Фанфіки українською мовою
    Персонажі: Мара Барроу
    Попередження щодо вмісту: Ж/Ч

    Усе. Час вийшов. Я узяла припертий до одвірка автомат та клацнула запобіжником. За сім хвилин, площа, на якій стояло близько восьми солдатів Армії Короля, наповниться гамором,багрянцем та сріблом. Сподіватись, що червоним будуть лише наша одежа та стяги було марно, проте якщо ми не вколошкаємо варту в найближчі вже п‘ять хвилин, крові може бути набагато більше. Чорт. Я раптом згадала що досі не відповіла на лист із запрошенням на весілля. Після травми ноги, а точніше заміну половини правої на залізяччя, Кілорн взяв невеликий перепочинок, під час якого поїхав кудись на південь в компанії з Брі. І от мій милий старший братик знайшов десь там розумну дівчину(насправді не вельми, якщо вона уже після місяця гулянь вирішила вийти за нього) і вже у жовтні вони хочуть побратись. Насправді я гадала що то не через палке кохання, а через його наслідки. Можливо десь скоро після жовтня стану я тіткою. Та зараз я я все вагаюсь, чи їхати мені в столицю, хоча за рік після подій місто виглядає зовсім по-новому, воно ніби наново розквітло. Все ж зміни пішли усім на користь. А вагалась я через теперішнього прем‘єр-міністра, його Величність запальничку. Так я у себе в голові нарекла Тиберія Келора наймолодшого після того, як при нашій останній зустрічі він мало не спалив тюль, коли помітив мене біля барної стійки. Ну, що поробиш, гормони і в срібних гормони) Так от я переживала, чи не заграють ті самі вищезгадані гормони у мене, якщо я побачу його після цих місяців розлуки. Хоч ми й обрали різні шляхи, моє серце кожного разу при зустрічі йокало та пропускало удари. Та щось надто я замислилась.
    Моя та ще 2 червоногарячі шмати майоріли. Лишилась остання і пролунає рівно по 2 постріли з чьотирьох точок.

     

    0 Коментарів