Розділи
-
– Це – твій далекий родич, Аякс. Але наші родини повʼязує дещо більше, ніж кров – він син мого партнера. Тепер він твій брат. – Але він мені не рідний… Дитячий голос урвався дзвінким ляпасом. Щока хлопця наливалась кровʼю, та він не наважувався її розтерти, щоб вгамувати біль,…-
82,3 K • Completed
-
-
На цій прекрасній планеті, яка називалася Земля, маленький принц зустрів багато нового та незвіданого, чого не бачив на своїй планеті. Ві зустрів там багато кого та чого; завів не мало друзів та знайомих. Глянь, може й на все інше життя їх вистачить. У хлопця навіть з'явилася та…-
787 • Ongoing
-
-
Образ тієї жінки часто згадувався уночі. Лиш опівночі, він знову відчував оксамит тих долонь, що ніколи не хотів відпускати. Пальці стискували атлас нічної сорочки, котра виблискувала при сяйві місячного світла. Вітер намагався вдертись до оселі, заполонити розум, однак вогонь,…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
Джисон – той хлопчина, який мабуть найбільше дратує однолітків тим, що йому ніколи нічого не забороняють. А ще тим, що багатий. Та й тим, що гарно вчиться. І спортом займається. І з дівчатами дружить. А ще любимчик вчителів. Ну й танцями займається. І якщо бути зовсім чесним, то ще…
-
2,0 K • Ongoing
-
-
Євген переконував себе мовчати до останнього, намагаючись самостійно впоратися з негативними почуттями. Раз у раз, пригадуючи образливі слова Іллі, він то повністю їх заперечував, то сумнівався, то повертався думками до стосунків Субботи й Полудьонного та накручував себе.…
-
20,0 K • Ongoing
-
-
Примітка: Мені так ліньки щось робити... Мені дуже дуже шкода, що я так довго нічого не виставляла, але я просто трішки вигоріла. Я постараюсь бути трішки швидшою, але цей фанфік досить великий і я просто втрачаю надію дійти до кінця. Привіт. Останнім часом я нічого не писав, бо…
-
30,0 K • Ongoing
-
-
—Як таке взагалі могло статися? —Замовкни, Бінні! —Що за дурень зміг підхопити простуду влітку? Мінхо застогнав, прикриваючи лице ковдрою. Він також не знав, він рідко хворіє. Як він умудрився зробити це серед літа, для нього також було загадкою. —Що ти взагалі робив, щоб…
-
30,0 K • Ongoing
-
-
— Вітаю, мій любий хлопчику! — промовила тітка Инджі та притягнула Мінхо у великі обійми. Її обійми були для Мінхо майже улюбленими у світі, звичайно після танців та його котів. Він не сильно любив дотики, проте дійсно обожнював отримувати теплі, міцні обійми від тітки. Вона…
-
30,0 K • Ongoing
-
-
Самотній день починався повільно, але впевнено, адже зима потихеньку відступала, даючи свободу принциповій весні. Ще було досить темно через сірі шаруваті хмари, які майже накривали землю важкою, але прохолодною, ковдрою. Відчувалось, ніби сьогодні буде сніжити. Та якісь…
-
1,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 447 448 449 … 1 350 Next
