не останній гелловін

запросити пару на геловіські танці – справа відповідальна

 

---

 

– Еванс! — Джеймс голосно кричить через весь коридор.

Дівчина підкочує очі, поправляє сумку на плечі й пришвидшує ходу. Не сказати, що Поттер надто здивований таким результатом, тому сам починає бігти, врізаючись в студентів з різних факультетів. Зараз в них Зіллєваріння, тому дівчина цілеспрямовано прямує до найнижчих поверхів.

Джеймс майже губить її з поля зору, але якийсь хлопець робить крок в бік, тому він помічає рудоволосу краєм ока і біжить за нею. Хоч в такій ситуації його кар’єра гравця Квідичу допомагає в стосунках з Еванс.

– Лілі! Та зачекай ти! — через кілька кроків Лілі дійсно призупиняється і навіть повертається до брюнета. Джеймс подумки дякує Мерліна та всіх інших поважних людей. — Так ти любиш, коли за тобою хлопці бігають?

– Що ти хотів, Поттере? — яскраво зелені очі, які зазвичай такі привітні та веселі, зараз лише холодно споглядають світ. А хотілося б, щоб вона так само світилися від одного погляду на грифіндорця.

Дівчина уважно дивитися на Джеймса в очікуванні відповіді, поки він хоробро відкриває рота і … мовчить. Ні слова не вилітає з рота, наче вся здатність складати слова в речення, і все, що залишається сказати, — це «я ти ми так». А колись Поттера навіть Сіріус пересперечати не міг!

Брюнет тупо дивитися на дівчину, підмічаючи її яскраво руде волосся, довгі вії, які видно навіть з його відстані, тонкі губи, і слова не погоджуються зібратися до купи. І на що він сподівався, коли вирішував запросити Лілі на танці? Минулого року на пропозицію піти разом на Ґеловінський концерт вона лише холодна подивилась в карі очі, а потім весь вечір щасливо сміялась в компанії Снейпа. Що зміниться цього року?

– Ти слова всі забув? Мені нема коли з тобою тут стояти.

– Не хош піт з мно на танц бу ласка лілі? — якби Сіріус зараз був поряд, він би його вдарив і дуже сильно.

Тим не менш, Еванс, здається, розуміє, що хотів сказати Джеймс, адже замість логічного питання про розумові здібності хлопця, вона трохи роздратовано поправляє сумку. Поттер думає, що міг би запропонувати її віднести, якщо Лілі не вдарить його після цього.

Десь позаду роздаються чужі кроки, і Еванс виходить зі свого трансу і прочищає горло. Хлопець чує мерзенний голос Снейпа за спиною, і бажання розвернутися і дати в пику піднімається до критичного рівня. І лише розуміння того, що ґрифіндорка тоді взагалі не заговорить з ним, не дає зробити бажане.

Слизеринці завертають в інший бік, і Лілі наче повертається назад. Лише на секунду дивиться на Поттера і розвертається йти далі коридором. І йде. Джеймс на здивований такою дією, але щось неприємно коле в грудях. І він вже хоче піти, але саме тут перед очима з’являється обличчя Сіріуса, яке тільки те і робить, що світиться від самовдоволення, що його друг так і не зміг запросити Еванс на танці. І він навіть не помічає того, як опиняється біля дівчини і ледве не тягне її за руку: згадує про існування особистого простору і різко повертає долоню назад.

– Лілі, та почекай, будь ласка!

З помітним роздратуванням вона повертається і робить кілька кроків назустріч.

– Ну от що ти від мене хочеш? Чого ти постійно лізеш до мене, скажи!?

– Я … запитати тебе хотів, — ледве вичавлює з себе Джеймс, і всілякі сподівання на геппі енд в’януть від злого погляду Лілі.

Він хоче запросити її на танці, запросити на побачення, запросити на весілля, якщо вона буде нареченою (трохи зарано), але щось в цих словах змушує його змінити питання в останній момент. Танці зможуть почекати.

– Я … тобі настільки гидко знаходитися поряд зі мною? — тільки останні залишки впевненості не дають закрити очі в очікуванні відповіді.

