Розділ 12

Перше, що я зробила це знайшла річку. Вона була чиста, із сильною течією. Все таки тепер, коли я збиралась качати ремесла, мені потрібно було запастись всім необхідним. Їжі та інгредієнтів в лісі було повно, а от води я з собою взяла мало, просто про всяк випадок. За допомогою «Виготовлення магічних інструментів» я могла створити «Джерело чистої води», який ідеально підходить для створення води для Кулінарії та Алхімії, але для його створення потрібен був 30 рівень ремесла, а також деякі специфічні інгредієнти. Тому поки що буду обходитись тим що є.

Я відкрила мапу. Більша частина території все ще була закрити туманом війни, але частину було видно, особливо річку та безпечну зону. Тепер коли я відкрила на карті необхідні місця, я могла іти полювати.

Я застрибнула на дерево і відправилась глибше в ліс.

∞

Першим мені на шляху зустрівся Кабан 29 рівня. Він був темно-сірого кольору, ростом десь півтора метра в холці і з велетенськими іклами.

Я не дарма весь час стрибала по деревам. Всі тварини на цьому поверсі були по-перше, вище мене рівнем, а по друге не вміли ні літати, ні високо стрибати. Тому на деревах я була в безпеці, і залишалась непомітною для них.

Кабан

Рівень 29

19 000 / 19 000

Охохох… HP в цих монстрів було багато, я здригнулась коли намагалась уявити скільки здоров’я буде у боса поверху.

Я обережно поклала шарф із загорнутим в нього дракончиком серед гілок, уважно перевіривши все, щоб він не впав. Тепер треба було підготуватись до бійки з монстром.

Справа в тому, що всі екіпіровані мною речі, після певних налаштувань, можуть ставати невидимими і все одно давати мені характеристики і захист. Але зі зброєю працює не так. Зброя, завжди знаходиться в моєму Рюкзаку, і я кожен раз повинна її діставати і ховати. Я не люблю таскати зброю на собі, мені здається діставати меч з Рюкзака зручніше ніж з кріплень на спині чи поясі. Навіть якщо Система змінила розмір меча, аби він підходив до мого зросту, це все одно було не зручно.

Я дістала меч. На разі це була моя єдина зброя, не враховуючи сотні кунаїв, які я зробила поки ховалась у своїй кімнаті від батьків. Нажаль він був лише 15 рівня, а броня взагалі п’ятого. Але зараз я нічого кращого зробити не могла. «Ковальство» і «Виготовлення броні» качались, але дуже повільно. Зараз вони були на 15 і 14 рівнях.

Перевіривши зілля та кунаї я зістрибнула з дерева, націлившись на спину Кабана. В повітрі я активувала Сильний удар і встромила меча йому в спину.

Ви нанесли критичний удар -7 863 HP

Непогано. Але Кабан оскаженів від болю і почав брикатись. Мені таке родео не дуже подобалось, прийшлося зістрибнути з нього. Після такої бурної поїздки в мене трохи запаморочилась голова, тому приземлилась я не дуже обережно, а потім взагалі упала на сідниці.

Я тряхнула головою і зосередила свій погляд на Кабані, він теж подивився на мене, і вже копав копитом, явно готувався насадити мене на свої ікла. Поки він розганявся, я встала і приготувалась. Коли він був в одному метрі від мене я відстрибнула в сторону, і повернулась до нього. Монстру знадобилось ще десяток метрів аби трохи сповільнитись і нарешті розвернутись до мене. Але я не давала йому такого шансу. Як тільки він почав знижувати швидкість, я використала Земляні шипи. Всього я створила п’ять шипів, але лише два попали по Кабану, і ще один задів його.

[Ви отримали 390 XP]

[Кін отримав 3510 XP]

[600 Кристалів]

[300 Рьо]

Ну для початку непогано. Хоч його атака мене й не заділа, але те родео, яке він мені влаштував, і невдале приземлення, зняли в мене трохи HP. Я підійшла до трупа.

