отрута, або провальне залицяння

робота написана на червопис2022

тема: отрута

 

гаррі впевнений — його хочуть отруїти. його шосте чуття ще ніколи не підводило.

чи підводило?

 

Гаррі впевнений — його хочуть отруїти.

Точних доказів цього у нього немає, і друзі вже починають дивитися на хлопця, як на хворого. Але Поттер знає точно: хтось хоче його смерті. І діє цей хтось наполегливо та грамотно.

Почалось це тиждень тому, коли за сніданком він отримав подарунок. Це не було щось визначне — просто коробка його улюблених цукерок з Гоґсміду. Вона була дійсно гарною: невелика, але запакована у зелену обгортку з маленькою запискою «для гаррі». Не встиг ще Рон і слова сказати про таємного залицяльника, як Поттер вже перевіряв подарунок на отруту. Хто ж бо йому присилав би шоколад без планів вбити за всі колишні гріхи.

Як виявилось, то був просто подарунок, і нічого більшого. Герміона похитала головою і відмовилась від запропонованого смаколику.

Десь за столом слизеринців дуже голосно і втомлено видихнув один студент.

 

//

 

Наступний раз стався вже ввечері, коли подарунок прилетів із совою їм у кімнату майже перед сном. Взагалі, це було перед загальноприйнятим часом для сну, але сам Поттер в цей час тільки виходив погуляти замком. Таємний та найманий маніяк знає і це.

Тому Гаррі, не витрачаючи зайвих секунд, вириває його у птаха та проводить кілька разів паличкою, щоб точно вивести цього невідомого на чисту воду. Рон фиркає та забирає коробку до того, як Гаррі знищить її.

–  Рон! Воно може бути з отрутою!

– Та голова в тебе з отрутою, а не пиріг.

Ігноруючи погляд друга, повний застиглого жаху, Візлі відламує трохи від нього та кидає собі в рота. На подив Поттера, друг не вмирає тої ж миті.

До подарунку він не доторкається, але натомість відриває маленький шматочок паперу, приклеєний збоку.

Листівка. Але його такий трюком так легко не взяти.

 

«не хвилюйся, поттере, пиріг не отруєний. це подарунок

дм»

 

Він тупо дивиться на підпис. Це не Волдеморт і не якийсь смертежер. Може, це від дементора? А що, якраз перші дві букви сходяться.

Легше від цього не стає, але Рон їсть пиріг із задоволенням, і навіть застереження Гаррі не змушують його кинути. Прокидається друг живим.

 

//

 

– Гаррі, у тебе параноя, — за сніданком наступного дня критично каже Герміона, розглядаючи коробку шоколадних жаб. На одній з них зображений Дамблдор, і Рон роздратовано його викидає. Він має таких вже десять.

– Ти не розумієш, Герміона!

– Гаррі! — вмішується Візлі. — Тобі хоч раз попалась отруєна коробка?

Якщо Поттер буде чесним, то ні, ніколи. Проте це не може бути знаком. Йому треба бути пильним весь час, незалежно не від чого. Війна його навчила.

– Це щоб мені пильність приспати.

За незадоволенням на обличчях друзів він може сказати, що вони категорично з ним не згодні. І нічого, йому так само не вірили, коли на шостому курсі Поттер всіх впевнював, що Мелфой — смертежер.

До речі, про Мелфоя.

Гаррі переводить погляд на Драко, але через два столи між ними зробити це нелегко. Блондин із серйозним виразом обличчя колупається в каші на сніданок, але, немов відчувши погляд на собі, непомилково піднімає очі на Гаррі. Відчуваючи рум’янець на щоках, він різко дивиться вниз та кидає собі в рота печиво з тарілки, напиваючи чаєм.

Мелфой б’ється головою об стіл. Рон стримується, щоб не закричати, а Герміона підкочує очі.

Поттер — незмінний параноїк.

 

//

 

– Мерлін би тебе побрав, Гаррі, прийми ти цей подарунок та припини скиглити про таємного отруююча, — він плює на землю, — тьфу, такого слова навіть нема.

– Коли тебе то почало хвилювати?

 

Гаррі падає ображено під дерево та обіймає себе за плечі. Вони сюди прийшли повчитися, адже зараз занадто гарна погода, і Герміона хотіла прийти саме сюди. І хоча в цей момент вони все ще забирає книги в бібліотеці, їм було сказано зайняти місця біля цього дерева.

Саме сюди і прилетіла гоґворстська сова з новою спробою його отруїти.

Проте очі його приковані до Мелфоя, який граціозно сідає на зламаний стовбур та відкриває книгу з травології. Паркінсон, як приклеєна, сидить біля його боку та щось шепоче ледь не у вухо.

