Розділи
-
«Думки — це тіні наших почуттів — завжди темніші, порожніші й простіші». – Фрідріх Ніцше. Коли наступного дня вона ненадовго заскочила до каравану, аби повернути книгу, Герміона побачила професора, що гніздився на сходах, а його хвора нога простягалася до нижньої сходинки. …-
36,8 K • Ongoing
-
-
Десь там, в перевалі поміж двома пагорбами пролягала забута людьми й навіть Богом стежка. Хоча ці пагорби радше нагадували одну невеличку гору, розколоту на двоє, мов старе дерево, що в нього влучила блискавиця. Через цю схожість, люди Долин уникали ту дорогу, хоч й вона зручно…
-
3,4 K • Ongoing
-
-
Чан сидить, шоковано дивлячись на замітки в своїх руках, і думає, де ж він повернув не туди? Все ж наче добре було. Він успішно пройшов прослуховування, став стажером, навіть подружився з деякими іншими трейні. Ба більше, встиг організувати свою продюсерську команду! І жодних…
-
447 • Ongoing
-
-
Хуа Чен дрібно тремтить, коли пов'язка падає на підлогу, але не відступає від свого рішення, він надто довго ховався від Його Високості. Він знає, що Се Лянь не покине, не вдарить, не скаже, що він потворний (а якщо й скаже, Хуа Чен лише сприйме це, хто він, щоб несхвалювати рішення…
-
955 • Ongoing
-
-
— Люміно, агов! Ти це чуєш? — Мг? Ти про що? Низькоросла дівчина з коротким блідо-жовтим волоссям відірвалася від алхімічного верстату, щоб подивитися на свою ширяючу у повітрі супутницю. — Якісь дивні звуки! Ну ж бо! Невже ти не чуєш?! Вони доносяться зсередини хати! Люміно! А…
-
2,4 K • Ongoing
-
-
~~~ Я прокинувся близько обіду.Неділя-прекрасний день.Я би поспав довше, але яскраві промені сліпили навіть через закриті повіки.Давно я не прокидався в налитій сонцем кімнаті.Але в ній нікого не було.Це була кімната Андрія, де ми тут із хлопцями спали. Дівчата ж оселились в…
-
8,7 K • Ongoing
-
-
В кімнаті тихо і тепло. Пахне потом та ледь помітно — металом. Вегас лежить на спині, відчуваючи під собою вологі простирадла, голий та спокійний. Він повертає голову, аби роздивитися Піта поруч, і всміхається. Той мовчить, не рухається, лише дивиться у стелю. Вегас лягає…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Холодний підвальний кабінет, запах різних препаратів і старі лампи, замінити які ніяк не доходили руки. У цьому була щось особливе. Проте іноді крики з сусідніх кімнат руйнували цю атмосферу, створюючи щось шумне. Так, для них це був тільки шум. - Вони такі схожі, - тільки…
-
326 • Ongoing
-
-
І все ж, чому пан Камісато так був занепокоєний станом свого працівника? Вважав, мабуть, що це впливає на якість роботи Томи, але ні. Хлопець сумлінно виконував усі свої завдання й обов'язки, як то кажуть, і в радості, і в печалі. Він питав у Камісато-старшого, звісно, до чого така…
-
3,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 43 44 45 … 1 352 Next
