Розділи
-
Я сердито гамселив крихкий березневий сніг, не переймаючись тим, що про мене подумають мої сусіди, вікна яких якраз виходили у двір нашого будинку. Це ж треба! Гнів розплавленою магмою вирував у грудях, витискаючи звідти усі інші почуття. Чому так? Мені було двадцять вісім, коли…-
1,0 K • Ongoing
-
-
Це був вже Май. Кінець навчального року в університеті . Наступний місяць буде дуже складним для студентів тому що треба здавати іспити . Особли для тих хто пішов на медика . Прокидаються вулички. Кожна люди кудись спішить. Хтось відкриває пекарні хтось біжить на автобус і цей…
-
5,3 K • Ongoing
-
-
В один із літніх вечорів.Коли ще сонце не сіло , запах свободи яки розлітався разом з запахом літа . І як риже волосся розвивалося на вітру . Чуя знов шукав дазая ... Заглядав в його любимий бар де колись випивав та говорив про свого мертвого друга . Як він з ним випивав , к Море…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
Це було початок осені ... Всі дерева були в оранжевого кольору, а листя яке падало неначе перо жар птиці. Вітер який розносив запах лате карамельного та листя на своїй руці . Маленькі вулички які вже прокинулися та робота яка кипить. Хтось відкриває кав'ярню, хтось поспішає на…
-
868 • Ongoing
-
-
Дивні почуття не давали спокою Шостій, коли вона підіймалась сходами. Вона вже відчувала їх, але завжди відганяла. Зараз же це було не так просто. Дівчинка оглянулась. Позаду, поруч зі шматками окривавленого м'яса лежали гори трупів тих, хто намагався її вбити. До них дитина не…
-
563 • Ongoing
-
-
Вчителька сіла за піаніно і її пальці ніби самі собою побігли по клавішам. Її почуття виливались у цю тривожну і заплутану мелодію, якимось дивом не забуту, коли все інше виявилось безнадійно загубленим. Як її звали? Ким вона була? Вона не могла дати відповіді на ці питання. Кожна…
-
250 • Ongoing
-
-
Дівчинка заплющила очі і відкрила рота, приєднуючись до десятків вже співаючих голосів. Усі діти співали, кожен під якусь свою, відому лише йому мелодію. У них не було інструментів, а голоси хрипіли від нечастого використання і часто зривались на високих нотах.…
-
597 • Ongoing
-
-
Дві маленькі фігурки навшпиньки пересувались темними коридорами школи. Досі тут було тихо й безлюдно, але дражнити долю малюкам не хотілось. — Диви, це шафки, — прошепотів Моно на вухо Шостій. Та подивилась на них без особливого інтересу. — То й що? —…
-
526 • Ongoing
-
- Previous 1 … 729 730 731 … 1 348 Next