Поттер на мить відчуває нестримне бажання скинути її з того місця, але замість цього він лише відкриває свою книгу із захисту та намагається понуритися у читання. Сміх Пансі не допомагає.

– Як думаєш, — питає Гаррі максимально байдуже, поки очима він все так само дивиться на пару неподалік, — Мелфой зустрічається з Паркінсон?

– Ти зараз серйозно?

Рон різко встає, закриваючи свою книгу з надмірною силою, що всі у радіусі десяти метрів дивляться на них, та йде собі у Гоґвортс, примовляючи щось про тупих параноїків та отрути. Паркінсон сміється ще голосніше, поки Мелфой (о боже) червоніє, а настрій Гаррі псується ще більше.

Коробку цукрових крил він ховає собі в сумку — перевірить в кімнаті.

Хвилин через десять приходить Герміона з цілою купою книг, яку вони тримає в повітрі паличкою.

– А де Рон?

Гаррі ображено фиркає та дістає чергову горобку.

– Пішов, — він кидає порцію отрути (яку він так і не знайшов насправді, але вона там точно є) на коліна подрузі, — ще одна спроба мене вбити.

Ґрейнджер відкриває її та з легкою посмішкою розглядає вміст. Але потім, згадавши вираз обличчя друга, закриває її та сідає настільки поряд, щоб їхню розмову не підслухали. На мить вони кидає погляд на Паркінсон, яка ще раз сміється, від чого скрегіт зубів Гаррі можна почути навіть у замку.

– А можна конкретніше, чого він пішов?

Поттер відриває очі від Мелфоя та дивиться на подругу, немов вона дійсно не бачить реальної проблеми. Його тут отруїти хочуть, а вони все про образи Рона.

– Та яка різниця? Я тобі кажу, що на мене влаштували ціле полювання, а ти тут про …

– Гаррі! Що ти зробив? — мабуть, злість на її обличчя змушує Поттера на мить прикусити язика та переосмислити своє життя.

– Та просто запитав, чи не зустрічається Мелфой з Паркінсон. Що, невже це заборонено?

Вона відкидає голову назад з такою силою, що на секунду здається, що дівчина розбила голову. Але ж ні, Герміона просто збирає всі свої речі, маше паличкою, змушуючи їх летіти, та кидає коробку в друга, впевнюючись, що та не розбивається.

– Іноді я дивуюсь, як я з тобою взагалі подружилась.

Гаррі ще раз ображено фиркає, ховаючи коробку. Від заливистого сміху Паркінсон, яка майже повисла на червоному Мелфої, він ламає перо та розгортає книгу для другої спроби. Нічого не виходить, і майже одразу після того, як з галявини йде Драко, Гаррі так само збирається у гуртожиток.

Тої ночі Рон його підкреслено ігнорує, а потім і взагалі зникає з кімнати на якийсь час. У коробці отрути він не знаходить, і навіть на мить засмучується. Записка підписана цим таємним «дм». Та хто ж це може бути?

 

//

 

Наступного ранку подарунок не прилітає, і Поттер навіть відчуває смуток, перемішаний із задоволенням. Він переміг, його не змогли отруїти, недаремно він так стоїчно не їв ті шоколадки.

Але Рон з Герміоною мають доволі засмучений вигляд, і Гаррі десь б’є сором. Мабуть, він дійсно може бути дещо параноїком, коли питання доходить до невідомих подарунків від невідомих «дм».

– Ну вибачте, хоча я дійсно не розумію, за що ви так образились?

Вони фиркають майже одночасно, і Гаррі розуміє, що це значить, бути парою. Навіть зневажають його однаково. Неймовірно.

Раптом йому щось цокає: можливо, то вони так на Мелфоя відреагували. Невже друзі і досі так його ненавидять, що навіть гіпотетичне питання про його стосунки виводить їх із себе?

– То ви так на Мелфоя?

Вираз обличчя Герміони змінюється, і Гаррі розуміє, що ступив на правильний шлях.

– Ну вибачте, я більше не буду його згадувати, якщо вам неприємно.

– Мерлін мені в допомогу, який же ти тупий іноді, — тихо кидає Рон та так само різко встає зі столу.

Від звуку виделки, яка ледь не розбиває тарілку Рона, всі дивляться на них. Навіть Невіл співчутливо зиркає у його бік. Герміона встає секундою пізніше.

– Повністю підтримує Рона.

Залою знов розносить сміх Паркінсон, але цього разу до нього додається ще і голоси Нота та Забіні. Мелфой вилітає під крики друзів, і Поттер ледь стримується, щоб не побігти за ним. Нерозумний вчинок.

