Так добре

Після свого повернення на волю Казутора не дуже горів бажанням повертатись до старих друзів, але Чіфую майже змушував його йти на це. Чіфую завжди як міг піклувався про, ще не повністю зниклого до дорослих буднів, Казутору.

Хлопці дуже часто вечорами дивились разом фільми.

– Для чого ти це робиш? – Тора. вперся скронею в плече Чіфую та питав, не відводячи очей від телевізора, по якому йшов якийсь фільм з дев’яностих – чому ти поряд? – голос Ханемії здригнувся на останньому слові.

Чіфую не зміг швидко придумати відповіді на це питання. Тож вирішив промовчати, стараючись як найкраще прикрити суміш здивування та хвилювання, яке можна було прочитати на його обличчі. Казутора теж більше нічого не говорив.

Наступного ранку хлопець з татуюванням тигра на шиї прокинувся раніше, ніж зазвичай. Видно було, що він не виспався. А чи спав взагалі? Чіфую гортав стрічку новин у смартфоні за чашкою неправильно завареної кави. Казутора застиг у проході з коридору до кухні. Серце Чіфую пропустило удар, коли той помітив свого сусіда. Він дуже переживав за його реакцію на слова, що будуть сказані у відповідь на вчорашнє запитання. Казу завжди впадав в розпач після таких розмов. Але він дуже хотів йому відповісти

– Баджі-сан не хотів би, щоб ти залишився самотнім – Мацуно не відривав погляду від екрана смартфона, удаючи наче там цікавіше ніж на кухні. Але прикидатися довелось не довго. Казутора потер очі, сподіваючись зупинити сльози, що вже почали збиратися в куточках очей. І це не залишилось не поміченим. Мацуно повільно підійшов до Ханемії та розвів руки, запрошуючи друга у свої обійми. Не вагаючись, Казутора відповів не цей жест, прилипши щокою до плеча Чіфую. Єдине що Ханемія зміг зробити, це прошепотіти тремтячим голосом слова вибачень.

Постоявши так кілька хвилин, Тора нарешті наважився відпустити Чіфую, і той пішов збиратися на роботу, Казутора підійшов до столу в пошуках ласощів. Він завжди заїдав ними негативні емоції.

Мацуно вже пішов, а Казутора залишився сам. Він не любив залишатися на одинці. Але нічого не поробиш, тож він пішов шукати собі заняття. Часто він готував щось до вечері, ходив до супермаркету неподалік від дому, влаштовував прибирання. А іноді просто бив байдики. Зараз, в один із таких “іноді” він вирішив переглянути фільм, який вони з Чіфую неуважно дивились минулого вечора, але ніде не було пульта.

– Пікджею, куди ти його подів?..

Півтори години пошуків не дали результатів, тож хлопець просто завалився на диван, в надії що пульт сам знайдеться. Надіявся, потім віддався у царство Морфея. І не дивно, безсонна ніч в роздумах “Чому Чіфую мене не кенавидить?”. Спав він досі там, аж поки не повернувся Мацуно.

Чіфую зайшов до вітальні де дрімав Тора. Помітивши сусіда, Мацуно не вигадав нічого кращого, ніж вкритий його пледом та сісти поряд. Казутора крізь сон відчув його присутність, закинув голову йому на коліна та продовжив дрімати.

Його обличчя було таким спокійним та невимушеним, як у дитини. Чіфую не став стримувати себе, та акуратно нахилився до лиця Ханемії. Він обережно, невагомо торкнувся своїми губами куточку губ Казутори та швидко випрямився, ніби нічого й не зробив, продовжуючи наглядати за сном свого сусіда.