– Так, ти мене бісиш, Поттере! Я не хочу піти на танці з тобою, я не хочу піти на побачення з тобою! І я не хочу тебе навіть бачити, розумієш?

Поттер розуміє. Не хоче, але розуміє. І від цього стає тільки гірше. Йому доводилося закохуватися не взаємно, йому відмовляли час від часу, але чомусь саме зараз таке відчуття, що це точно кінець всього. Немов світ просто розірвався на маленькі клаптики, і його вже не склеїти. Так, в їхній компанії занадто драматичним завжди був Блек, але зараз Поттер впевнено займає це звання.

Із невеликим здивуванням Лілі припіднімає брови, коли на її слова не прийшло ніякої реакції.

– Я тебе зрозумів, Лілі, — ледве промовляє Джеймс, — я тебе більше не потурбую.

І після цього він різко розвертається, відкидає думки про те, як Еванс його кличе назад, каже, як кохає його, і цілує. Цього не буде. А хлопець більше не підійде до неї з цього моменту. Дівчина позаду через кілька секунд розвертається та йде на урок.

Джеймс хочу прогуляти всі уроки, послати подалі Слизнорта та напитися перед каміном гостинної. І він вже майже дійшов до входу в гуртожиток, як з двері виходять Сіріус з Ремусом. Дивлячись на почервонілі губи Люпина та розкуйовджене волосся Блека, хлопець відкидає всі запитання про запізнення подалі: все і так зрозуміло з цими гівнюками.

– Йой, що наш Ромео робить з нами смертними? — самовдоволення так і виливається на обличчі Сіріуса.

– Я планую напитися. І я збиваюся це зробити з тобою, — Поттер тикає в брюнета, — вибач, Луні, але твій значок старости не дозволить прогуляти урок.

– Мій значок старости не дозволить і вам це зробити, — Ремус невдоволено качає головою на наміри свого хлопця піти назад, — але так сталося, що мені похуй. Хвіст заховав пляшку під ліжком.

Русоволосий легко посміхається Блеку, б’є в руку Джеймса та повільним кроком йде вислуховувати нотації Слизнорта щодо своїх дурних друзів. Як тільки кроки стихають за рогом коридора, обидва ґрифіндорця заходять в гуртожиток, вислухали нотації від Товстої Леді та цілеспрямовано забігли в кімнату. І дійсно, під ліжком Хвоста залежалась одна пляшечка вогневіскі, яке залишилось ще з вечірки з початку їхнього сьомого року.

Поттер з тихим видихом падає на ліжко, закриває очі та просто лежить собі. От і все, от і закінчилося його кохання. Навіть не дивлячись на всі їхні суперечки та сварки, якась частинка всередині все кричала, що в кінці все стане добре, вони будуть сопливо любити до кінця життя та заведуть маленьку дитинку.

Сіріус падає десь поряд на ліжко і кладе пляшку на себе. Вони так і лежать якийсь час, поки Джеймс не відчуває, що солона сльоза сповзає його щокою. І ще одна, і ще одна, і ось він, дорослий чарівник, зараз лежить на ліжку зі своїм кращим другом і плаче від відмови дівчини. Десь збоку роздається стук пляшки о підлогу, і Поттер відчуває, як Блек рухається ближче і обережно обертає тіло друга руками. Секунда — і Джеймс майже впритул притискається до боку друга, поки той легко похлопує його по спині.

– Будеш пити?

– Угу.

Сіріус чіпляє пляшку рукою, робить ковток і простягає її Поттеру. Той її швидко бере і п’є як не в себе. Рідина обпікає горло, а мозок починає мислити повільніше, але стає так тепло десь всередині, що і драма не здається такою проблемою.

– Вона…, — тихо починає Сіріус і забирає алкоголь в друга, — не погодилась, я так розумію.

Джеймсу хочеться голосно засміятися.

– Не погодилась, еге ж. Вона сказала не підходити до неї більше взагалі, я і не буду.

– Взагалі? Але як ж твої мрії про донечку-синочка…

– Та іди ти в сраку, Гультяй, — з хрипким сміхом відбивається Поттер.

Вони так лежать ще якийсь час, поки мозок не відмовляється думати ясно. Тоді хлопці відкладають пляшку, але так і не розпутуються з купки рук і ніг.

