Розділи
-
┈┈───╼⊳⊰𖤍⊱⊲╾───┈┈ — Ах, чорте, я так втомився. Я шукаю цю бісову роботу вже більш місяця. — А живешь зараз за які шиши? — Ну на декілька робіт мене приймали, там доки не вигоняли копив... — Ааа то ти те саме дівчисько з якоїсь дешево…-
2,5 K • Ongoing
-
-
Руїни, які колись були стінами школи-інтернату в під Загребом, освітювало яскраве, геть не осіннє сонце. Подекуди на залишках цегляного муру лишився попіл – наче в будівлю потрапила боєголовка або ж у ній сталася дуже й дуже масштабна пожежа. Навколо лежав густий туман – це було…
-
138,6 K • Ongoing
-
-
ТРОЯНДОВЕ ВИНО РОЗДІЛ 1 5 вересня 19:00 -«Хух,нарешті закінчила»-прошепотіла. я, лігши на ліжко в свої новій кімнаті, в своєму новому домі. Краєм ока є дивилася на вікно, яке виходило на територію університету і на те як дим помалу…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
пройшло не більше часу, а Мацуно уже стояв під дверима у Шуджи і думав дзвонити у двері чи ні.. вирішив все ж зробити це, але не встиг. його схопили за руку. страх скував тіло Чифую не даючи зробити якийсь рух, він одразу зрозумів хто це. - ти дістав ключі? - коротко й холодно запитав…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
//за помилки/суржик, прошу вибачення🙏 Я зайшла в магазин щоб купити зручний одяг. Це зайняло дуже багато часу, та я зійшлася на комбінезону(таке як на фото), коротку куртку на нього та кросівки. Думаю, буде саме те. Я глянула на себе в дзеркало. Бордове волосся, темно-карі…
-
3,3 K • Ongoing
-
-
Я відкрила свої тяжкі віки, але побачила лише темряву. Де я? Чому я тут? Блін, голова так болить, наче мене каменем прибило... Єдине що я пам'ятаю, то це те що я була на кухні і до мене зайшов батько. А що було далі?.. Що ж я забула?... Я хотіла піднятись, але завмерла коли відчула…
-
3,3 K • Ongoing
-
-
Частина перша. Переїзд. Наші героїні переїжджають в маленьке містечко, під назвою Саншайн. Через пару секунд, розпочнеться їх історія. Їде чорна машина Mersedes а за нею BMW, вони об'їжджають інші машини, які зустрічаються їм на шляху. За мерсом сиділа старша сестра Єлизавета Міллер,…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
І ти ніколи не знаєш, скільки це триває. Хвилини? Століття? Можливо, це щось, що існує поза часом, поза простором і поза здоровим глуздом. Один, думки знову починають бити на сполох. Два, ти відчуваєш, як зсередини розливається тривога. Три, розумієш, що дороги назад немає, та,…
-
586 • Ongoing
-
-
Му Цін може дозволити собі не поспішати і просто прислухатися до кроків своєї важкої хотьби, піднімати очі до неба і думати про те, як добре б скоріше повернутися додому, бо серед людей занадто галасно. А там його чекає Фен Сінь, котрий кожного дня вітає його зранку цілунком, а…
-
23,0 K • Ongoing
-
-
Ще з весни він озирався назад і думав про вселенську несправедливість, яка відправила його в Крим саме з таким завданням. Насмішкуваті зморшкуваті мойри гигикали з нього: "Отак, Олександре Генріховичу, море і гори це те, ким ти є, еге ж?" Гірське повітря направду змінювало його, а…
-
1,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 712 713 714 … 1 339 Next
