Розділи
-
Бан Чан та Чанбін почувши крики забігають до кімнати Мінхо та Хана "ЩО ТИ ЗРОБИВ?" "Я....я....я не хотів"- у Хана починається панічна атака-"Я НЕ МІГ ЦЕ ЗРОБИТИ ЩО ЗІ МНОЮ НЕ ТАК" Бан Чан почав заспокоювати Джисона поки Чанбін біг до Мінхо "ВІН ЩЕ ДИХАЄ ВИКЛИЧИ ШВИДКУ ТА ПОЛІЦІЮ" "НІ…-
1,6 K • Ongoing
-
-
Передостаннім уроком була алгебра,потім 2 уроки образотворчого мистецтва та можна буде йти додому. В через тиждень починалися контрольні роботи,тому вчителі змушували учнів писати самостійні роботи. -синус 45 косинус 95 чи навпаки?... – засмучено шепотів Хан – шо це…
-
5,3 K • Ongoing
-
-
На телефон Міна надійшло повідомлення... «Сука! - Він не дотягнеться. - Хане! Допоможи!» «А? Ах, так, зараз. - той підвівся зі стільця, і передав телефон у руки Лі Відкривши чат, він зрозумів, що це написав Чонін. "Фух, живий ..." (15:44) Ni.iN «Привіт, не думав, що доживу до такого…
-
11,8 K • Completed
-
-
Простір поступово заповнювався гарячою парою, що спадала навкруги вогким конденсатом. Навкруги все було мокрим і туманним, а повітря відчувалось надзвичайно тяжким, адже температура у ванній кімнаті досягла сорока градусів. Кип’яток, що заповнив ванну, абсолютно не лякав…
-
2,0 K • Ongoing
-
-
Чонін і Мінхо проснулись у одному ліжку і без питань вирішили піти гуляти та поїсти суші По дорозі вони заговорились та потім Мінхо запитав: "Чуєш, це ми що переспали виходить?" "Ага, ти казав, що хочеш забути якогось Джисона і поліз до мене в підвал по вино" "В тебе підвал є?" "Ого…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
СКОРІШОГО ОДУЖАННЯ НАШИМ ХЛОПЧИКАМИ(Мінхо,Хьонджин та Син Мін),Я ВСІМИ СИЛАМИ ТРИМАЮ КУЛАЧКИ ЗА НИХ! Уроки закінчилися 10 хвилин тому. Деякі учні вирішили залишитися прибрати в класі,а решта намагалися тихо спуститися з другого поверху,щоб не заважати решті…
-
5,3 K • Ongoing
-
-
- І що мені треба обрати?- наляканий Хьонджін розглядає дві розмиті фотографії, які віддала йому дівчина. - Те, до чого лежить серце.- Доля говорить коротко, Хьонджін має обрати щось одне. Щось, що по-різному вплине та змінить його долю й життя у майбутньому. - Оберу одне- доля…
-
6,7 K • Ongoing
-
-
Джісон і сам нічого не розумів. Ні своїх перепадів ніжності, ні того, що сталося потім. Він стояв посеред стадіону, беземоційно слухаючи промову директора, який вкотре робив вигляд, наче нічого не сталося, й споглядав такий же стан Хо. От би зараз його обійняти, вибачитися, все-все…
-
5,2 K • Ongoing
-
-
Знову навчальний рік і знову щорічні спортивні змагання між школами. Джісон глибоко вдихнув перед входом в роздягальню. Прийшов раніше, адже знав, що застрягне тут. Сьогодні важливий день і його команда покладається на нього. Варто налаштувати себе на успіх та усміхнутися…
-
5,2 K • Ongoing
-
-
Ти зрадив мене в останній день любові Та залишив мене посеред самотнього моря Надія була не покидала мене Та зрада, як ніж у спину ранила мене Звісно це біль, звісно це емоції Та важкий тягар для нас обоїх Все ж одна є дума Чи ліпше знову залишитись…
-
132 • Ongoing
-
- Previous 1 … 860 861 862 … 1 338 Next