– Нічого, прорвемося, оленю.

Ремус і Пітер знайшли друзів в обіймах, поки ті мирно спали весь вечір.

 

***

 

Лілі не розуміє. Все сталося так, як вона хотіла всі ці роки: Поттер не підходить до неї вже дні чотири, але замість радости біль серця поселяється якесь розчарування. Почалося це ще того уроку Зіллєваріння, коли Джеймс з Сіріусом так і не з’явилися ні через п’ять, ні через десять хвилин. І потім під час вечері вона не почула черговий тупий підкат, а на сніданку не отримала комплімент її очам та волоссю. Найгіршим виявилося те, що дівчина … сумувала за цим.

Коли вона цим між словом поділилась з Доркас, подруга із співчуттям похлопала на плечу та розуміюче сказала:

– Ти закохалась в цього козла.

– Він не … , — ледь віддернула себе Еванс, бо так, Поттер — козел, але тільки вона може так називати його так, — козел, так, цілковитий козел.

– Ага-ага, повторюй частіше, заюш.

І тоді Лілі накрило. І вона навіть змогла доказати собі, що нічого вона не закохалась в Поттера, як вранці на сніданку варто було побачити брюнета, і всі її докази посипалися вниз.

Але проблема стояла в тому, що вона заборонила Поттеру навіть підходити до неї взагалі. І через це вона цілий тиждень має споглядати його засмучену морду та дурні спроби Блека розвеселити друга. Але не може ж вона просто підійти до нього і сказати, що вона зрозуміла, що закохалась і шкодує за ті слова.

– Мерлін, Лілі, може ти просто підійдеш до свого героя, візьмеш його за яйця та скажеш, що як шалена закохана в його тупу морду.

– Гей! Ти можеш ще гучніше сказати, щоб він точно почув?

– Я можу.

– Алісо!

– Ну а що? Хто же має сказати. Ти його так опустила, що Гоґвортс почав хвилюватися про його здоров’я.

– Гаразд, я зрозуміла.

– І-і-і…

– І підійду після сніданку.

За столом розмови плавно перетікають в дурні суперечки щодо правильності виконання завдань, аж поки на всю залу не роздається гучний сміх. Блек ледь не падає з стільця, заливається сміхом, поки Люпин сидить з червоним обличчям та стряхує щось з штанів. А потім кидає це у волосся Сіріуса, який на таку нахабність не вбиває друга, а лише рукою розмазує джем по рукам русоволосого. Пітер поряд ще гучніше сміється і впирається лобом в плече Поттера, котрий з обличчям матусі дивиться на своїх дітей.

– Як ви думаєте, Люпин мутить з Блеком?

– Доркас! Це ж не твоя справа!

– Ну окей, ставлю десятку, що так.

– Погоджуюсь.

– Та Аліса! Він же твій друг!

– Гроші є гроші.

Дівчата дивляться, як Сіріус хапає Ремуса за руку та вибігає із зали. Щось здається Лілі, що і тут вона програла. Тепер за столом сидять тільки Джеймс з Пітером, який щось тихо каже на вухо другу, змушуючи його засміятися. А це могла б сидіти Еванс, якби вона не була такою…

– Лілі! Тобі варто було б поспішити, якщо хочеш вихопити свого коханого з рук його друга.

І дійсно, Петіґру вилазить з-за столу, чекає на Поттера та йде з ним повз довгі столи. Дівчата сидять дальше від виходу, тому нема ні одного шансу, що вони пройдуть повз них. Отже, треба йти.

Під самовдоволений погляд подруг Еванс підривається та поспішає за хлопцями попереду. Хоч би не встигнути, будь ласка, Поттер же займається Квідичем, він має швидко ходити. Але чуда не відчувається, тому вона якраз доходить до повороту, коли чує розмову.

– … заходив. Є ж цілий Заборонений Ліс!

– Хвіст, а Рем?

– Та як завжди, просто сяде…

– Поттер! — різко перериває розмову Лілі та підбігає до Джеймса. Той змінюється в обличчі, і вся легкість спадає вмить.

Пітер одразу ж підходить ближче до друга, немов дівчина його вбивати прийшла, а не поговорити. Напруження росте.

