Розділи
-
Осінь цього року видалася напрочуд дощовою і вологою. Раз у раз морозив дрібний дощ, і без парасольки з дому краще не виходити. Крізь запітнілі вікна нічого не було видно, але Джин і не намагався розглянути світ по той бік скла. Він, кутаючись сильніше в плед, ще скуйовджений після…-
2,2 K • Ongoing
-
-
Довго ніжитися в ліжку не вийшло. У двері постукав батько, і коли я щось мугикнула у відповідь, він зайшов, а перед ним побіг пес. — Сьогодні неділя, але в мене рідко коли бувають вихідні. Я їду через десять хвилин, — на вигляд він вагався, але все таки сказав. — Не хочеш випити…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
Ліс зустрів повною тишею. Ні шуму дерев, ні співів птахів, ні дзюрчання комах... Лише стале вогке повітря боліт. М'яка земля всипана торішніми листям, голками та дрібнички гірочками, що нагадували дивний килим, витканий найрізноманітнішими візерунками, легко проминалась під…
-
63,3 K • Ongoing
-
-
Щодо весілля брата Чонгук хвилювався даремно, як і годиться увага батьків була прикута лише до Чіміна і його нареченого. Тож омезі залишалось всю церемонію корчити з себе чемного, пристойного братика, а на святкуванні, коли зацікавлення його персоною зовсім зникло він видихнув…
-
19,9 K • Ongoing
-
-
Слід темної червоної помади залишився на краю списаного аркуша паперу. Альда й сама не знала, що це – записка, лист, маніфест… Останнє слово вона вперше почула від Сандро, коли той надиктовував Маріанні щось вельми образне й метафорично-урочисте, що він назвав котримось-там…
-
138,6 K • Ongoing
-
-
Стоячи на краю провалля, чи задумуємося ми про смерть? Дивлячись у темні води Темзи, Мендрейк думав саме про неї. Його силует злегка погойдувався потоком, створюючи химерні образи. Та хлопцю здавалося, що це не просто образи, а справжня реальність, яку дано бачити тільки йому.…
-
526 • Ongoing
-
-
– Якщо я помру...то хотів би в твоїх обіймах. Це був дивний день. Дивні слова, дивні вчинки. Цей хлопчисько зовсім був не схожим сам на себе. Я почув це, коли йому було чотирнадцять. Знаєте, деколи слова мають значення. І я їх добре пам'ятаю. Завжди пам'ятаю. – Не звертай уваги,…
-
442 • Ongoing
-
-
Пустими вуличками Лондона гуляв вітер. Сипалося буре листя дерев. По глиняним черепицям стукотіли краплі дощу, наполегливо стараючись пробратися в сірі будинки. Десь в картонній коробці скрутився кіт. Це не надто допомагало йому боротися з дощем, та все ж краще, ніж нічого. Та…
-
422 • Ongoing
-
-
!дарк Гаррі! Я в його полоні; лабіринті, вихода з якого не існує. Моє тіло, душа і навіть думки заповнені ним. Для інших він герой, що рятує магічну Британію; «Вибраний»; порядна людина. Але тільки я бачу його справжній образ, наповнений моїм острахом. Любов-ненависть і злий жарт…
-
Натаніель ніколи не думав про таку проблему, як самотність. Його увага була ніби прикута силою до уряду, і він більше не міг бачити нічого навколо. Та в той холодний вечір він все ж про неї задумався. Після розмови з панною Лютієнс його досі огортали змішані почуття. Ні, він знав,…
-
526 • Ongoing
-
- Previous 1 … 721 722 723 … 1 339 Next
