L’Affiche de Toulouse

Понеділок 7. Квітень 1862 року.

Городяни,

Сьогодні вранці цікаві плітки облетіли наше з вами рідне місто. Усім відомо, що вже як сім років у Тулузі працює молодий мсьє Мартен — детектив, син зубожілого купця і просто людина, чиє ім’я має бути відоме кожному, хто хоч зрідка цікавиться подіями в місті.

Деякі бачили в ньому майбутнього захисника й охоронця, інші — не більше ніж звичайного вискочку, який зазнайкувато прагнув описати будь-яку розкриту справу у місцевих газетках. У цьому йому альтруїстично допомагав мсьє Бонне — молодий журналіст та помічник детектива.

Мадам Дюбуа, небайдужа сусідка героїв сьогоднішньої статті, поділилася з нашою редакцією найцікавішою деталлю. Виявляється, дорогі мсьє вже давно збираються вирушити у довготривалу подорож: у вікна їхньої квартирки видно, як вони наповнюють саквояжі речами. Власник аптеки на розі будинку підтвердив, що нещодавно молодий Модестайн Бонне повернув кілька кредитів, взятих з місяць тому. Раніше вони могли затримувати їхню виплату місяцями, а тут виявили дивовижну добросовісність… Що ж могло спричинити такі зміни?

У поліції повідомили, що Роберт Мартен не брався до справ близько двох тижнів, поспішно закривши старі й здавши архіви. Чи не збирається детектив покинути Тулузу? Якщо відповідь ствердна, то з чим це може бути пов’язано? Якийсь мсьє Х, який вважав за краще залишитися інкогніто, так пояснює цю ситуацію:

 «Я не з чуток знаю, що раніше мсьє Мартен уже страждав від нестачі коштів. Його амбіції заслуговують найвищої оцінки, але дохід дрібнішає щороку. Його помічник — працелюбний, розумний хлопець, коли ж самого детектива не можна назвати інакше, якщо не білоручкою. Підозрюю, що кредит у фельдшера у нього не єдиний».

Хочемо запевнити читачів, що в наших словах немає і крихти злого наміру. Ми сподіваємося і чекаємо, що сам Роберт Мартен проллє світло на неприємну ситуацію, з якою довелося зіштовхнутися нашому місту. Тулуза завжди залишалася на боці своїх захисників і цей випадок не стане винятком.

ХХХ