Розділи
-
Зібравшись з думками Хосок продовжує займатися роботою, нервово чекаючи нового працівника. Минуло всього декілька хвилин, які для Хосока здалися вічністю, і силует Юнгі з'явився в дверному пройомі. Чон відчув як сильно у нього пришвидшився пульс. Матінко, чому ж він так…-
2,8 K • Ongoing
-
-
– Сяо! – Звучить майже драматично, так мови би Алатус не просто нікому не потрібний Якша, мовби він самий справжній герой драматичного фільму, який приносить себе в жертву заради друзів, якого будуть ще довго оплакувати після. Але все це брехня, він не головний герой, а ці люди…
-
791 • Ongoing
-
-
Я в дитинстві дякувала бабусям, дідусям За те, що бачу небо мирне і не чую звук сирен. Знаєте, такі страшенні завивання, Що стигне кров твоя в судинах, І далі рухатись вона не взмозі. Стоїш, як вкопаний, у першу мить, Поворухнутися - ніяк. А потім: раз, і ти тремтиш, немов…
-
111 • Ongoing
-
-
Джісон намагався жити просто, заважали лише дивацтва, що відбувалися з ним у власній квартирі, зрештою він зустрівся з причиною. Будь ласка, перейдіть за покликанням на оригінал (https://archiveofourown.org/works/37500457?view_adult=true) й залиште автор_ові/ці/ам Kudos: реєстрація для цього не потрібна, а їм…
-
6,0 K • Ongoing
-
-
Де їхня дружба вважалася неприродною, але то їх не зупинило... Будь ласка, перейдіть за покликанням на оригінал (https://archiveofourown.org/works/44010726?view_adult=true) й залиште автор_ові/ці/ам Kudos: реєстрація для цього не потрібна, а їм буде приємно. *** Уйон зустрів Чон Юнхо, коли йому було п’ять років,…
-
6,5 K • Ongoing
-
-
Вони підіймаються у темряві на гідро-диску, який підпитує енергією Сяо, радісні, та майже щасливі, що нарешті зможуть вибратися із цього кошмару. Та раптом із глибин безодні повилітали дивні, темні створіння, темна енергія, карма, як її називає Сяо. Карма розповсюджується швидко,…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Ділюк не міг повірити своїм очам, своїм рукам, свому розуму. Його батько стікає кров'ю на його руках, молить про порятунок, повільно помирає у муках. Йому нема вже порятунку, такі рани не заживають з часом, не заліковуються ліками. Такі рани гнояться до самої смерті. Тож, Ділюк…
-
555 • Ongoing
-
-
Ранок. Школа. Перерва. Коридором ідуть двоє хлопців: один – невисокий усміхнений брюнет, що перекидує з руки в руку баскетбольний м’яч, другий – високий суворий хлопець з зеленим волоссям і в прямокутних окулярах, що тримає в руках звичайну жіночу щітку для волосся. Назустріч…
-
3,3 K • Ongoing
-
-
Я поклала книгу на полицю і голосно з полегшенням видихнула. Нарешті! Остання! Урааа! Переїзд закінчено! Можна зробити собі чашечку чаю і нарешті засмакувати ті пречудові тістечка, на які я пускала слину весь день, але зареклась їсти, поки не розкладу всі речі. Бадьоро…
-
3,7 K • Ongoing
-
-
Світ-то, у дійсності, однаковий: все можна анулювати по клацанню пальців. Дорога до досконалості може бути гладкою, а може бути безкінечною, чимось недосяжним. Шлях Санзу ж викладений з уламків, які завдають болю з кожним разом все сильніше і сильніше, залишаючи нестерпні мітки.…
-
719 • Ongoing
-
- Previous 1 … 581 582 583 … 1 348 Next
