Розділи
-
Літо завжди було найулюбленішою порою року Техьону. Тільки влітку ти можеш бути роздягненим до білизни в оточенні величезної кількості людей і тобі нічого не скажуть. Абсолютно нічого. Пляж — це справа така. Влітку не треба приховувати свою чудову фігуру під різними шарами…-
2,1 K • Ongoing
-
-
Тоненькі голоски хористів кришталево дрижали в повітрі, розбиваючись на швидке дріботіння слів першої партії з одночасним протяжним переспівом другої. Звук був високий, цього року лунали самі дівочі голоси й ще не зламані хлоп’ячі. Мінерва любила цю різдвяну мелодію. Її…
-
Поцілунок апокаліпсису. Замикаю двері. Закінчую черговий робочий день, який нічим не відрізнився від попередніх. Ледь встигаю на останній автобус. Втомлено сідаю на вільне місце. Поряд зі мною такі самі втомлені як я люди. Тільки вони не тільки втомлені. Занепокоєні,…
-
3,6 K • Ongoing
-
-
Розділ 2 Чорнокриг не знав з чого почати. Він звичайно сподівався на притулок, адже його клан потерпав від ворога. Те що він відчував в той час не можна було описати словами. Його лапи горіли, якби не він, від Крижаного Клану лишився лише попіл... Сойкозірка – нова провідниця…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
— Біжи. Артур витріщився на Мерліна, не розуміючи, що відбувається. Він навіть не знав, як саме тут опинився, та ще й гадки не мав, де це "тут" знаходиться. Галявина..якась? Це взагалі ще Камелот? Але все це не мало значення. Він просто не міг ні про що думати, коли в його сторону…
-
4,7 K • Ongoing
-
-
Kiti En, відгукніться будь ласка в коментарях. Це для вас писалось. Життя, така нікчемна річ, Сьогодні ти живий, а завтра – ні. Сьогодні ти співаєш, мов соловейко при дорозі, А завтра вбитий лежиш на своєму порозі. Сміх, веселі розмови під чай чи каву. УНР розумів і знав що…
-
11,5 K • Ongoing
-
-
– Ох-х, я згадав ще одну історію з дитинства. – Перестаючи сміятись, промовив Женя. Вже давно за північ, товариші розмістилися на м’якому дивані та просто розмовляли. В кімнаті неначе відчувався запах комфорту та ніжності, який здається можна було відчути фізично. Така…
-
694 • Ongoing
-
-
Спартак не вірить у любов. Після того, як його стільки разів кидали й зраджували, він просто на просто боїться довіритись комусь. Тому Суббота вже мільйон разів пошкодував, що зустрівся з Женькою. З цим ходячим сонечком. З ним Спартак ставав іншим. Багато сміявся, був занадто…
-
844 • Ongoing
-
-
Сяо був відданий Джонлі. Він вважав його своїм власником. Ні, навіть особливіше. Сяо прив'язався до Лі та вважав його своїм рятівником. Ні, навіть більше. Вони жили багато років у гармонії, переживали усі війни та знаходили щастя разом. Вони любили одне одного.…
-
233 • Ongoing
-
-
Закінчивши з ранами Курото, Анко повернулася до своєї кімнати, не сказавши нічого більше, розуміючи всю ситуацію, що склалася. Курото лежав на ліжку, уважно обмірковуючи все, що сталося сьогодні. Як і очікувалося, сьогоднішня місія була пасткою, і Село Піску було в цьому…
-
30,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 702 703 704 … 1 351 Next
