by Zaedar —Хлопці гралися в шинобі коло дитячого майданчика. Він постійно зустрічав їх там на заході сонця, коли повертався додому. З недавніх пір Какаші перестав сюди приходити. По-перше, він не дуже полюбляв їх шумні ігри — відволікали від вивчення атласу, подарованого батьком. По-друге,…
by Zaedar —В тиші ледь чутно падали краплі. Починався дощ? Чи це були градини поту, або, може, звичайна вода, що капала з наскрізь промоклих балок під дахом, з зіпсованих потопом меблів та постілі. Або ж це були сльози… Ніби нізвідки, з темряви пролунало: — Матусю, не треба, будь ласка!…
by Zaedar —— Сон?.. — здивувався Какаші. Він роззирнувся, прислухався до відчуттів. Дійсно, на ґендзюцу не було схоже. Він же не який-небудь там генін, що тиждень тому закінчив Академію. Хатаке навчився розпізнавати та звільнятися від ілюзій задовго до цього. Але для сну все, що його…
by Zaedar —Цієї команди не хотів ніхто. Усім трьом було майже по п'ятнадцять, і кожен з них ледь склав підсумковий екзамен. Як працювати з настільки “обдарованими” випускниками, Какаші й гадки не мав. Хлопців не стали розводити по різних командах, оскільки — і це було помітно — вони не…
by Zaedar —Карі сиділа біля пам’ятного каменя, просто так, на плитах, підігнувши ноги. Вона намагалася приходити сюди якомога частіше. І раніше — до того, як селище остаточно прокинеться. Однак сьогодні знову довелося чекати серед тіней. Какаші-сенсей теж приходив сюди підозріло часто.…
by Zaedar —Арт-завдання Вовка сказав, що це буде прорив. Хоча я його геніального задуму так і не зрозумів. Щось про «нове слово у фотографії». "Швидше, зображення, а не слово", — подумалося тоді мені, але вголос я нічого не сказав і, якось непомітно для себе підхопивши його блиск в очах,…
by Zaedar —Важкий квадратний графін із золотистою рідиною був наполовину пустий. Сонце хилилося до горизонту, відлуння гуркоту будівельної техніки та лайки ремонтників більше не відволікали, але справа не йшла. Тільки тепер Інтегра розуміла, що насправді не давало зосередитись. Її…
by Zaedar —Арт-завдання. На створення 36 годин. Він помирав. Руйнувався просто на очах, але все ще намагався протриматися. Ще хоч день, годину, хвилину... Істота з по-чоловічому міцним тілом і по-жіночому чарівними очима, синіми, як колись небо чи морська блакить, задумливо перебирала…
by Zaedar —Каімін Хіруне, підозрювана у вбивстві чотирьох шинобі, формально — куноічі-втікачка, імовірно переховувалася в одному з селищ на кордоні країн Вогню та Дощу. Саме у тих місцях Какаші знайшов загиблих під час однієї зі своїх останніх місій, перед тим як приміряти роль наставника…
by Zaedar —Це було вже четверте село. Мабуть, що останнє у можливій зоні перебування ворога. Почасти Какаші був радий цьому, адже гроші, виділені на місію, танули зі швидкістю снігу у спекотний погожий опівдень. Ціни на проживання навіть на найбідніших заїжджих дворах в прикордонних…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.