Про рації та колечка

¤¤
-Якого біса, Майк?
-Це був просто жарт!
-Це не схоже на жарт, що б перший та останній раз.
-А то що?
-А то що, серйозно? Раз ти став таким дорослим, будеш відповідати за слова по дорослому. Вріжу і всі зуби повилітають.
-Ей, добре, добре.
-Стів, та годі тобі. Хлопчик просто ревнує, так?
-Я тобі не хлопчик.
-Хтось може мені пояснити чого його так ображає слово – “хлопчик”?
-Та хєр його знає, Лукас.
Ніхто не очікував такої реакції, но Майк розплакався та побіг до ванної.
-Ну вибач, Майк! Давай обговоримо, а?
-Майк, відчиняй! Нам з Джонатаном вибити двері вдасття за десять секунд.
Двері відчинились, Майк схопив Ді за руку та повів на двір.
-Відпусти, що с тобою?!
-Я хочу поговорити, ти ж пропонувала!
-Якщо ти не в курсі говорити потрібно при всіх. Ми всі команда та хочемо допомогти!
-А відколи ти-команда? За два дні стала командою? Я команда, я в ній 4 роки, а ти?!
Всі мовчали, та розуміли що йому потрібно виговоритись.
-Я запутався, я вже не розумію що хочу від життя.
-Добре, давай поговоримо на одинці.
-Ти не будеш розповідати інчим?
-Ні.
Вони мовчки вийшли з будинку та сіли в машину на заднє сидіння.
-Вдихни та видихни, так. В тебе, скоріше за все, нервовий зрив. -Майк, заспокоївся. Подивився на мене, та знову заплакав. -Важка ситуація, чи не так?
-Я ніколи не відчував такого..
-На що це походе?
-Ніби мрія яка мотивувала тебе все життя, стала не можливою.
-Твоя мрія?
-Я вже не впевнений..
-Конкретніше?
-Оді порвала зі мною.
-Що..?
-Так, взяла та порвала.
-Я не хочу повторювати банальне: -“значить, ви не підходите один одному”, та “знайдеш собі інчий об’єкт закоханості”, но хіба це не очивидно?
-Я бриткий.
-Чому?
-Після її слів мені стало легше, я навіть зрадів.
-Деколи можна закохуватись в людей які тягнуть тебе до низу, так?
-Оді врятувала св..
-Та хватить молоти одне й те саме! Без тебе, без Стіва, без команди вона не змогла би це зробити, розумієш? Ви як партнери повинні взаємодіяти разом, бути 50% на 50% в стосунках. А наскільки важку роботу виконуєте, не стосується стосункі.
-Що.?
-Її робота не повинна мішати вашим стосункам. Ти забагато загострюєш увари на тому що вона “супергерой”, та після того як вона врятуматиме світ, прийде до дому і почне з тобою готувати вечерю і дивитись телевізор)
-Фу.
-Та чому, “фу”?
-Я хочу бути головним в стосунках!
-Це доволі стререотиане мислення, як я вже казала 50% на 50% гарантія здорових відносин.
-Батько головніший ніж мати, так? То чому в моїх відносинах не так?
-От з цього моменту докладнаше.
-Ну, спочатку чоловін, потім жінка. Та в нас поіншому.
-А як ти сам хочеш?
-Я взагалі не хочу, та потрібно.
-Кому потрібно?
-Всім. Ми ж дорослішаємо, потрібно знайти дівчину, потрібно добре вчитись, потріб..
-А ти дійсно вважаєш що необхідно знайти дівчинну?
-Так, без дівчини ж дивно) От Уілл, ходить сам та ніким не цікавиться, а повинен.
-Ти не думав що йому байдуже як він виглядає, та байдуже що про нього думають інчі.
-Ну тоді він дурень. Він в соціумі та навколо люди які вміють мислити та подумати щось не те. -Здається, на цьому моменті до нього щось дійшло. -Стоп, а навіщо мені подобатись інчим..?
-Не знаю) Скоріше за все саме батьки нав’язують таке мислення. А хто тобі це нав’язав я без поняття)
-Батько. Він завжди жив ніби для людей, та не для себе.
-І ти хочеш проживати жяття як він?
-Я не думав про це. -Він заплакав.
-Як би це не виглядало, та наскільки було очевидно, но Майк правда думав що наявність дівчини головний фактор дорослішання, та мабуть зрозумів що зараз не хоче зустрічатись з Оді, а можливо і ніколи не хотів.Вона обняла його, та подивилась в очі. Не забула подивитись в його розум, та все зрозумала. Хоча і до того все розуміла. Вона з самого початку розуміла, та тепер впевнена в цьому точно.
-Ходи в дім, розкажу що вдалось дізнатись.
-Вони вийшли з машини, та пішли в дім. Хлопці розмістились нв дивані, Джонатан та Стів стояли. Ми з Ненсі присіли на подушки. Я почала.
-Векна живий і це факт. Його частина в Макс. Скоріше за все є впливова людина яку ви не помічали та яка допомогла реабілітувати Першого.
-З чого такі висновки?
-Він не міг сам відійти від такого сильного удару Оді. Йому хтось допоміг.В лікарні де перебуває Макс та Дастін стоять камери з прослушкою, можливо саме він встановив ці камери.
-Навіщо в лікарні камери з прослуховуванням?
-А я про що, Ненсі. Можливо ці камери тільки в палатах з нашими друзями, треба буде знов заїхати до низ. Давайте дізнаємось головних спонсорів лікарні Хокінса.
-А саме?
-Ну не знаю, точно впливового, можливо які мають справу з енергією. Заводи, паливо?