– Ми можемо поговорити? — Лілі дивитися виключно на брюнета. — Наодинці. Це важливо.

Поттер хоче відмовитися і послати її так само, як послали його, але щось в зелених очах змінює думку, тому він робить крок вперед та жестом показує Петіґру, що все гаразд.

– Ти тільки не забудь постукати гучніше.

Хвіст невпевнено посміхається, вдивляється в дівчину та йде далі коридором. Тепер вся увага Джеймса на Лілі, і вона абсолютно не знає, що їй казати на все це. Немов вона змінилися ролями, і тепер її черга червоніти та ніяковіти.

– Лілі, я ж пообіцяв, що і близько не підійду до тебе, я і не підходжу.

– Я …, — «кохаю тебе» так і не виходить з рота, немов в голові стоїть ментальний блок на ці слова, — хотіла попросити тебе допомогти мені з Трансфігурацією.

Іноді хочеться себе вдарити. Хлопець, не очікуючи такого прохання, мовчки піднімає брови і слова не каже. В неї все нормально з цим предметом, і це всі знають. Звичайно, Поттер має знати про це теж.

– Просто ти найкращий з класу, а мені підтягнути треба до іспитів, — затухає голос Еванс під кінець, але якщо вона почала цю мерзоту казати, то треба продовжувати.

– Еванс, я тебе абсолютно не розумію. То не підходь, то допоможи, — він на секунду замислюється, після чого робить крок назад, — я попрошу Сіріуса, він теж добре розбирається. Давай сьогодні ввечері.

І, не давши і слова сказати, він миттєво йде назад, поки дівчина з подивом дивитися йому вслід і відчуває, наче її кинули. В кімнату вона повертається без настрою і вислуховує нотації Доркас.

 

Ввечері Лілі таки зустрічає Сіріуса в кріслі, який всім своїм видом показує, наскільки він не хоче тут знаходитися. Він сидить, гучно стукає пальцем по коліну і дивиться у камін. Лілі навіть не хочеться підходити до нього, але те, що Поттер все-таки не кинув її в такій проблемній ситуації, трохи гріє в грудях.

– Довго чекаєш? — найбільш розслаблено питає дівчина.

– Недовго, — і перед тим, як Лілі встигає сісти, Блек втирається поглядом в стелю і майже безтурботно каже, — знаєш, Лілі, Джеймс може бути засранцем, але він мені майже як брат, тому я не дозволю так з ним гратися. Ти сама спочатку зрозумій, що хочеш від цього оленя, а потім до інших лізь.

– Я … не хотіла цього.

– Сподіваюсь.

Тим не менш, теми він пояснює зрозуміло і без проблем відповідає, коли в дівчини з’являються запитання. Вона помічає засос на шиї, і ледь не стогне від розуміння того, що винна десятку Доркас. Під кінець заняття хлопець навіть нестримно сміється з тупих жартів Еванс.

До танців залишається ще менше часу.

 

***

 

– Я не піду нікуди!

Поттер голосно кричить, падає на ліжко на відмовляється вставати куди-небуть взагалі. Збоку чується гарчання собаки, який стрибає на хлопця і приймається покусувати на руки та ноги. Піт тільки сміється з того, як Джеймс намагається скинути Блека з себе.

– Он Муні теж не йде, — захищається брюнет і підбігає до Люпина.

– Та якби ж то. Цей гівнюк знає, коли питати, — Ремус жестом показує на свого хлопця.

– Ви такі бридкі, — з посмішкою кривиться Поттер та підбігає до Петіґру, — але ти ж, мій асекуальний друже, ти ж не йдеш, так?

– Обломись, Золоторіг, Марлен погодилась прийти як друзі.

Джеймс голосно стогне, закриває очі та падає на ліжко до Піта. Той зневажливо плескає його по спині та тихо шепоче йому у вухо:

– Але ми можемо напитися перед цим, а потім якщо що таки звалити до Лісу.

– Тоді не час сумувати, друзі мої!

Поттер підривається, отримує простирадло собі в обличчя та ледь не падає додолу. Луні сміється, кидає ще й подушку в нього та дає п’ять Блеку. Всі четверо регочуть, дістають простирадло з їхній ліжок та шукають окуляри, які вони знайшли в маґлівському магазині влітку.