Раніше, вся здобич зразу падала мені в Рюкзак, але після того, як я налаштувала все для власної зручності, мені треба підходити і збирати все самій. Зразу питання: а чи не зручніше коли воно саме тобі в Рюкзак падає, навіщо ти вимкнула цю функцію? Це треба було для ремесел. Так я можу збирати з трупів монстрів більше ресурсів. Коли вся здобич збирається автоматично, труп зникає, і збирати інгредієнти більше ні з чого, і ремесла не качаються. Тільки бос не зникає після смерті і збору здобичі, він лежить до тих пір, поки не з’явиться новий.

Спочатку я витягнула свій меч, який все ще стирчав зі спини Кабана, а потім доторкнулась до монстра і активувала ремеслену навичку, яка після вивчення всіх ремесел стала загальною: «Збір» – ця навичка могла бути використана до будь чого, що можна було зібрати, в тому числі і до тіла монстра.

Мені в Рюкзак зразу впало декілька речей: Шкура кабана, М’ясо кабана, Ікло кабана, Кров кабана і Око кабана. Я здригнулась коли зазирнула в Рюкзак. Слава Богу, кров і око були в склянках. Але видовище все одно так собі. Шкіра була досить велика, все таки і Кабан був не маленьким. Ікла кабана – 2 штуки і м’яса – 3 кг, добре, що Рюкзак це вимір в якому зупиняється час, не хотілося б щоб це все зіпсувалось. Ну для першого разу, думаю, непогано.

Я знову застрибнула на дерево і обережно взяла на Кіна руки. Треба скоріше підняти його рівень до п’ятого, тоді він зможе пересуватися сам.

Наступним монстром, який мені попався, був Заєць. Якісь тут тварини неправильні, всі мутанти. Коли я їх обирала, я уявляла не це. Кабан ростом півтора метра, заєць розміром з середню собаку. Ще й рот повний гострих зубів. Вони тут точно не травою харчуються.

Вбити Зайця було значно легше ніж Кабана. Я просто прибила його до землі мечем, а потім добила Земляним шипом. Навіть не зважаючи на моє досить легке тіло, сили удару від навички вистачило, аби пробити тіло монстра наскрізь і встромити меч в землю.

[Ви отримали 330 XP]

[Кін отримав 2970 XP]

[500 Кристалів]

[200 Рьо]

Я знову використала ремеслену навичку, і знову мені в Рюкзак звалилась якась гидота. Кров, зуби, шкіра і лапа. Мені цікаво, воно завжди якусь гидоту діставати буде? Може я даремно вирішила ремесла качати? Так. Треба взяти себе в руки і не звертати увагу на те, що мені падає. Потім буду розбиратись.

∞

Після двох годин стрибків по деревам і вистежування здобичі, я знайшла галявину. На перший погляд вона була досить пуста. Тут не було ні одного монстра. Я стрибнула на землю.

На галявині крім нас з Кіном дійсно нікого не було. Я деякий час стояла на місці крутячи головою, поки мій погляд не зачипився за щось багрове. Придивившись пильніше я зрозуміла, що це рослина. На довгих прямих стеблах цвіли, якщо можна так сказати, овальні квітки багрового кольору. Я обійшла їх декілька разів, намагаючись викопати у спогадах хоча б якусь згадку про цю рослину. Безуспішно. Врешті-решт я вирішила до неї доторкнутись.

[Родовик

Рослина, яку використовують в алхімії]

О, тоді мені пощастило. Цих рослин тут була ціла купа. Я використала навичку «Збір» і мені в рюкзак впало Коріння Родовика. З іншими рослинами я зробила теж саме.

Ще десь пів години я повзала по галявині лапаючи і збираючи всю траву, яка на ній росла. Переконавшись, що нічого не пропустила, я відправилась полювати далі.