Розділи
-
Ранок Годинник показував 9:01. Як добре, що сьогодні вихідний. Я лежала на дивані. Поруч нікого не було. Я трохи стривожилась. З кухні долинав якийсь шорох. Я одягла капці, що лежали біля дивану і попрямувала на солодкий запах, що долинав до мене звідти. На кухні було трохи…-
6,2 K • Ongoing
-
-
Саюрі схуд, погано пах і виглядав по-дитячому щасливим. Вони покинули Мондстадт через бокові ворота, і тепер той крокував поруч, милуючись напіврозтанутим снігом і підставляючи обличчя під несміливе весняне сонце. Ділюк не розумів причини цих веселощів, не мав бажання…
-
13,3 K • Ongoing
-
-
- Я тихо пройду повз нього і розвідаю становище, а ти будеш стояти тут і слідкувати за дверима, - для підтвердження своїх слів Юнгі вказує пальцем на підлогу, - Якщо побачиш або почуєш щось дивне - не йди, краще зачини двері і до мого повернення не відчиняй. - Ні, - омега складає руки…
-
14,3 K • Ongoing
-
-
— А-Сюй, я все, більше не можу, — Вень Кесін зовсім по-дитячому замотав головою з боку в бік, а потім сильно стиснув губи. Він так сподівався, що під час привалу в лісі зможе просто повалятись у траві і помилуватись Цзишу. Але ця надія зникла в одну мить. Йому знову вручили несмачний…
-
7,2 K • Ongoing
-
-
- Доброго дня! - руденька дівчина, з незачесаним волоссям стояла на порозі великого дерев'яного будинку, - а Цвіта вийде? Лука і Ана Морару виховували дівчинку Цвіту ще з-поки вона була немовлям. Її батько був чарівником з холодних далеко західних країн. Ніхто вже й не пам'ятає…
-
3,1 K • Ongoing
-
-
Проливний дощ омивав його стрімкими потоками. Листва вгорі марно намагалася захистити лісовий настил від небес. Можливо, вона лише сприяла зливі. Можливо, верхівки дерев так обважніли під тиском води, що просто скинули свій тягар на землю. Сайно не знав. Йому було начхати. Його не…-
9,4 K • Completed
-
-
Після вечері і незграбної тиші Лі встав з-за столу і підійшов до раковини поклавши миску до решти посуду, що там лежала. Хлопець почув як Джисон теж підвівся, при цьому мало не впавши зі стільця і вийшов із кухні нічого не сказавши. Лі підійшов до столу і прибрав тарілки, що…
-
3,5 K • Ongoing
-
-
"Я ніколи не забуду той день. Це було всього пару тижнів тому. Ми повинні були зустрітися в кафе але я закрутився і забув, коли схаменувся поїхав відразу туди по дорозі намагаючись додзвонитися до Хана, але він не відповідав ні на дзвінки ні на смс." Коли я прибув до місця…
-
15,3 K • Ongoing
-
-
Як і планував Азірафаель, весь наступний тиждень він ховав свої руки під рукавичками. Батько навіть не звернув уваги на це, як і на те, що син став не так упевнено тримати столові прилади та письмове приладдя в руці. Юнак стояв біля вікна, ховаючи руки в рукавичках…-
18,3 K • Ongoing
-
-
Це був холодний жовтневий світанок. Вітер колихав моє скуйовджене волосся. Віз, у якому ми їхали був забитий настільки, що я боялася зайвий раз вдихнути. «На нас напали» – ці слова досі відлунювалися в голові. Усвідомити те, що сталося в Ліарі ніяк не вдавалося. В пам’яті лишилися…
-
20,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 85 86 87 … 1 324 Next
