Частина 1. Вступ

За вікном лив дощ, запах свіжості огортав кімнату. Такі дні завжди були улюбленими для Чонгука. У ці години він сидів біля вікна і спостерігав за тим,як струмки води лилися вулицями Сеула, як усі намагалися сховатися.

І ось, як завжди, брат повернувся додому, але цього разу він був не один.

—Я вдома,— озвався старший.

— Я почув,— виходячи в напівроздягненому вигляді, Чон сонно бурмотів

-Хоч би одягнувся, я не один все ж таки

— Що? — Гук побачив темноволосого хлопця вщент нижче свого брата, він був повною протилежністю Чона.

-Привіт я Кім Техьон, як не дивно Чон старший про тебе розповідав

-Я не здивований, скаржився напевно?

-Бувало, а як інакше!

-Хочеш чаю чи кави, ми ж можемо перейти на ти? – запитав Чонгук, натягуючи свою домашню футболку.

– Звичайно можемо і я б не відмовився від чаю, зеленого якщо можна

-Відмінно, я зараз зроблю,будь  як вдома

Думки Чонгука:

„Господи, що зі мною? Я ніколи такого не відчував, стоп він друг брата. Нічого не може бути. Тим більше раптом він гетеро.

— Прошу, ось твій чай,— Гук підніс чашку.

-Дякую

-Я вас залишу

-Якщо хочеш залишись, подивимося фільм разом

Цього вечора вони провели в трьох, у темряві, дивлячись відомий сіквел. Пізніше брати запропонували залишитися на ніч Техьонові, на що той не відмовився.

-Чонгук у тебе ж двоспальне ліжко, нехай Те поспить у тебе, Те ти ж не проти?

— Якщо Чонгук дозволить, то  звичайно не проти, а так я і на дивані поспати можу

— Як хочеш, можна й зі мною,— відповів Чонгук.

— Тоді на добраніч, я піду, завтра на роботу,— старший Чон плівся до своєї кімнати.

— Що ж, яка моя сторона? — запитав Те

-Я зазвичай на лівій сплю, тому твоя права

-Добре можна я прийму душ?

-Звичайно, я тобі дам чистий одяг і рушник

—Дякую, буду дуже вдячний

Чонгук чекав, поки Техьон вийде з душу, його серце шалено билося.

“- Схоже я закохався, в друга старшого брата” – промайнуло в його голові.