Буденне життя

Пізній ранок. Юнґі повільно відкидує край ковдри та відкриває вікно в спальні.Прохолодне повітря наповнює кімнату, змушує хлопця протерти очі і взяти до рук телефон.

На хвилину від нового повідомлення на вустах Міна застигає маленька посмішка.

“Я зможу провести тебе додому сьогодні?”

Чімін

Відповівши коротким: ” так, я не проти “,– Юнґі кладе телефон на місце, повільно встає і йде виконувати рутинні справи.

Його зустрічає маленька ванна кімната. Старенька плитка, трішки потерте дзеркало та занадто давня шторка для ванни, яку потрібно змінити, але руки не доходять.

Омега вирішує прийняти душ так як вчора не встиг, через доволі довгу розмову з Чіміном. А він йому сподобався…

Юнґі з посмішкою згадує той аромат карамелі, карамелі з ваніллю та несвідомо вдихає кисень, наче десь нотки цього запаху ще залишились.

” Хоча ні, не сподобався”,– хлопець нахмурює свої чорні брови та ще раз проходить губкою з гелем для душу по руці, але тепер жорсткіше, наче нема куди злість діти. Це тільки один діалог, так ще під ніч, мало що могло здатися Міну. Це все ще альфа, навіть якщо він такий милий і ввічливий ( напевно тільки через вік) не відміняє того, що Чімін міг дивитися на нього як на шматок м’яса і жадібно вдихати цей наркотичний запах зеленого чаю…напевно. Напевно омега так думає, йому так здається тільки зараз, може через ніч і спокійну атмосферу Юнґі цього не помітив? Продовжуючи терти, вимивати тіло, хлопець згадує колишні стосунки. Він ненавидить альф, хм…можливо не так, він просто остерігається їх, боїться що бросять знову, знову будуть користуватися, але ж сьогодні омега дав йому шанс, дав альфі шанс, хоча може це по дружбі ? Може Чімін хоче бути друзями?…це складно.

Прохолодна вода дає змогу змити втомленність і згадати що було вчора. І знову цей лагідний запах карамелі і ванілі, він не нудотний, як у звичайних смаколиків, що іноді люди купляють до кави, він такий, який повинен бути. Кращої думки про аромат альфи і не знайшлося би.

А омега і радий, що це шось солодке, не хвоя, не евкаліпт, який в’їдається в шкіру і милом ти не відмиєш, але напевно не запах Юнґі відтирав тоді, тієї ночі, а синці та садини від чергової сварки з тодішнім хлопцем…

Рука з губкою проходить по тілу, щоб остаточно відмити бруд. Зачіпає живіт мильною піною та змиває водою, проходить по плечах та зупиняється на шрамах, які залишили йому чужі зуби – ікла якщо бути точним. Недороблена мітка, з бажанням насильно відмітити “свого” омегу.

Пальці жорстко труть те місце з бажанням його “вимити”, але як не дивно все залишається як є.

Поранена душа та болі у плечі кожен вечір. Боляче від того, що недороблена, боляче від насильного бажання альфи, від кохання якого не існувало.

Протерши рукою запітніле дзеркало, Мін вдивляється в риси обличчя: гарні щоки, чорні брови, пухкі губи, що тієї ночі постраждали не меньше, їх – роздертих та сухих Юнґі лікував ще довго, синці під очима – наслідок довгої роботи в кав’ярні, але вона йому подобається і через неї напевно подобаються ці синці під карими очима.

Чистить зуби, протирає рушником волосся, вимикає світло та йде до кухні.

Вона теж невеличка як і ванна, йому не треба більше. Доволі світла з старою пічкою та скрипучими дверцятами кухонних шаф.

Руки в холодильнику мацають якийсь запакований салат, якому вже дні три від покупки, але кому не все одно ?

Омега дякує собі хоча б за якийсь прийом їжі, з тієї ночі, яка була два місяці назад він мало що їв. Абсолютно нічого не хотілося, навіть слухати свій організм якому повинні були сили.

Паличками Юнґі повільно перебирає всі інгредієнти та не поспішаючи відправляє до рота.

Покінчивши зі сніданком, омега збирається на роботу. З одягу все як завжди: злегка обтягуючі, які не стискають рухи штани з чорної тканини, велика футболка, кросівки.

З прикрас Мін іноді носить кільця та сережки на вухах, але останнім часом він їх не одягає.

Ще раз подивившись в дзеркало хлопець зупиняє свій погляд на трьох сережках в вигляді кілець та все таки одягає їх, шоб здатись можливо привабливіше ніж він є.