Настрій псується ще більше. На історії він сидить на останній парті сам.

 

//

 

Ввечері подарунку він так само не отримує. В руках залишається кілька коробок з маленькими підписами, що то не отрута. Проте він так і не може зрозуміти, хто то є цей таємничий «дм». Та не Мейфой же це, зрештою. Він скоріше у Азкабан відправиться, аніж зробить подарунок Гаррі.

Проте якась частинка серця, яка ще здатна мріяти, тихо і боляче сподівається, що це від нього. Згадки про сміх Паркінсон приводять його у норму: звичайно, він не подобається Драко.

 

//

 

Заховатися у кризі він не встигає, адже наступного ранку його плани змінюються доволі сильно.

Починається ранок так, як і раніше: Гаррі йде на сніданок поряд з ображеними друзями. Вони підкреслено тримаються за руку та обговорюють, як це, мати недалекого друга. Слова Поттера про те, що він йде поряд з ними, вони пропускають повз вух та починають згадувати ще й інші його гріхи. Апетиту, коли вони сідають за стіл, у хлопця вже немає.

А ось Рон наминає тост з незвичним апетитом, і настрій падає ще більше. Ну звичайно, вони його поливали брудом, а тепер ще і їсти мають бажання. Несправедливо.

Коли він кидає погляд через всю залу на стіл Слизерину, Мелфоя так немає. Він міг би його просто не побачити, але Паркінсон весело лепечить щось на вухо Ноту, поки Забіні байдуже намазує джем на тост. Драко з ними нема.

Як і подарунку з отрутою, засмучано думає Гаррі, відставляючи тарілку з яєчнею.

Рон, помічаючи, що друг знов пропускає сніданок, підкочує очі та суне тарілку до нього.

– Здохнеш з голоду. Їж.

Герміона із серйозним обличчям киває. Поттеру нічого не залишається, окрім як засунути виделку з яйцем до рота. На смак як резина.

Він чує роздратоване зітхання подруги, і ледь не кричить, що тут йому треба зітхати, як вона нахиляється з наміром щось сказати.

– Нічого не сталось з твоїм коханим, он він іде.

Поттер навіть не встигає заперечити, що не розуміє, про якого коханого вона каже. Адже, повертаючи голову в бік Герміони, він бачить Мелфоя, який цілеспрямовано йде до їхнього столу.

Настрій на мить падає ще більше. Невже він знайшов собі когось на Ґрифіндорі й тепер збирається зізнатися в кохані на всю залу? Зрештою, в руці він несе коробку. Задньою думкою хлопець відмічає, що вона дуже схожа на ті, що отримував він сам.

Але Драко не звертає, а йде прямо, поки його погляд прикутий до Поттера. Декілька очей дивляться на них.

Коли він зупиняється біля нього, через що Гаррі доводиться повернутися навколо свого місця, то протягує коробку з такого самого зеленого картону, як і вперше.

Поттер з нерозумінням приймає її, і Драко роздратовано зітхає.

– Та відкрий ти її, бовдуре.

З порожньою головою хлопець робить те, що йому було сказано. Всередині лежать такі самі шоколадні цукерки, але цього разу перемішані з іншими солодощами. Зверху знаходиться записка.

Ігноруючи десятки поглядів та власне серце, що ось-ось вирветься з грудей, він її відриває.

 

«Ти неймовірно тупий, як на рятівника всього магічного світу. А я ще хотів бути твоїм хлопцем.

Драко Мелфой»

 

– Якби я знав, що ти такий тормознутий, то приніс би плакат і кинув би його тобі в обличчя, Герою.

Пропускаючи образи повз вух (наслухався вже), Гаррі помічає лише червоні щоки Драко. Так то він і присилав йому ті подарунки. А це означає, що …

– Тобто там не було отрути?

Збоку чутно, як матюкається Рон.

– Мерлін мене тримай. Звичайно, там немає отрути, бовдуре. Якби я хотів тебе вбити, а я зараз дуже це хочу, я був би більш непомітним.

Отже, він таки трохи параноїк, і друзі мали рацію, коли називали його тупим.

Хоча, зрештою, чи має його це хвилювати, якщо з зали Гаррі виходить (скоріше, його витягують) за руку з Мелфоєм, а Паркінсон кричить «молодець» через всю залу.

Ввечері йому доводиться ще довго вибачатися перед друзями. Перед Драко теж, але це більш приємно. Він хоча б не змушує його читати всі книги з травології, які Герміона змогла знайти.

---

від авторки:

не сприймайте роботу надто серйозно. вона була написана за годину задля сміху і тільки.