від якого омега на мить збентежився, поважчав. Він так і не зрозумів у який момент їхніх стосунків червоніти й сором’язливо відводити погляд став саме він. Ще мить і Чонгук знову лежить на канапі, а альфа нависає над ним угорі. Техьон ласкаво провів рукою по шиї омеги і його погляд став дещо м’якшим і ніжнішим.

    – Знаю, що це доволі старомодно. Але… – вочевидь для хлопця це була доволі важлива тема, тому він трохи вагався й нервував, намагався підібрати правильні слова, не хотів злякати омегу. – Ти не проти якщо ми помітимо один одного? Я маю на увазі…

    – Поставимо мітки?

    – Так. Не просто зараз, але коли настане момент. Мені б дуже хотілось.

    – Ми можемо зробити це зараз, якщо хочеш. – прохрипів омега, раптово його голос кудись пропав. Альфа збентежено глянув на нього, не вірячи своїм вухам. – Я не проти. Мені б теж цього хотілось. Але дозволиш мені зробити це першим?

    – Так. – прошепотів Техьон, він ще досі не вірив, що так довго ходив колами, не знав як почати цю тему, а Чонгук ось так легко й просто погодився.

    – Ти точно не проти? Якщо ти зараз не готовий… – омезі стало важко зчитати вираз обличчя хлопця, то ж він вирішив переконатись, що не тисне.

    – Готовий. – прошепотів той у відповідь.

    Техьон посунувся трохи назад й присів так, щоб омега міг вилізти з-під нього та сісти поруч. Альфа дещо схвильовано затамував подих та заплющив очі, хоча його внутрішній звір в той момент щасливо махав хвостиком. Чонгук взяв шию хлопця у свої долоні, ніжно й ласкаво. Він теж трохи хвилювався. Обережно нахилився та намітивши місце ледь вагомо доторкнувся до нього губами від чого з уст альфи вирвався тихий стогін.

    – Тобі не страшно? – почулось біля самого вуха Техьона. – Точно цього хочеш, ведмежа?

    Той лише активно закивав не розплющуючи очей. Чоловік міг відчути як тіло хлопця у його руках дрібненько затремтіло, а запах  став сильним й терпким як ніколи, від цього навіть приємно дерло у горлі. Омега акуратно провів язиком по зубах й помітив, що ті стали очікувано гострішими.

    Чонгук ще раз залишив ніжний цілунок на шкірі альфи, а тоді швидко, але обережно пустив ікла у шию, не здужавши більше відтягувати бажане ні на мить, від цього хлопець у його руках трохи підскочив, але з тим можна було чітко відчути як по тілу Техьона пройшовся імпульс неймовірної насолоди, яку омега тепер міг відчувати так ясно як ніколи до того, ніби це відбувалось з ним самим. Рот помалу почав наповнюватися металічним смаком крові, тож він неохоче відірвався від шиї та із захопленням оглянув своє творіння, після чого поклав розімлілого хлопця, що вже ледь тримав сидяче положення на диван й осідлавши його взявся натхненно злизувати кожну краплинку крові зі шкіри коханого… Поки тому залишалось лиш мліти від солодких, приємних відчуттів, що пронизували кожну частину його так раптово втомленого тіла, десь на стику з реальністю…

     

    P. S. Це кінець основної частини історії, але попереду чекає ще невелика бонусна глава.

     

    4 Коментаря

    1. Nov 14, '22 at 00:40

      Дуже мила історія. З нетерпінням буду чекати бонусної частини😊

       
      1. @ff_vkxymNov 14, '22 at 18:22

        Дуже дякую😘 Бонусна глава має вийти до кінця цього тижня. Постараюсь викласти у середу, якщо ж не вийде, тоді глава з’явиться на ви
        ідни
        💜

         
    2. Nov 10, '22 at 02:30

      Мені дуже сподобалась ця історія, дуже чекаю продовження

       
      1. @Mi AlNov 10, '22 at 13:36

        Дуже дякую🧡💛 мені дуже приємно читати Ваш коментар.