Розділи
-
Берлін тиснув на мене, виламував руки. Тєлєга зойкала щохвилини, лязгаючи по оголених нервах, не даючи вийти з істеричного та, разом з тим, бездіяльного стану. Новини з півдня, на які я був підписаний, на всі канали, що знав, не давали спати, їсти. Я моніторив сирени Донеччини і…-
8,8 K • Ongoing
-
-
• Залиш всі свої речі перед дверима до лікарні. • Якщо візьмеш хоч щось, ти не отримаєш то назад. • Не намагайся відкрити зачинені двері, їх зачинили не просто так. • Візьми мотузку, щоб знайти вихід назовні, або ти ризикуєш вже ніколи не вийти. • Якщо побачиш дітей – ігноруй їх,…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
— Едварде, він з глузду їде. Йому потрібні люди. Ти не робиш краще… Тепер маленький восьминіжок спостерігав, як людина, яка відстійник собі викопати не змогла, намагалась будувати корабель. Він носив огризки «Вікторії». Складав до купи. Розбирав. Виймав старі, іржаві, загрузлі…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
Едвард знав, що робив, бо він знав цей острів і знав, що робити. Знав, як жити і як виживати. Та його магнітом тягнуло до єдиної прогалини у своєму життєвому досвіді. До Стіда Боннета. До Стіда блядського Боннета, як казав Ізі. Можливо, Ізі був правий, а можливо, лише думав, що все…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
На березі моря, на камені, на тому самому, що слугував за стіл або іншу кухонну мебель, сиділа чайка. Мертвими очима вона дивилась на лінію горизонту, де небесна блакить поєднувалась із морською. Ця чайка була особливою. Вона не сумувала зі звичних причин, з яких сумують чайки. Якби…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
«А в мене тільки почало виходити.» Зазвичай ті, хто переживав кораблетрощу, а потім травив байки в генделику, так от, саме ті люди починали молитись, восхваляти, дякувати богам за другий шанс. Чоловік, що щойно оговтався на піску і викашляв з легень всю воду, а зі шлунку морську…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
– Нарешті! – виходячи з аудиторії, кричить хлопець. – Ну як? Скільки? – цікавляться одногрупники. – Чотири. Він трохи завалив мене питаннями, але, загалом, нормально. – Ох, як же страшно туди йти, – говорить хтось із натовпу. – Та не хвилюйтеся ви, три - теж оцінка. Все, мені…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Ранок був тривожний. Порівнявши всі минулі ранки, дні, вечори, Герміона без найменших роздумів сказала б, що саме сьогодні їй було найважче. Вона не спала, не їла, лише мала постійні думки про майбутнє Хоґвартсу, про її друзів та про це бісове рішення, в правдивості якого вона ще…
-
6,4 K • Ongoing
-
-
Тут грала приємна та заспокійлива музика. Її заледве перебивало шипіння розпилювачів, що приємною прохолодою перекривали палюче сонечко за дверима. Так, це було парке літо, від якого хотілось заховатись. Він ще раз поглянув собі за спину, де з-за привідкритих дверей було видно…
-
4,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 998 999 1 000 … 1 335 Next