Піт дістає пиво, на що Сіріус вмить підлітає до друга, відбирає пляшку та цілує його в лоба. Зі сміхом Ремус відбирає пиво і собі, інше кидає в Поттера та падає на ліжко. Всі четверо сміються, фальшиво співають маґловські пісні, які Блек слухав завжди на зло батькам.

Тільки через годину, коли танці вже почалися, мародери натягують простирадла та все тіло, надягають чорні окуляри та зі сміхом йдуть на пошуки сера Ніколаса. Той на це лише голосно видихає та летить від них до підземель. Хлопці не можуть його звинувачувати. Тим не менш, Півз того вечора костюми зацінив та навіть не став кидати в них горщечки з квітами.

Коли вони заходять в зал, вся вечірка вже в самому розпалі. Все навкруги блищить, світиться та виділяється різними фарбами костюмів. Навіть Макґонаґал стояла з вухами на голові, і Ремусу ледве вдається закрити рот Сіріуса, поки з нього не вилетів жахливий жарт. Поттер очима знаходить Лілі в костюмі відьми, яких спалювали в Середньовіччі, і хлопець намагається відмовити себе від ідеї підійти до неї. Ті краплі алкоголю вже давно вийшли з тіла, тому голова працює нормально. З боку до них підлітає Френк, хлопає Пітера по плечу та утягує того в середину майданчику до Доркас та Лілі. Сіріус голосно свистить, обіймає Ремуса та Джеймса за шиї та тягне вперед. Всі троє сміються, підспівують пісням, і Блек навіть штовхає Снейпа, що проходив повз них. Люпин чесно закриває на це очі та просто каже, що він йолоп.

Як мародери опинились в колі інших ґрифіндорців, вони не скажуть. Просто в один момент всі стали в коло, і Поттер може бачити, як Сіріус танцює з рукою Ремуса в своїй і як Лілі щасливо сміється з Алісою.

– Гей, Блек, — голосно кличе Френк, — а слабо поцілувати Ремуса у всіх на очах?

– А тобі Алісу? — вривається Поттер, бо їхні переглядки не помітив тільки сліпий та Лонґботтом.

– Так, Френку, давай! — підтримує Еванс та занадто довго дивиться на сміх Джеймса.

– Цілуй! Цілуй! Цілуй!

Хлопець невпевнено дивиться на Алісу і вже збирається запитати її, як дівчина сміливо притискається до нього. І тоді улюлюкати починають усі в колі.

Гарбузи літають біля стелі, із освітлення залишилися тільки свічки та старі ліхтарі, так що їхнє світло де-не-де падає на обличчя всіх у колі. Танцювати під простирадлом стає незручно, але Сіріус радше помре, аніж це визнає та зніме його. Саме тому вони так і залишаються в костюмах привидів, двоє з яких занадто закохано труться один біля одного, а інші двоє зі сміхом штовхаються. Аліса та Френк, відірвавшись одне від одного, з посмішками подивились та повернулися до їхнього маленького кола.

– Не думай, Сіріусе, що ми забули про тебе і Ремуса, — нагадує про себе Медоуз, — скажи, Поттере, як часто ти заходив в момент їхнього жахливого кохання.

– А ви мене запитати не хочете? — ображається Пітер, — це моя психіка зруйнована.

– Хвіст! — обурюється Ремус і кидає одноразовий стаканчик в друга, — щоб я ще раз дав тобі списати.

– Ми якось живемо, — весело підсумовує Джеймс, ловлячи зацікавлений погляд Лілі. Доркас, в костюмі маґловської пачки макарон, тріпає того до волоссю та гукає Лілі.

– Агов, Сіріус, — кричить Еванс, — ти мені десятку винен. Я через вас програла.

– Ви на них ставили? — дивується Поттер, що повністю повертається до дівчини всім тілом, — я міг би стільки грошей підняти на цих гівнюках.

