Антимонія

На вулиці було за північ, хмари зібралися на небі, закриваючи місяць і ховаючи зірки за м’ягкою сірою ковдрою . Сьогодні він досить рано закінчив з роботою.  Тому не поспішаючи йшов додому через нетрі .  Йому не було навіщо і куди поспішати .  Він йшов плавно перебираючи ноги і слухаючи музику в навушниках.

Зайшовши у багато поверховий будинок хлопець піднявся на потрібний поверх . В квартирі його чекала самотність та темрява , а так хотілось якусь дівчину а може і хлопця , щоб добре готував і дидько гарно цілувався !       Увімкнувши світло хлопець направився до   ванной кімнати .Знявши одяг Накахара почав понурюватися у воду.   Він нещодавно переїхав сюди , тому не любить цю кімнату.  У ній  йому не зовсім комфортно.  Занадто багато дзеркал. Вже скоро він їх обовьясково замінить .

Облокотившись на спину Накахара подивився на стелю яка була скляна .  Він бачив своє відображення і кожен шрам на тілі , кожен із них сповнений спогадів та емоціями .  Проводячи рукою по жовоту задивуючи шрам від ножа, він від овець .  Від  колишніх друзів .  Трохи далі шрами від трубок, що вводили в його тіло під час експерементів .  Згадуючи їх Чуя розуміє , тортури чи поранення дитячий ліпить порівняння з тим болем , що була в лоболоторій .

Він шукав стільки відповідей на безліч запитань .  Він їх знайшов тільки якою ціною?  Втратив все … Друзі , детектива Мурасе він грав батьківську роль . Тільки а справжня була та доброта  і турбота ? Від чистого серця , або по наказу “Н” ? і це за пару днів такого незрозумілого життя .  І що в результаті?  Він знає , що в нього є батьки і не разу не підійшов до них не на келометер.  Але він так і не зрозумів “людина я чи монстер ?”  .  Накахара заплющив очі цей номер на шиї, відсутність снів, здатність завжди будуть нагадувати йому про минуле.

Вода охолола і хлопець зрозумів що потрібно   давно вставати.  Одягнувши халат і спустивши воду він пішов у спальню. коли хлопець ліг на ліжко через пару хвилин  на нього заліз великий собака, хаска.  Це була мрія всього його життя.  По псу не скажеш але він уже старенький коли Чуї виповнилося 16 Піаніст подарував йому маленьке цуценя.  Але чому його не хто не попередив  що виростить такий гігант і жерти буде за сімох.  Чуючи заплющив очі обіймаючи свого пса він поринув у сон .

Через години дві ,  у двері почали грюкати , дуже настирно . Це не дуже сподобалося  молодому виконавцю портовой мафій .

— Хай вам чорт побрав ! Хто там ? Що за лихо принесло в таку рань.