by Котик РудаКиця —Після подкасту Женя та Спартак хотіли замовити таксі але Спартак говорить. – Жень, може ми підемо додому пішки? – Спарт, нам додому йти далеко! Тим більш дивись які хмари! Зараз дощ піде, і ми промокнемо!– Відповідає Женька. – Та не далеко нам йти! Ну так дійсьно хмари темні…
by Морква — Чекати, чекати, чекати аж доки Зажевріє над небокраєм заря. Спливатимуть в досвітку цілії роки, Та все на світання чекатиму я. Стоятиму тут я, під вишні гілками І буду цей світ споглядати віками. Питатимуть люди - й навіщо чекає? А я колись скажу -…
by Морква —Я летіла вперед на Ікарових крилах, Проминала ліси і гірськії масиви, Та шлях перекрили високі, мов гори, Бушуючі хвилі із чорної води. Розтали од солі Ікарові крила. Та я плавати вмію. Й не таке пережила. І чорнії хвилі враз стануть ласкаві, Вони не вбивають - вони несуть…
by Морква — Ми просто заблукали вдвох Між привидів старих кварталів Поміж примар шоссе й бульварів У місті, що забув сам Бог. Ми тут лишилися одні, Тут не живе жодна людина. І тільки тінь в однім вікні Сміється, мов мала дитина. Це все наш спільний дивосон, Ми в нім блукаємо.…
by Kai Yoni —Поступово, ти став сенсом мого життя... Звичайний робочий день. Хтось сидить на роботі, інший спізнюється на пари чи уроки, ще хтось біжить до лікарні, а наш герой сидить на нудній лекції та уважно слухає професора.. ну або старанно робить вигляд, мріючи про щось своє та часто…
by mirage —МОЖЕ БУТИ ПРИСУТНІЙ СУРЖИК! Після того, як поїв, пішов збиратися до універу. Треба ще води з собою взяти, бо фізра буде останньою. А після неї, ще по сонцю треба дійти до дому. Отож бо, пройшло 15 хвилин, а я вже поїв, одягнув шорти, темно синього кольору, з примітивним принтом, у…
by mirage —МОЖЕ БУТИ ПРИСУТНІЙ СУРЖИК! /Міра/ — Не рухайся, бо переріжу тобі горлянку, – о ви б бачили, знову ж таки, ті обличчя. Бійтеся мене, може я якась хвора, та можу і справді перерізати горло. — Дівчина, ти що з глузду з'їхала? Відпусти його! – Ага, спочатку відпущу, а потім і мене…
by priekli —море буває спокійним. хвилі тихо хлюпочуть, вдаряючись своїми тонкими зап'ястками о гострі скелі, змиваючи химерні візерунки з піщаних берегів, а потім відцокують моменти в вічність. а ще море буває буйним. воно поглинає всю чорну порожнечу неба, витанцьовує танго на його устах,…
by котяча крихітка —Вечір.Женя у барі десь на кінці Києва,як він туди попав?Дуже цікаво доречі,просто це чудо поплелось туди, бо його запросили хороші товариші,а відмовити він не може, та й пропозиція хороша. Один.... Два.... Три.... Чотири.... П'ять.... Шість.... Сім.... Вісім... Вісім стаканів…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.