Розділи
-
- Послухай, Павдер, ти зв’язалася не з тими людьми, - видихнула Вай, напружено дивлячись на сестру, яка неквапним кроком підійшла до неї. - Та невже? – протягнула Джінкс, закотивши очі. – Здається, щось таке я вже від тебе чула, чи не так? Весь час я, на твою думку, зв’язуюсь не з тими…-
16,2 K • Ongoing
-
-
Близько години Вай та пані Кірамман просиділи у кімнатці мовчки. Наодинці, навіть уникаючи дивитись одна на одну. За цей час енфорсерка спробувала позбутися мотузок, якими були зв’язані її ноги. І хоч Джінкс вочевидь добре вміла в’язати вузли, та не зуміла наплести такого, з…
-
16,2 K • Ongoing
-
-
- Вай, ти мене чуєш? – примарно почула енфорсерка, ледве почавши розплющувати очі. І перш ніж їй вдалося сфокусувати на чомусь погляд, який розпливався – відчула міцні, проте дуже обережні обійми. - Наче чую, пундику, - видихнула вона, і заледве піднявши руку, поклала ту на плечі…
-
16,2 K • Ongoing
-
-
- тепер я зрозумів. Пролунав у підземній лабораторії голос Віктора, що відбивався від сірих кам'яних стін і був чутний ще чіткіше через повну тишу. Єдине, що хоч якось заглушувало його, - це булькання в резервуарі з розчином, де все ще була рожева істота, що, мабуть, уже років з…
-
7,3 K • Ongoing
-
-
Кров розтікається по стільниці; сфера піднімається у повітря, Віктор — падає. І падає, і падає… Минають роки, тисячоліття, а він усе летить і летить вниз. Біль стає його крилами - чорними, блискучими і тендітними, мов агат. Біль ліпить із нього когось нового, раз за разом, поки від…
-
638 • Ongoing
-
-
Тримаючи в руках старий щоденник, Віктор не міг повірити своїм вухам. Здавалося, що на вулиці влаштували гуляння просто під вікнами бібліотеки. Було не так голосно, але чутно чийсь… спів? Може музику? Точно, вібрація! Вчений відчував щось схоже на мелодію через резонанс вібруючих…
-
7,3 K • Ongoing
-
-
Віктор залишився сам у лабораторії. Це місце вже давно стало його домівкою. Тут учений почував себе в безпеці, а також міг спокійно подумати. Хоч це і робочий простір, але саме в таких місцях зауніт відчував себе вільно. Уся справа у його здоров'ї. Він дуже відрізняється від…
-
7,3 K • Ongoing
-
-
Його посмішка найяскравіша у всьому світі. Його червоні очі п'янкі, як справжнє вино. Його сміх такий безтурботний, ніби в житті не існує жодних проблем. І Джаміль ненавидить це все у ньому. Ненавидить цю посмішку, яка з'являється на вустах як заспокоєння після невдач Джаміля,…
-
605 • Ongoing
-
-
Посмішка на його вустах така нечаста гостя, що Калім відстежує кожну її появу. Його сміх в останнє звучав ще в дитинстві, тому досі віддається у снах, плекаючи надію знову почути в реальності. Його очі темні та глибокі, ніби сама нічна небесна безодня і Калім готовий все віддати за…
-
605 • Ongoing
-
-
*дзинь-дзинь* - О боже, кому так рано потрібно дзвонити. Тим паче в вихідний день! - з обуренням сказала Олександра. - Алло, привітик!!! У МЕНЕ ДУЖЕ КРУТА НОВИНА!!!!! ВЗЗЙХЙЇІЄІЩВЩ - І так, по перше, привіт. По друге, ти здуріла? 5 ранку, яка крута новина? - Ой, ну вибачай... - Так, ладно,…
-
1,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 810 811 812 … 1 350 Next
