Розділи
-
5:18 Френк лежав на дивані, потупишви погляд у стелю. Несносне почуття, коли тебе залишили в невігластві, і тепер ніщо, окрім бажання дізнатися правду, не лізе до голови. Всю ніч не спалося. Втому наче рукою зняло, тільки-но чоловік зайшов до квартири. Весь час в голові крутилось…-
4,0 K • Ongoing
-
-
- Лілі, ви були знайомі з місс…Вонг? Якщо ззовні клініка виглядала ще більш-менш пристойно, антураж всередині нагадував ту саму, як би виразилась Єва, оселю «de la dame aux quarante chats»: пожовклі та місцями облізлі шпалери, сухе затхле повітря і різкий запах сечі, що вдаряв в нізрі і…
-
4,0 K • Ongoing
-
-
Глава 1 Від дня битви за Гоґвортс минув місяць. Місяць нескінченних рейдів і сутичок із залишками армії Волдеморта, які чинили опір із завзятістю приречених. На щастя, серед Пожирачів Смерті не знайшлося сильного лідера, здатного згуртувати їх навколо себе і дати гідну відсіч…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
Твою мать...От халепа...Нахєра я прокинувся?...Голова і тіло невимовно боліли, горло пекло, мене трусило і лихорадило, ніс закладений, сльози течуть, а обидві руки зомліли. Я відкрив одне око і озирнувся по сторонам: звичайна картина суботнього ранку - я голий, на грудях лежали дві…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Ми просто заблукали вдвох Між привидів старих кварталів Поміж примар шоссе й бульварів У місті, що забув сам Бог. Ми тут лишилися одні, Тут не живе жодна людина. І тільки тінь в однім вікні Сміється, мов мала дитина. Це все наш спільний дивосон, Ми в нім блукаємо.…
-
211 • Ongoing
-
-
Я летіла вперед на Ікарових крилах, Проминала ліси і гірськії масиви, Та шлях перекрили високі, мов гори, Бушуючі хвилі із чорної води. Розтали од солі Ікарові крила. Та я плавати вмію. Й не таке пережила. І чорнії хвилі враз стануть ласкаві, Вони не вбивають - вони несуть…
-
211 • Ongoing
-
-
Чекати, чекати, чекати аж доки Зажевріє над небокраєм заря. Спливатимуть в досвітку цілії роки, Та все на світання чекатиму я. Стоятиму тут я, під вишні гілками І буду цей світ споглядати віками. Питатимуть люди - й навіщо чекає? А я колись скажу -…
-
211 • Ongoing
-
-
А що як облишити Звичний життєплин І вийти безшумно З осяйних вітрин, За рамки картин Що їх тут повішали…
-
211 • Ongoing
-
-
— П-привіт... Можна сісти тут? Хлопець зиркнув на Мону з-під брів кивнув. — Ми, здається, вже трохи знайомі?.. Хлопець знову кивнув. Він сидів, спершись підборіддям на складені замком руки і дивився в нікуди. Мона присіла на сусіднє місце. Вона знала його з минулої школи - він ніколи…
-
2,6 K • Ongoing
-
-
У середині вересня ще тепло, як влітку, але листя на деревах вже де-не-де починає жовтіти. Небо глибоке, блакитне, майже безхмарне, і сонце сяє яскраво, заливаючи своїм промінням классну кімнату. Мона замріяно дивилася у вікно на цю красу, аж доки не відчула, що її легенько…
-
2,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 930 931 932 … 1 348 Next
