by Karambolyyy —Дайну треба було вивести із гри лише двох людей – містера Альберіха та Аякса, за ними впадуть і інші. З рудою мавпою містер Альберіх допоміг розібратись, повертаючи його додому. Хоч чоловік і був надто злим на власного сина, але ще більше він злився на свого нахлібника, на свого…
by Karambolyyy —Патрулі Кая любив трохи більше за паперову роботу. В документації усі слова та цифри однакові, нічого нового, нічого цікавого. Але на вулицях завжди цікаво: зʼявляються нові люди, нові настрої, нові тенденції моди та нові плітки. Хоча зазвичай на патрулі в нього не було часу…
by Karambolyyy —Цукроза самотньо крокувала шкільними коридорами. Вони з Альбедо майже і не говорили після самогубства Каї. Але вона бачила навіть без окулярів, що з блондином не все в нормі. Вони майже не залишались наодинці, а коли таке траплялось, то переважно мовчали. Заходячи в головний…
by Karambolyyy —Виходити з коми набагато важче і довше, ніж здавалось. За кожен міліметр власної свідомості Каї довелось важко боротись і відвойовував він її поступово. Спочатку він ледве міг відкрити очі на кілька секунд та напружити мʼязи в кінцівках, потім зір чіткішав. Через кілька днів…
by Karambolyyy —На прийняття та опрацювання нової інформації Каї знадобилась доба. Лише зараз він був готовий увімкнути телефон. Він познімав відображення статусу “в мережі” усюди ще в середній школі, тому ніхто не зміг би одразу дізнатись про його повернення. Проте йому колись таки…
by Karambolyyy —Серпень обпікав школярів закінченням канікул, змушував ловити останні дні літа з усіх сил. Джин, Барбара та Ліза розʼїхались по домівках вслід за Сяо. Венті, Розу та Ділюка залишили відповідальними за квіти Лізи. За відсутності Барбари Розарія дозволяла собі куди більший…
by Karambolyyy —Єва Вайс — імʼя авдиторки, що перевіряє документацію в кожному кутку мурів. Вона створює враження доволі чемної молодиці, заворожуючи яскравими зеленими очима та волоссям трохи довше плечей, яке зберігає неоднорідний колір через постійні фарбування. Її стан завжди ховався за…
by Karambolyyy —Єва Я швидко крокувала темною вулицею, стискаючи ніж під полами плаща. Столиця чарує своєю красою та безпекою, але барачні райони, що зʼявилися для прислуги місцевих жителів, ніколи не зможуть похвалитися тим самим. Я знала, що мені давно нема чого боятися, але страх був…
by Karambolyyy —Єва — Липо! — його хриплий сміх дратував, це був сміх абсолютно божевільного вбивці, від якого надто сильно тхнуло кровʼю. Та зрештою… я теж вбивця, він мій колега, хоч і не до кінця. — Що ж така красуня тут забула, га? Кавен мовчки кивнула на знак привітання, на що я відповіла…
by Karambolyyy —Єва — Рада, що ти повернувся. Є багато новин, — швидко прошепотіла я, відводячи погляд кудись у простір муру “Марія”. — Щось більше за падіння Тросту? Я хмикнула, розуміючи усю іронію. Надто багато сталось від нашої минулої зустрічі. Чи може напад Кенні вважатись більшою і…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.