Лілі сміється. Голосно, хоч і жарт був доволі посереднім, і Джеймс не може відвести очі від неї, поки Петтігрю не б’є його в бік, повертаючи на землю. Він востаннє посміхається рудоволосій і відчуває, що та крига непідступного льоду руйнується самою ж Лілі, і тому дурна посмішка не сходить з його вуст навіть після самовдоволеного голосу Сіріуса з-під простирадла.

Вечірка набирає додаткових обертів, коли Ремус дістає невеличку пляшку віскі із светра і, не дивлячись на значок старости, дає її по колу. Поттер залишає щедрий поцілунок на лобі, хоч там все ще є простирадло. Макґонаґал робить вигляд, що абсолютно не помічає цього.

Майже під кінець вечора всі почали поступово розходитися по своїм куткам. Забравши залишки віскі, Ремус тягне Сіріуса в їхню кімнату, і Пітер голосно лається на них через майбутню безсонну ніч. Тим не менш, він йде з Доркас під руку на кухню до ельфів пити какао та їсти печиво. Оскільки Аліса з Френком вже давно звалили, Поттер помічає, як довго на нього дивиться Лілі, і робить один крок до неї. Може, йому вже можна?

– Залишилися тільки ми вдвох, так? — невинно питає Еванс, хоча і помічає Гелену з Джесс неподалік. Джеймс на це награно засмучено видихає.

– Ну виходить, що так.

І не встигає він і слова сказати, як дівчина ледь знаходить його руку під простирадлом та веде за собою на вихід. Там вони ледь не врізаються в жахливо закохану пару і вже повільніше йдуть собі далі. Руку Еванс відпустила, і Поттер віддав би все на світі, аби вона знов притягла його ближче.

– Ти зараз в гостинну? — наче поміж справою питає Поттер, поки трохи підтанцьовує. Під час кожного руху простирадло прикольно підскакує, і це дуже захоплює його трохи дитячу душу.

– А ти, як я розумію, ні?

– Ну в кімнату мені краще не заходити, тому так, буду сидіти перед каміном.

Лілі думає. Хлопець не може сказати, про що точно вона думає, але весь процес наче відображається на обличчі. І вони вже майже дійшли потрібного поверху, як вона різко повертається та впевнено каже:

– Тоді я з тобою посиджу.

І заходить за картину, залишаючи здивованого Поттера стояти перед входом і нервувати Леді.

Коли він заходить, то помічає, як рудоволоса вже вмостилася на одному з крісел. На щастя, в гостинній зараз нікого немає, і тільки в каміні тихо потріскуються дрова. Десь поряд валяється гарбуз.

– Можеш зняти це лахміття з себе?

– А ти скучила за моїм обличчям? — усміхається хлопець, стягує простирадло та надягає чорні окуляри на його звичайні для зору. Треба підтримувати імідж.

– Так, скучила.

І тут брюнет шкодує, що взагалі вирішив зняти костюм, бо ні, ніхто не має права змушувати червоніти самого Джеймса Поттера однією фразою! Тим не менш, Лілі, здається, подобається такий ефект, але вона нічого на це не каже.

– Так а що ж сталося з «ти мене бісиш, і я не хочу тебе бачити взагалі»? — ґрифіндорець не хоче піднімати це питання зараз, але він скоріше вибухне, аніж витримає це в своїй голові. Може, вона просто перепила, а він тут буде користуватися її станом? Не те, щоб він збирався в ліжко стрибати, але розмова теж є важливим етап їхнього спілкування.

– Можливо, я передумала.

– Можливо? — від ніяковіння на обличчі дівчини Поттер відчуває частку впевненості, тому підсідає трохи ближче.

– А ти хочеш, щоб я сказала, що зрозуміла, що закохалась в тебе тоді, коли ти перестав зі мною розмовляти? — на одному подиху випалює дівчина, і Джеймс відчуває трохи тепла в щоках. — Так ти ж від цього наліпиш на свою тупу морду цю самозакохану усмішку і будеш так ходити до кінця життя.

Він дійсно не хоче це робити, він дійсно намагається себе перебороти, але усмішка таки розквітає на його вустах. Може, він ще спить, і Лілі все ще ненавидить його всією своєю душею? Але ж вона тут, сидить в кріслі і споглядає кожний його рух.

