Усі моменти без вийнятку

Ще один насичений справами складний день. Для голови клану Камісато це вже стало чимось звичним з того моменту, як вони з сестрою залишилися сиротами, адже вся відповідальність лягла саме на його плечі.

Аято мусив сумлінно працювати, щоб повернути репутацію клану, але це вже в минулому. Він зміг досягнути цілі своїми стараннями і нині, завдяки допомозі Аяки, у нього є хоч трохи вільного часу, який він може провести разом із своєю сім’єю.

Сьогодні потрібно було розібратися з новою торгівельною компанією, що вирішила не сплачувати податки; також надокучала група особливо небезпечних самураїв, на яких знову почали скаржитися жителі Інадзуми. До цього всього була необхідність розібрати усі папери, що він з такою неохотою відкладав цілий тиждень, адже це було чи не найнуднішим з його обов’язків, за думкою самого Аято.

З горем пополам увечері голова клану все ж закінчив усі свої справи, хоча й дуже втомився — робота відбирає усі сили. За вікном вже почало темніти, тому господар вирішив, що саме час повертатися додому.

Дім для нього мав особливе значення, адже так він називав місце, де він може бути самим собою разом із своєю сім’єю: Томою та Аякою. Коли сестра була безумовно дуже важливою людиною у житті молодого голови, то рудоволосий спершу мав значення не більше звичайного прислуги, тільки пізніше ставши настільки рідним та своїм; тим, кому Аято всеціло довіряє та в чиї руки ввіряє самого себе.

Між ними було дещо більше, ніж прості ділові відносини, що було важко не помітити слугам, але про тісний душевний та тілесний зв’язок знала лише сестра. Аяці подобався Тома, до якого за довгий час перебування у маєтку вона по-справжньому прив’язалася. Цей хлопчина з далекого Мондштадту робив її брата дійсно щасливим і вона була дуже вдячною йому.

Кохання між головою та керуючим клану було палким, довірливим, вони віддавалися один одному повністю, розтворюючись у щирій любові до свого партнера. У моменти єдності вони найбільш щирі та відкриті, тому обоє неймовірно цінять крихти уваги свого обраного.

От і зараз, Аято лишень переступає поріг дому, як на нього одразу накинулися з теплими обіймами. Тома дуже сумував за коханим: цього тижня у них майже не було часу, щоб провести його разом, тому сьогодні він мав намір повністю заволодіти своїм господарем.

На втомленого робочим днем чоловіка чекала не лише рідна людина, а й темпура з сакурою – його улюблена страва. Здається дрібниця, але на серці одразу так тепло: розуміння, що тебе люблять, мабуть, найприємніше почуття. А можливість відповідати взаємністю – ще краще.

Під час вечері, як завжди, хлопці обговорюють усі події, що встигли відбутися. Наразі Тома хвалиться, що на його гурток по домоводству ходять дедалі більше людей. Він неймовірно радий за нього, старанний блондин заслуговує того, щоб його досягнення визнавали та поважали його самого.

По закінченню трапези з уст Аято виривається фраза:

-А де Аяка, до речі? Я одразу помітив її віднустість, але все ж думав, що вона повернеться, тому й не запитував.

-Сьогодні до Інадзуми повернулася Люмін, тому вона радісна поспішила на побачення, адже хто знає, скільки мандрівниця ще буде у нас, вони не хочуть втрачати й краплі часу.

Все ще складно розуміти, що сестра вже доросла, у неї є власне життя, стосунки. Для Аято вона, напевно, назавжди залишиться малечею, що потребує захисту, хоча Аяка вже й сама давно опанувала мистецтво Камісато.

Від роздумів його відриває короткий поцілунок, що Тома залишив у нього на губах:

-Вони сьогодні не повернуться. Весь маєток у нашому розпорядженні, чи не так?

Залишивши питання без відповіді, господар втягує того в більш глибокий поцілунок, від якого всередині усе мліє. Вони насолоджуються моментом, беручи від нього усе можливе та стараючись отримати якомога більше емоцій. Вогонь, що горить між ними, вірогідно, не загасити нічим.

Вони відсторонюються лише на мить, щоб зняти надокучливий піджак. Тома люб’язно допомагає із цим впоратися, не упускаючи моменту провести по сильним грудям трудяги, який посилено тренується, щоб стати ще сильнішим.

Інша ж рука проникає під брюки, що встигли пом’ятися за робочий день. Тома хмикає: Аято ніколи не був надто акуратним, але він може собі це дозволити, поки поряд з ним є його коханий. Він приведе речі до ладу, але зараз перед ним дещо важливіше за одяг – почервонівший партнер, який хоче більшого, аніж лише руку на своєму члені.

Аято шумно видихає – він уже збуджений. Тома накриває його губи своїми, ловлячи звуки свого чоловіка та потроху збільшує темп рукою. На його брюки також лягає міцна рука, проводячи по вже також явно збудженому органі, ніби дразнячи. Стиснувши зуби, блондин продовжує доставляти задоволення коханому, коли чує:

-Ходімо, закінчимо це у ванній? Дещо романтичніше, чи не так?

Не можна не погодитись, він нехотя відсторонюється, і, взявши Аято за руку, веде до ванної, щоб поспіхом набрати гарячої води. Час тягнеться ніби занадто довго й ванна наповнюється вічність.

Блондин знову втягує старшого в довгий поцілунок, від якого так солодко. Усе навколо ніби тьмяніє, вони відчувають лише одне одного й таке незвідане відчуття безмежної любові.

Розриваючи поцілунок, Аято першим сідає у воду, що так блаженно окутує тіло своїм теплом. Але ніщо не може зрівнятися з сильним тілом, що проковзує позаду і обіймає зі спини. Затишно.

Вмостившись, Тома повертає голову коханого до себе й цілує. Це надто приємно і заставляє все ж згадати про своє збудження, що яскраво нагадує про себе.

Аято вирішує змінити позу, щоб мати можливість бачити свою пару. Як тільки він  приймає зручну позу, на його член повертається така рідна рука, що прагне доставити тому задоволення.

Сам хазяїн маєтку мліє від дотиків та прогладжувань, але, зібравшись з думками, доторкається до Томи, викликаючи в того шумний видих. Руки дорогої людини відчуваються краще і віддаються невеликим тремтінням по всьому тілу.

Це так багато й одночасно мало – ти губишся у власних емоціях. Для тебе існує лише коханий та його дотики. Поцілунки на усьому тілі наступного дня викриють їх, але зараз для них існує лише власний всесвіт.

Інтенсивні рухи доводять обох до піку. Тома ловить стогін Аято, що досягає оргазму першим. Розслаблене тіло прижимається до ще напруженого. Кілька рухів і блондин також відчуває блаженну розрядку.

Прийнявши позу, що була на початку, стомлений і задоволений Тома м’яко цілує у шию та маківку такого ж сповненого ніжністю коханого.

-Ванну прийдеться ще раз набирати. –озивається керуючий клану Камісато.

-Не думаю що це проблема для такого вправного майстра, коханий. Але не хвилюйся, я завжди поряд, щоб допомогти тобі. –напівсонний голос лунає у відповідь.

Хмикаючи, Тома цілує свого голову маєтку в ніс. Він щасливий розділяти з ним усі моменти в своєму житті. І такі – не вийняток.