Розділи
-
Понеділок. Кабінет найнуднішого в Гоґвартсі професора Катберта Бінса вже огорнув дзвінкий шум студентів. Ранкові червневі промені нерівномірно розсипалися по старенькому паркету, просочуючись крізь вітражі вікна. Том як завжди приходив за дві хвилини до початку уроку, щоб…-
11,1 K • Ongoing
-
-
Відбувалась зустріч двух сімей у двухповерховому кафе. Мама Едгара прийшла подивитись на дівчину свого сина, і на його коханого, про якого не знала. Батьки Рампо і Акіко прийшли подивитись на хлопця своєї дочки. Кафе було зроблено в суто японському стилі: двері, розпис стін,…
-
768 • Ongoing
-
-
Коли це трапляється вперше, Чонгук гадає, що це випадково, що, можливо, він просто втомився. Вдруге його відвідала думка, що, можливо, він не хоче. Але коли це сталося і втретє, то хлопець насторожився і трохи злякався. Раніше такого ніколи не було. *** На вулицях столиці стоїть…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
Хмари, що згущувалися останні кілька годин, нарешті розлилися сильною зливою, що змушував людей якнайшвидше дістатися своїх будинків, і сховатися під теплою ковдрою з чашкою чаю. Незважаючи на погоду в одному з темних будинків відкрилося автоматичне вікно балкона,…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
На ранок Мішель вже умудрилася проспати першу лекцію академії, проте її ніхто й не збудив. Біля свого диванчику вона зауважила записку, щоб потім спуститися вниз, хоча їй туди було заборонено ходити. Тишком нишком вона скочила з ліжка, не передіваючись, босоніж побігла на низ. Там…
-
5,4 K • Ongoing
-
-
Намджунові зле. От-от знудить від страшного передчуття. І запаху: спирт, метал. Лікарня. Сестра на операції, а він тут – безсило чекати страшно. Безсило чекати – страшно. На руках вмостилася Юндже. Вона спить, бо медсестра вколола їй заспокійливе. Вона бачила, як батько вбивав її…
-
45,2 K • Ongoing
-
-
З дня, коли ми зібралися компанією, щоб випити, пройшла довга неділя. Увесь цей час витрачався на поїздки, де проходили бої, незначні операції (деякі з них закінчувалися трагічно) та зміни в лазареті. А ще, на сором, що супроводжував мене, щоб нагадати, яке шоу я тоді…
-
20,3 K • Ongoing
-
-
— Заплатіть відьмакові карбованим сріблом… Ця пісня в’їлася в нього, закарбувалася глибоко в мозку. Любисток засинав з нею, і з нею ж прокидався. Її вимагали в кожному місті, в кожній таверні. В усіх Північних королівствах не залишилось вже, мабуть, жодної людини, яка б її не…
-
2,5 K • Ongoing
-
-
Мої вуха заповнювала тиша. Душа тріщала на фоні моторошного пищання в мозку. Очі поглинули ніч, а чорнило скрапувало на чистий килим, фарбуючи лист у темряву. Віск уже застиг, але тепло ще жаріло в ньому, але не в моєму крижаному серці. Місячне сяйво пробилося крізь штори,…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
Знову підкидаюся, розліплюю очі. Перед очима в мене букви. Ну звісно, я ж їх писав. І ще слухав краєм вуха, як Люпин перекладає мою статтю. А потім, виходить, відключився – знову – і ця тенденція починає насторожувати: не можна так часто втрачати контроль. Доведеться все ж таки…
-
47,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 955 956 957 … 1 336 Next