– Я теж себе люблю, — чесно зізнається хлопець і помічає, як Еванс підкочує очі.

– Ну звісно, чого я взагалі очікувала від такого шматка самозакоханого нарциса як ти, — проте сміх так і проривається через такий серйозний вид.

– Ну ти мене з Сіріусом не порівнюй, — фиркає хлопець, хоча і відчуває, що рудоволоса трохи підсідає ближче, — хоча і в його серці є завжди місце для Ремуса.

– Так і в тебе має бути хтось в серці, так, Джеймсе?

– О так, Лілі, найкраща дівчина, — їхні обличчя знаходяться ближче за соціально прийняті норми, але, здається, це вже нікого не хвилює, — з прекрасними очима і бездоганним волоссям.

– Що, навіть краще за Блека?

– Ти на святе не посягай, — сміється Поттер, знімає чорні окуляри та трохи нахиляється до дівчини, — але в Сіріуса вже є поціновувач, тому так, може трохи краще, але ти йому не кажи.

– Ніколи, — клянеться Еванс і повітря з її видиху трохи опаляє шкіру брюнета, — передавай цій дівчині мої співчуття щодо такого щастя.

Джеймс вже може відчувати кожний подих дівчини і ледь вірить в реальність цього. Так і не відпускає відчуття того, що він скоро знов прокинеться від сміху Пітера, що він стогнав ім’я Лілі уві сні. Але ж ні, ось вона сидить перед ним і так зосереджено дивиться на нього і особливо його губи, що хлопець вирішує, що до біса все це.

– Можна я тебе поцілую?

– Господи, так!

І Лілі перша притискається до його вуст, перегинаючись через бильце крісла. Поттер обплітає руками талію дівчини та тягне її на диван, але в процесі сам падає на спину, змушуючи Еванс сісти на нього зверху. Не те, щоб він реально був проти цього. Сама дівчина запускає руки у розкуйовджене чорне волосся, ставлячи замітку привести його до ладу. Проте зараз вона сильніше заплутує його, прикушує губу і відчуває, як міцні руки легко проводять по спині. І Джеймс цілує, цілує, цілує, цілує, немов в останній раз, не помічаючи нічого навкруги і віддаючись моменту повністю.

На завершення поцілувавши рівний ніс, Лілі розриває поцілунок, пригладжує волосся та посміхається, так яскраво, і сонячно, і для Джеймса, що хочеться дивитися на це кожний день, кожну годину і хвилину.

– На що я тільки що підписалась? — розгублено промовляє дівчина та легко проводить рукою до підборіддя.

– На звання найкращої дівчини найкращого хлопця Гоґворсту!

– Я вже шкодую.

Замість відповіді Поттер знов притискається до губ своєї дівчини та трохи проводить до шовковому волоссю…

– Слава Ґрифіндору, вони засосались!

Лілі різко відривається від Поттера, але повноцінно встати заважають чужі долоні на талії. Біля входу стоять задоволені Пітер та Доркас з повними тацями кексиків, тістечок, поки чотири чашки какао літають у повітрі поряд. Як тільки Джеймс та Еванс сідають нормально, обидва плюхаються в крісла поряд, ставлячи десерти стіл, який зробив Поттер із подушки.

– Я тебе вітаю, Джим, — поважно каже Хвіст та з посмішкою протягує руку другу, — мені тебе шкода, Лілі.

– Ти мав би виставляти мене з найкращого боку, Піт!

– З найкращого і неіснуючого боку ти сам себе виставиш. Я пояснюю бідній Лілі, що зустрічатися з тобою означає зустрічатися із Сіріусом, який зустрічається з Ремусом, який утримує мене.

– Ну ви і довбні, — регоче Доркас та відкушує шматок шоколадного кексу.

Вона так і сидять аж до світанку, поки з кімнати не вилазить Сіріус з Ремусом, тому всі вимушені слухати про те, як швидко ростуть чужі діти та всі соромні історії про Поттера, які брюнет збирав все життя для такого моменту. І поки Ремус сперечається з Доркас щодо історії Велетнів, а Пітер заплітає хвіст Блеку, Джеймс впевнений, що це не останній їхній Геловін разом.

Принаймні на наступні чотири роки точно.