Квіткова Галявина

Прогулюючись по квітковій галявині, Чімін без упину з натхненням розповідав Чонгуку про нещодавно прочитану книжку, а старший з цікавістю слухав, не сміючи перебивати. Паралельно, він роздивлявся чудові квіти, що оточували хлопців з усіх сторін. Нарешті хлопець наклонився, щоб зірвати дві яскраво-жовті кульбабки, а потім повернувся до Чіміна, і простягнув до нього руку з квітами.

– Це тобі, – м’яко промовив Чон, і в очікувані подивився на замовклого від несподіванки хлопця.

Пак у здивуванні окинув поглядом кульбаби, а потім з питанням перевів очі на Чонгука:

– Хьоне, а чому тут тільки дві квіточки? Я ж ще не…

Хлопець навпроти розплився у широкій усмішці та поспішив перебити його.

– Чіміне, їх три.

Той завмер з відкритим ротом, а потім знову перевів очі з обличчя Чонгука на його руку, у котрій, як і раніше, знаходилося тільки дві кульбаби.

– Але…

– Ти правда не бачиш? – в голосі хлопця відчувалася суцільна ніжність та теплота. Чонгук зробив крок до Пака і став до нього майже впритул, а потім накрив долонею вільної руки його щоку, тим самим змусивши Чіміна подивитися йому в очі. Чонгук ніжно усміхнувся, і нарешті промовив: – третя квіточка – це ти.

Через слова старшого, губи Чіміна розтягнулися в широкій усмішці, а його щоки налилися яскравим рум’янцем. Нарешті він прийняв квіти з чужих рук, а потім подивився на них ще раз, і промовив:

– Я чув, що якщо провести квітучою кульбабою по підборіддю і на ньому залишиться слід, то значить, що ти закоханий. – Чонгук на це лише злегка здивовано скинув брови. Чімін загадково усміхнувся, і додав: – хочеш, перевіримо? – та, не збираючись очікувати відповіді, торкнувся кульбабою чонгукового підборіддя. Потім він провів по своєму також.

Чон зачаровано дивився на слід, що залишився від доторку, потім наблизився до обличчя молодшого, одними губами поцілувавши відмітину. Зазираючи хлопцю в очі, він одразу ж знайшов в них згоду на незадане питання.

І в наступну мить Чімін відчув, як губи Чогука доторкнулися до його власних, а серце почало відбивати шалений ритм.

 «Третя квіточка – це ти» – чомусь знову спливло в голові Пака, через що він широко усміхнувся прямо в поцілунок. Більше не в змозі стримувати щастя, і, насолоджуючись довгоочікуваним моментом, він обвив руками шию коханого хлопця, а сам відчув, як теплі долоні обіймають його талію, притискаючи того до себе.

Від Чіміна віяло весною та теплим вітром, його від себе не хотілося відпускати ні на мить, а його губи, що були наче солодка карамель, хотілося цілувати щомиті.

Чонгук відсторонився через деякий час, і промовив напівпошепки:

– Знаєш, Чіміне, – дихання в обох було збитим і уривчастим. Дочекавшись, поки молодший подивиться на нього, він продовжив: – скільки б квіток не було на цій галявині – ти для мене залишишся найкрасивішою з усіх.