Розділи
-
Опис: Про почуття Сюе Яна після смерті даоджана Даоджане.. Сяо Сінченю.. Ти не уявляєш, як я тебе ненавиджу. Заради чого я весь цей час був поряд, прикидався звичайним незнайомцем, якого ти врятував? Навіщо стільки часу брехав? Для чого обманом змусив тебе вбивати…-
338 • Ongoing
-
-
укр_ав, в якому вей їн не падає з гори, а зникає разом з а-юанем на довгих тринадцять років 1 Біля Курганів повітря стає густішим, що дихати все важче і важче. Така атмосфера була і тоді, тринадцять років тому, коли він з безвиході прийшов на ці затхнулі землі. Того разу тут…
-
10,1 K • Ongoing
-
-
— "Дякую за твою щиру допомогу! Пробач, що тобі дістався такий зіпсований чоловік, який навіть не може захистити себе на полюванні, — напевно, тут потрібно було зупинитися, можливо, все ж таки так, але емоції били в край і стримати їх було неможливо, — я говорив до цього, що сам…
-
6,0 K • Ongoing
-
-
Лань Ванцзи був дурнем. Він був телепнем, йолопом, дурнем, і всіма іншими лайливими словами, які позначають тупих людей. Принаймні так від думав, коли дивився на себе в дзеркало кожного ранку. Він був дурнем по багатьох причинах. По-перше, він приїхав в село до бабусі, думаючи, що…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
— Вей Ін! - Голос видає роздратування його власника, і названий хлопець, заходить у нападі сміху. — Я тут! - Рука піднімається вгору, туди, де має бути небо. — Це я! — Убожество, - каже наостанок Лань і виходить із приміщення, залишаючи Усяня одного. Це є законом природи. Так…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
- Даочжан, даочжан. — у шумі міської метушні сильно виділявся цей веселий і проказний голосок юнака, який, не дотримуючись правил пристойності, хрумтів свіжим яблуком. — Не балакай, поки їси. — спокійно, але в той же час з докором промовив чоловік з кошиком у руках. На відміну…
-
2,2 K • Ongoing
-
-
— "Дякую за твою щиру допомогу! Пробач, що тобі дістався такий зіпсований чоловік, який навіть не може захистити себе на полюванні, — напевно, тут потрібно було зупинитися, можливо, все ж таки так, але емоції били в край і стримати їх було неможливо, — я говорив до цього, що сам…
-
6,0 K • Ongoing
-
-
Та ніч була чомусь дуже холодною, хоч вже й настало літо. Темна, хмарна і дуже мовчазлива, така ж, як і хлопець, що йшов її пустими вуличками. Він таким зазвичай не був, взагалі Вей Вусянь по життю не відрізнявся тихим норовом. Але чомусь зараз йому, здається, зовсім не хотілось…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
Маленький хлопчик розгублено дивиться на те, як люті мерці пожирають його батьків. Очі скляніють, ноги вросли в землю і розум не може придумати жодного логічного пояснення тому, чому його батьки загинули жертвами звичайних лютих мерців. Мерці – звийчайні селяни, шкіра обтягує…
-
44,5 K • Ongoing
-
-
Учень знаменитої Баошань-саньжень, п'ятнадцятирічний Сюе Ян, полишає гору Наставниці, та першим на своєму шляху зустрічає Сяо Сінченя. Сюе Ян спритно перестрибує швидкий гірський струмок і прямує вниз. Навколо літо – зелене та запашне, у горах повітря свіже, а над головою…
-
2,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 519 520 521 … 1 348 Next
