Його солодкі вуста

Микола Васильович Гоголь сидить на чужому підвіконні, весело бовтає ногами в повітрі і дивиться, як його колега розпинається буквально перед обличчям. Він невдоволено щось бурмоче під ніс і потім знову піднімає тон, відчитуючи всі речі, які його дратують у чоловікові. Ходить туди-назад своїм кабінетом, вставивши сірий погляд у підлогу, а також склавши руки за спину.  Різнобарвне волосся лежить на плечах свого господаря, воно повільно сповзає на спину, а чубчик уже давно вибився з вух і лізе прямо в очі.

— Ти надто безвідповідальний. — Промовляє Сигма так само не зупиняючи свою ходу. У відповідь отримує лише покинуте “ага” і продовжує.

— Твої дурні жарти вічно все псують. — Власник звільняє свою руку із замочка за спиною і заправляє пасмо волосся за вухо. І знову одержує «ага» на свої скарги.

— Ти поводишся як справжнісінька дитина.  — Кольороволосий роздратовано зітхає. Знову отримавши таку саму відповідь як і попередня.

— Ти взагалі мене слухаєш?! — Сігма зупиняється посередині кабінету, перевівши погляд на світловолосого хлопця, що ні крапельки не змінив виразу обличчя. Чужі вуста розпливаються в ще більшій посмішці. Еспер схоплюється з підвіконня і повільним кроком наближається до хлопця. Той у свою чергу схрещує руки на грудях, зводячи брови до перенісся.

— Сігма-кун, ти такий голосний!  — Весело каже той, підійшовши буквально до притику.

—Хто б говорив. — Хлопець заплющує очі і злегка опускає голову, все ж таки, довести щось своє цьому клоуну вважай, що неможливо.

— Та й взагалі, ти не слу- — Хоче знову почати свою промову менеджер казино, але сам не встигає домовити і його губи накривають чужі. М’які та трохи обкусані. Язик проникає до рота, повільно, але наполегливо. Досліджує його як тільки хоче, і господарює як тільки забажає.  Посмішка блазня зовсім не зникає навіть під час поцілунку. Він взагалі колись перестає посміхатися?

— Що ти там казав? — Микола Гоголь усувається від чужого обличчя, облизує губи і посміхається своїй думці «у нього солодкі вуста».

— Твої губи заважають мені говорити. — І після цих слів, Сігма тягнеться за новим поцілунком.