Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 960
Words
24,2 M
Comments
9 392
Reading
84 d, 3 h
-
Це історія пристрасного кохання в світі небезпек і зрад. Кирій, саркастичний студент, потрапляє в тенета Артема — харизматичного й владного лідера кримінального світу, чия одержимість ним стає і силою, і слабкістю. Від протистояння до глибокої любові, їхні стосунки переживають вибухи, зради та боротьбу з ворогами. Чи має їхнє кохання шанс на існування?- 912 • Жов 11, '25
- 747 • Жов 11, '25
- 901 • Жов 11, '25
-
-
Червоний усюди Червоні будинки, стежки, прапори Танцюють в червоному люди І кричать надто гучно вони Червоний — це правда Червоний — це сила Все інше водою змило Лиш чорний залишився тут Не видно здалека І він не кричить Не скаже він зайвого слова Червоний кличе до строю А чорний покірно іде «Все одно перед ним я не встою» Тихо в думках промине Бо там… - 10 жовтня. Лиса не було запечатано — його поранили, і він загинув. Проте Мінато наклав на Наруто невидиму на тіло печатку, властивості якої залишалися невідомими.
-
коли містер Браун намагався запросити Азирафаїла на побачення, той трішки захопився, заявивши, що вони із Кроулі заручені. Тепер йому залишається лише переконати свого найкращого друга підтримати його обман, аби тільки пережити щорічний бал асоціації власників магазинів і вуличних торговців на Вікбер-стрит.- 4,0 K • Жов 29, '25
-
-
Кастіель почув заповітне бажання Діна й вирішив його втілити. Тож коли Дін прокидається, виявляється, що у них немовля в яйці. -
Молоду редакторку Тяню все більше і більше поглинають думки. Погіршення стосунків з хлопцем та начальник сексист на роботі не дають змогу вивільнитися від них. Лише такі нечасті моменти як заняття в залі та походеньки с подругою після роботи дають змогу їй відволіктися. А це і не дивно, людина яка відчуває чужі емоції буде все більше поринати в собі. В своєму житті вона зустрічала багато…- 61,0 K • Вер 29, '25
-
- Після сварки з матір’ю Уляна засинає над своїм малюнком, але прокидається вже в дивному світі Тіберону, де магія – така ж звична річ, як повітря. Пориньте в цю історію разом з Уляною
- 1,0 K • Гру 8, '25
- 1,0 K • Гру 8, '25
-
-
Весела(або не дуже) і крінжова(от тут дуже) історія про трьох хлопців, які потрапляють у павутину власних почуттів. Пляжний рятувальник Айван, професійний спортсмен, у відпустці, Іларіон та іноземний студент, на канікулах, Вільям, зустрічаються на одному пляжі й з того часу їх долі вже не так легко змінити. Та чи призведе це їх, до хоч чогось хорошого ? Доведеться дізнатися… - Його розривало на крихітні атоми від усвідомлення того, яким далеким від нього став Ноа. Як рідко він став посміхатися і розповідати якісь банальні речі, типу того, як колись він впустив зубну щітку в унітаз, і довго думав, йти за новою чи зробити вигляд, що нічого не трапилося. Він не просто зробив крок назад, він по цеглині вибудовував стіни навколо себе, відгороджуючись від усього світу. Образ таємничого хлопця в усьому чорному, який співає зі сцени пісні про те, що болить найбільше і багатьом, почав зливатися з його другом нехай не дитинства – юності точно. Він любив того хлопця в чорному, любив його голос, манеру, риси, притаманні тій людині, яка хоче сподобатися багатьом і одразу, але ще більше він любив того підлітка, з яким вони разом пили пиво, ділячи останню поламану цигарку на двох. Того зануду, який спочатку казав: «Ти що, сказився?», а пізніше одразу: «Я в ділі!». Того, чиє волосся він заплітав час від часу, коли йому було нічого робити. І ті очі, які виражали набагато більше такого звичного для них відображення втоми останнім часом. Раніше з під пухнастих вій світилися карі вогники недоброго азарту, навіть коли було надто тяжко. А Ніколас знав скільки лайна пережив його друг, щоб ручатися за те, як тяжко йому було. Зараз очі Ноа світилися лише від чергового повідомлення на телефон опівночі, коли він брав його до рук тільки для того, щоб відкласти знову.
- 3,4 K • Кві 22, '25
-
- Про темні, молоді роки біло-рожевої Елли Міррел. Завжди щось хочуть й вимагають, А ти покажеш лише страх. Поваги чи міри не знають, Цінують менше, ніж комах. Тебе – тиху, сіру й ламку, Беззахисну, зручну натуру. Програєш знов цю боротьбу, Й почнеш криваву процедуру. Ні слова друзям і батькам – Малу, дурненьку й не почують. Ти ж – лише хочеш свіжих ран,…
- Previous 1 … 21 22 23 Next
