by Liluly_ —...я відчула, що мої очі поступово закриваються і так я провалилася в свої прекрасні сни… – Мала прокидайся... Ей досить тобі хропіти тут, - почав мене цей хтось будити, але мені так не хотілося розплющувати очі. Ну звичайно, дуже довгі перельоти виснажують кожного, а тут ще й в…
by Ariadna —Відтоді як сталося щось настільки незвичне пройшов цілий день. Не зупиняючись чоловік ніс свою доньку все більше віддаляючись від місця з яким пов'язано стільки щасливих спогадів, це продовжувалося до поки він не зупинився перед сходами до храму посеред лісу. —Певний час ми…
by MariMavka —Настав пізній вечір. Мейлі не міг як слід розглянути місцевість цирку через сильний снігопад і темряву навколо, але, виходячи з автомобіля, на очі одразу потрапив великий червоно-білий намет, що світився і переливався яскравими лампочками. На його верхівці, привертаючи увагу,…
by бога вільна гусінь —З зникнення Ноемв'ле пройшов вже тиждень, а він все так само думав про неї більше ніж про свою ціль. Як їй вдалось утекти? Зламати закляття? І якщо це їй справді вдалось, то де вона тепер? Спогади знову заполонили всю його голову. Хлясь! Звучна пісня про два дубки під якими…
by Trissa —наступного дня вони говорили про музику. і настпуний. і наступний наступний. -...і в моменті усе пропадає і ти ти єдиний хто залишився все ще в живих!! -ніхуя, а ти круто пишеш, Джі )) -а що такого, ще багато буде творінь : D писали вони разом пісні. це вже друга, але скоро вони і її…
by Nightblue Saintpaulia —Ты куда летишь, печальный призрак? Вот он я – готический твой принц! група «Агата Кристи» цитата наведена мовою оригіналу Гвілар – дуже поширене ім'я серед космодесантників. Напевно, у кожній роті кожного ордену є свій Гвілар, а подекуди й два-три. В історії Адептус Астартес…
by DarthObi —Гаррі продовжував згадувати деталі мольфарського ритуалу захисту. Йому були потрібні певні інгредієнти: рута, лопух, часник і шматочок сала. Ці природні компоненти повинні були стати частиною магічного кола, яке захищає дім від злих намірів і проклять. Важливою частиною…
by ~Dana~ —Дощ посилився, і ми почали бігти. Сміх голосно лунав по шибках старого містечка. Ці емоції, ця ейфорія поруч із коханою людиною. Моя блузка повністю промокла, парасолька вже не рятувала. Ми бігли як тільки могли, але чомусь це було страшенно весело! Його усмішка була найважливішою…
by Наталья Шевченко —Легкий теплий вітерець розвивав моє і без того сплутане волосся, а хвилі, що розбивалися об ніс корабля, летіли мені прямо в обличчя, ось таке воно місце на носі корабля. Ейс тупо спав. Лише зрідка прокидаючись для того, щоб перевірити, чи не збилися ми з курсу. Острів, на…
by Binaris —Для початку варто подивитися, що коїться за вікном, тому важкі фіранки без зусиль розтуляються, а омега сіпається, різко підриваючись на ноги і вдивляючись в скло. Схоже через те, що сталося, хлопець заїкою залишиться, чомусь Юнгі в цьому впевнений, але усмішки це припущення не…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.