by лисичка —Коли висвята на вояка закінчилась,Крукошуб помітив білу кицьку з чорними плямами на спині.Він підійшов до неї і нявкнув: —Привіт.Як тебе звати? —Привіт.-промурмотіла киця.—Я Барсошубка-нявкнула киця.—Ти ж Крукошуб? —Так.-відповів чорний вояк. —Пішли я тобі покажу…
by Stepan Kumachov —Прокинувшись наступного ранку, Деревко пішов досліджувати табір. Де ясла та кубло старійшин, він вже знав. Також він знав де кубло його батька та кубло його сестри. Отож кубло новаків та вояків це ті два кубла біля виходу. Кубло новаків трохи менше ніж кубло вояків. Розуміючи що…
by Matt Melnychuk — Червонокіготь стояв, пепорушно, як скеля. Його розширені очі невідривно дивились на мертве тіло перед ним. Ніхто не звертав на нього уваги, ззовні він не викликав ніяких підозр. Та всередині у нього не залишилося ні одного тихого місця. — Ні, Зореклане!!! Ні!!! Зореклане,…
by Alex —-В-ВИШНЕСЕРД!!В-В-ВІН.....МЕРТВ-ВИЙ ! - загорлала Росоквітка вся в сльозах, а з кубел швидко вибігли коти. -Що?...Де він? - невпевнено, але чітко спитав Вужезуб. -ВИШНЕСЕРД...-вона видихнула, намагаючись спокійно говорити. -Я і-ішла полювати.Коли вже стрибнула на м-мишу, я побачила…
by Alex —Над річкою і лісом засинювалося небо.Здалеку-предалеку, погуркуючи та та поблискуючи, накочувалася гроза.Потемніли хмари, зашуміло листя на деревах, заметушилися птахи.А ворони лячно замахали крильми та полетіли геть.Почався дощ.Загудів сильний вітер та у повітрі почали…
by Вивіркострибка — Перша Тічка Було це у сезон новолисту. Здобич почала виходити зі своїх нірок, і схованок. Дерева знову починали обростати листям, а молода травичка пробивалась з під землі. Вивірколапку висвятили дві повні тому, вона завзято навчалась полювати, і битися. Ожинокіготь. Її…
by Юлія —Примітка: Хоча серед фандомів вказано "Котів-Вояків", дані події будуть розвиватися навколо вовків. Інакше кажучи, фундамент моєї історії дійсно майже повністю наслідує "котячий" світ, але матиме кардинальні розбіжності в деяких аспектах. — Іди геть звідси. Білі вуха…
by Bomi Tennant —— Привіт, Джонні. Костянтину навіть обертатися не треба було, щоб зрозуміти, хто зараз стоїть за його спиною. Чаклун не відповів, промовчав, аби подивитися, що ж далі робитиме Люцифер. — О, знову ці твої ігри в мовчанку, Джонні, — засміявся Люцифер. Він замовив собі випити і сів…
by Даха —Похмуре небо навіювало смуток, холодний вітерець викликав тремтіння хрубкого дівочого тіла, туго заплетена коса каштанового кольору уже давно розплелась. Ось темні хмари уже перетворились у дощ, а згодом у зливу. Одяг непомітно ставав вологим, поки не став повністю змокрілий.…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.