-Ну, тоді нам потрібно до Робін, там комп’ютер.
-Мені потрібна допомога в амулетах.
-Амулетах?
-А як ми збираємось розмовляти на відстані?
-Ну, рація?
-Добре, купимо рацію і колечка. Я їх заговорю і віддам, після того як знайдете щось, підете до барахолки, зустрінемось там.
-Як розділяємось?
-Я, Стів, Майк та Уілл. Ненсі, Джонатон, Оді, ну а потім з’їднаєтесь з Робін.
-Ми підемо в магазинчик Мами, там купим рації, а на барахолці знайдемо колечки?
-Саме так, Уілл.
-Все, до зустрічі.Нехай щастить.
___
-Уілл, Джойс працює в магазаині?
-Так, після повернення з Лінори її знов туди взяли.
-Після повернення з Лінори?
-Це дуже довга історія..
-Добре, просто добре подумай про це. -Ді почала прочитувати спогади. Виявляється, Після закриття портала Хоппер зник. Його відправили в Аляску на роботи. Оді була його дочкою, та після його зникнення Джойс вдочирила її. Вони відправились в Лінору, де Оді почала продивати звичайне життя без здібностей. Після повернення сущностів з потойбіччя вищі служби забили тривогу і почали шукати її. Як тільки знайшли то запропонували курс для повернення сил, якій вона благополучно пройшла. Після повернення в Хокінс вона знову врятувала світ, та Векна досі живий.
-Вау..
-Що?
-Нічого Стів, просто дізналась дуже багато інформації. Але, як Хоппер повернувся?
-Джойс і Мюррей поїзали в Аляску, відшукали його в’язницю та перевбивали всіх офіцерів. Уявляєш, в русні був власний демогорган якого вони тримали у в’язниці)
-Демогорган, Мюррей..?
-Як їй зараз важко)
-Я навіть не уявляю як можна переварити стільки інформації..)
-Хто такий Мюррей?
-Ну, людина яка знає російсюку та переводила все що казав Олексій.
-Олексій?
-Чоловік який працював на русню, при якійсь стичці вони змогли його взяти живим і він допомагав знайти місце де підтримували портал в потойбіччя.
-А де він зараз?
-Ого, він помер ще до того як Джойс та Джимі змогли закрити портал.
-Ви його знали?
-Ні, тільки по розказам мами і Хоппера.
-Жаль що таке стається, інча частина команди навіть не встигла познайомитись з новим членом.
-Уілл і Оді не знали Едді.
-Серйозно?
-Саме так, не можна за один день дістатись з Лінори в Хокінс.
-Стів, я не знаю що вас з’єднювало, наскільки хорошими друзями ви були, мені дуже жаль.
-Все в нормі.
-От і магазинчик Джойс!
-Заходьте.
■■■
-Уілл, Майк?
-Так, добрий день, Джойс.
-Що вам потрібно?
-Ми б хотіли купити 4 рації.
-Це грамотно, Ді) -Джойс пішла в дальній куток крамнички.
-Діан, а в тебе є батьки?
-Так?
-Їм всеодно де зараз їхня дочка?
-Вони в Союзі.
-Що..? Я знав що ти новенька, но ти з Союза?
-Так, хлопці. Потім все розповім, згода?
Всі махнули: -“угу”.
-От ці, підійдуть?
-Так, і батарейки, будь ласка.
-От все, 43 долари.
-Ми заплатимо.
-Я потім віддам половину.
-Домовились.
-Що змогли дізнатись?
-Дастіна штовхнув привид якій слугує Векні, зараз інчі пішли дивитись головних спонсорів вашої лікарні.
-Навіщ..? Добре, я вам довіряю.
-Десь за пів години ми зустрінемось на барахолці.
-Дуже добре, мене за двадцять хвилин забере Джиммі, ми під’їдемо і заберемо інчих. Побачимось.
Всі хором сказали: -“до зустрічі”.
-Так ти розповіш якого чорта ти робиш в Америці і говориш без акцента?
-А звідки вона?
-З Соведского Союза!
-Щооо??
-Стоп, я не агентка і так далі. Я вже зрозуміла що ви вели справу з русньою, та я з УСР. Інчими словами, з України. Та на половину болгарка. Моя мати-болгарка.
-Ну а чому ти не біля мати?
-Ну може, через те що вона в землі?
-Вибач, я не знав.
-Все добре.
-Ти казала що в тебе є батьки, батько знайшов мачуху?
Вона проігнорувала запитання.
-Я тут що б будувате нове життя, у вашій сис-мі немає “золотих медалів”, но йшла я саме на медалістку, знаю уйму мов та дуже добре з біологією. Мені запропонували навчання тут, і я згодилась. Живу в гуртожитку.
-Тоді ясно чому тебе ще не шукають.
-Треба зателефонувати Ребеці.
-Ми прийшли.
-Круто, шукайте колечка для себе та інчих людей.
-Тобто?
-Давайте подумаємо кому дістанеться рація а кому колечко.
-В чому суть кольця?
-Суть в тому що ми зможемо спілкуватись за його допомогою.
-Як?
-Я зроблю так що б при першому дотику до нього ми зможемо спілкуватись розумієте?
Всі сказали: -“так”.
-Добре, тоді шукайте колечка для мене, Оді, Макс та Уілла.
-Макс?
-В ній буквально частина Векни, можливо вона зможе допомогти нам. Рації дамо Ненсі, Майку, Стіву і Дастіну.
-А Хоппер і Джойс?
-В Хоппера немає рації?
-Точно, затупив.
-Все, аперативно шукаємо.