Розділи
-
Автор оригіналу: NicoleCollard Оригінал: https://archiveofourown.org/works/35236588/chapters/87808336 Невеличкий дощ Того дня, коли Андрес вперше помітив, що у нього тремтять руки, він просто розгублено насупився. Спочатку він звинуватив у цьому стрес, викликаний останніми пограбуваннями, але незабаром…-
3,1 K • Ongoing
-
-
Я сиділа на перилах перед щаблями. Вхід в дім, зі двору. Коли я прибула, сиділа під цими щаблями і чекала її, але не дочекалася. Сумно. Після повернення звідти, в мене ну дуже нило тіло. "Битись менше потрібно було" Пролунав голос одного із зізграйників. Без руки не дуже обробляти…
-
2,0 K • Ongoing
-
-
Наступного дня, під час ранкових тренувань Курото миттю почув чутки про напад на Патріарха клану Х'юга, що підтверджувало, що кров та шкірна тканина, які дав йому вчора Орочімару, належали Х'юга Хіаші. Незважаючи на те, що у Курото був свій план щодо цього, сама думка, що Орочімару…
-
30,1 K • Ongoing
-
-
Над полем недавньої битви висів чорний дим. Рештки колісниці ще тліли, іноді спалахуючи червоними іскрами від поривів вітру, проте, ненадовго: в них вже не було вогню. Чорні круки кружляли довкола, вибираючи здобич. А вибирати було з чого. То тут, то там лежали трупи воїнів Мін та…
-
875 • Ongoing
-
-
— Гаррі, Гаррі, поглянь на мене, малий. Що то? Що то в мене в руці? Скажи "снич". Джеймс сидів навпочіпки біля дитячого стільчика, намагаючись відвернути увагу сина від знищення кухні кавалками каші, якими тому дуже кортіло кидатися. — Це типу як батько мрії в нас намалювався? — …
-
– Тобі не здається, що ми вже занадто дорослі для цього? – з явним сумнівом у голосі запитав Вілл після роздуму над пропозицією друга. – Анітрохи! – усміхнено вигукнув Майк, переступаючи поріг оселі Байерсів. Від холодного жовтневого повітря, що Віллер впустив до хати, Вілл ще…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
- Жвавіше! Чому ви як сонні мухи? - вигукував Чонін підбадьорюючи свою групу. - Синхронніше трохи, ну ж бо. І швидше, ви не на курорті. В цьому спорткомплексі Чоніна вважали одним з найкращих тренерів. Багато хто хотів записатися саме до нього, що зробити було неймовірно важко. Та…
-
8,2 K • Ongoing
-
-
Чи я люблю, чи не люблю? Кохання це, чи просто тяга. Не знаю я за що схопилось моє серце, Лиш про одну її прошу... Немає днів, щоб не гукала, Нема часу, щоб не ждала І тілько, тільки б я знала за що тебе хочу знайти. Ти день для мене, ніч без сну За усмішку, за сльози я тебе хоч…
-
108 • Ongoing
-
-
Недалеко від місця, де дорога звертала у двори, Інгвар зупинився. «Маленька прогулянка» затягнулася до вечора, доки Рейн не згадала, що їй час повертатися. Хлопець попрощався і залишив її наодинці, розуміючи, що з’являтися перед наставником поки не бажає. Разом із тим Альда…
-
138,6 K • Ongoing
-
-
Почніть пис Пов Юля: Я пролуплюю очі та розумію, що вчора вечір вдався на славу. Голова болить, руки розбиті, добре шо хоч морда ціла, хоча я і не здивована, рідко хто б насмілився б втулити мені, Юлі Бандитці! Я гроза Полтави і горда за себе, мені подобається те, що мене всі бояться,…
-
4,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 736 737 738 … 1 339 Next
