Розділи
-
Прохання Романофф мені одразу здалося дивним. Навіщо їй досьє людини, що загинула в 43-му? Подумала, ну Роджерс попросив, ностальгія на старості років, але ж ні. Одного погляду на фото Барнса мені вистачило, щоб зрозуміти хто це. (Каюсь, не фанат зірково-полосатого) Хто знав,…-
8,6 K • Ongoing
-
-
— Постарайся нічого не зламать, мені цю квартиру завтра повертати.— Ми заходимо в невеличкий коридор, що веде до кухні, спальні, ванна. І в цілому це всі кімнати тут.— Почувайся як вдома. Голодний? Він так дивиться ніби я його запитала про супер секретний план по поверненню Криму.…
-
8,6 K • Ongoing
-
-
[Вирішила все-таки повернутися. Сподіваюсь скоро ввійти в темп написання. Ще хотіла дізнатися, чи було б вам цікаво вставки з музикою чи плейлист до цієї роботи? Чи слухали б ви її? Насолоджуйтесь читанням!🤍] Ранок виявився не найприємніший. За ніч рука опухла ще більше.…
-
8,6 K • Ongoing
-
-
Любі котики, я щиро вибачаюсь за таку довгу перерву. Ще пів року тому, в лютому, в мене було написано ще 5 розділів які я не встигла опублікувати. І через певні обставини що сталися, вони були втрачені. Також в цей період відбулися інші події що змусили мене відкласти їхнє написання…
-
8,6 K • Ongoing
-
-
Ми покинули ринок та я ледь вмовила його заїхати в торговий центр. І на диво, він погодився. Я взяла нам по капелюху, та дві джинсових куртки. Важливо періодично змінювати верхній одяг, щоб не світитися в одному на всіх камерах. Він стоїть біля входу в один із магазинів, чекає на…
-
8,6 K • Ongoing
-
-
*** Ми їдемо в тиші. На моєму одязі кров бійця, якого я вдарила ножем в шию. Але схоже мене це не турбує. Я думаю як нам безпечно та без зайвого шуму покинути Вашингтон. Барнс схоже теж повністю в своїх думках. Дивиться на свої руки не моргаючи. Відкриваю бардачок та дістаю вологі…
-
8,6 K • Ongoing
-
-
Ядвіга прибула в загадковий для неї палац. Її разом з іншими рабинями завели до великої кімнати, як потім їй пояснили вона називалась гаремом. Вишикувавшись в ряд дівчат по одній оглянули, тих хто підходив за критеріями повели до хамаму, а інші пішли в невідомому напрямку. Ядвізі…
-
705 • Ongoing
-
-
Вечірня прохолода нарешті перемагала спеку, накриваючи рожево-ліловим землю до самого небокраю. Усім дихалося легше, і людям, і травам. Густі, духмяні та терпкі запахи, що пригнічувалися вдень пекучим сонцем, тепер немов ожили та полилися хвилями, насичуючи вечірнє, вже майже…
-
616 • Ongoing
-
-
Примітка 1: перекладаю своє. Якщо хтось десь раніше бачив, це воно) Примітка 2: є тут дещо, окрім слешу. В пейрингі не вписала, бо історія не про це) Так, я знаю, як божеволіють. Як параноя зажовує бобіну думки, як рука малює замість конспектів одне й те саме обличчя, як день здається…
-
9,9 K • Ongoing
-
-
Зібравши себе по шматках, залікувавши свою рану, та все ж залишивши шрам, як зарубку про пам'ятний день, я знову вріс у функціональну, проте яку ж колючу зсередини шкіру найкращого друга. Ґрейнджер пропала з радарів, прикриваючись роботою, що взагалі-то й зіграло фатальну…
-
9,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 602 603 604 … 1 348 Next
