Розділи
-
Літня ніч простягла свої чорні крила, всипані краплями-зорями, огортаючи поснуле місто. У задушливій імлі пронизливо цівкотіли коники та цикади. Жодне віконечко багатоповерхівок не подавало ознак життя– чорні порожнини в тілах будинків зустрічали темряву. Спека не зупиняла…-
2,1 K • Ongoing
-
-
- "Батьку я нізащо в світі не піду працювати до храму того триклятого бога!!!" — кричав зриваючи голос хлопець неймовірної вроди.. -"Мені все одно Кейл після смерті твоєї матері ти зовсім забув про все чого тебе вчили! Ти постійно п'єш й влізаєш у бійки, кричиш та здіймаєш ґвалт у…
-
385 • Ongoing
-
-
Незначні деталі мають великий сенс. У них зберігаються спогади маленьких митей життя, які його наповнюють, вони таять у собі звуки та аромати, які губляться у просторі з плином часу. Малесенький жовтий ґудзик у нагрудній кишені білої сорочки весь ніби аж світився і горів, до рук…
-
Ще один втомливий вечір. Після недовгих клацань у замку двері до квартири прочинились; постать Едгара тяжко розвалилась на просторному дивані. – Оох, нарешті вдома... Сьогодні спатиму досхочу, як добре, що цей скнара дає нам вихідні. А Колетт поїхала до тітки, отже ніхто не…
-
494 • Ongoing
-
-
Ця частина ведеться від лиця Давида. Приємного читання — Да-ави-ид, тою ж матінку, вставай давай! Чи я ще довго маю під дверима кричати? — Іди собі,- я перевернулася на живіт і прикрився голову подушкою. — Давид, я останній раз тобі говорю вставай! Ти сьогодні…
-
23,6 K • Ongoing
-
-
Автор дав дозвіл на переклад. Оригінал: https://archiveofourown.org/works/12293157 Автор: ChrisCalledMeSweetie (https://archiveofourown.org/users/ChrisCalledMeSweetie/profile) Будь ласка, якщо вам сподобається переклад, перейдіть за посиланням та поставте цій роботі kudos! Автору буде приємно! (Цей переклад я також опублікувала ось тут…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
Кінцівки не відкликалися. Я міг рухати тільки руками і тим, що вище за пояс. Я з панічними настроями намагався підвестися з ліжка, проте тільки вивалився з нього, не відчуваючи ніг, ні болю в них. Страх опановував мене все сильніше, з кожною секундою стаючи нестерпним. Я поповз до…
-
27,5 K • Ongoing
-
-
Дотики. Вони як вода. Спочатку чужі дотики на відчуття як контрастне з температурою тіла море. Через неї з’являються мурашки, які, наче, справді малі створіння пробігають по тілу. Згодом ти починаєш звикати до людини, зовсім трошки часу і дотики вже не здаються чимось…
-
465 • Ongoing
-
-
Сокджину сьогодні 30, і зібралися всі найближчі. Мама з татом приїхали. Ім, Джун, Юнгі, Хосок, Гук. Якісь нові пасії Джуна й Хосока теж прийшли. Сокджин не пробував навіть їх запам’ятати. Знав, що вони прохідні, на кілька ночей. Усі, як одна: довгоногі, пишногруді, обличчя, як у ляльок.…
-
45,2 K • Ongoing
-
-
"Ти віриш у дива?" – Ха. Як безглуздо,- уже за мить книга із зазиваючою смарагдовою обкладинкою та дивною, проте інтригуючою назвою "Аннарасуманара" полетіла в бік тумбочки біля ліжка. Як можна вірити в магію? Як можна вірити у щось настільки абсурдне, у те, чого не існує? У 19…
-
1,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 966 967 968 … 1 336 Next
