Розділи
-
Над тихим та на диво спокійним океаном гуляв вітер. Він перекочував низькі хвилі та іноді заважав птахам літати. Був тільки шум води та спів водяних драконів, які рідко піднімались на поверхню. Раптом цю тишу розсік свист крил. Нічна лють з чорною лускою, яка переливалась…-
2,0 K • Ongoing
-
-
Проходячи повз кущ бузку, Осаму вже знав що саме зараз скаже Чюя. – Я хочу бузку. Шатен посміхнувся, адже знову вгадав. Та й не було чого вгадувати, бо про любов Чюї до цих квітів можна було писати цілий роман. Навіть познайомились вони завдяки бузку. І ось вже кілька років…-
1,5 K • Completed
-
-
Я не завжди думаю про нього. Але біль після нашого розлучення переслідує мене двадцять чотири на сім. Коли прокидаюсь. Коли роблю буденні справи. Навіть коли посміхаюсь своїм близьким та рідним. Одне з найболючіших, це посміхатися через силу. Сміятися не дивлячись на те, що він…
-
7,9 K • Ongoing
-
-
- До речі, Дадзаю, - Накахара явно намагався виглядати невимушено, коли він через 10 хвилин тиші між ними двома все ж вирішив подати голос. Осаму вже допив свою каву, проте залипнув на газету, котру підібрав із сусіднього столу. Загалом, саме Гін нагадала їм про це, коли прийшла туди…-
236,2 K • Completed
-
-
Куроро: – Не любить пляж так сильно як інші павуки й не знімає з себе одежу, як би не було там спекотно. – Найбільше любить дивитися на океан вдалині від готельного бассейну. – Ненавидіть запах солі й риби в океане, але любить вітерець. – Йому набридає наскільки ж багато там…
-
397 • Ongoing
-
-
Почніть писати... На початку дев’ятої вечора, коли сонце занурювало лондонський район Бромлі у помаранчево-рожеві тони, тиха вуличка Норс-роуд, здавалося, являла світові свою найкращу версію. М’які промені поступово ховаючогося сонця оповили черепицю акуратних, схожих одне на…
-
4,0 K • Ongoing
-
-
Жахливий біль - ось і все. Можливо, зараз він згорав заживо, або його розривали на шмаття. Він більше не міг відчувати своє тіло, стерлась різниця між його плоттю та безмежною агонією що панувала навколо. Вона одночасно проникала та вырвалась через кожну часточку його…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Водяний упир прокинувся від зайвого шуму в коридорі. Хтось по ту сторону ніяк не міг зачинити двері, постійно стукаючи ними. Підвівшись Рейн пішов у бік порушника. Біля своєї кімнати Дроп їбався із замком. - Ох, чорт, налякав. - Дьюдроп ніяк не очікував побачити когось в таку рань.…
-
8,6 K • Ongoing
-
-
-Гей, Кевін! Що в тебе третьому? -Відчепись, Сабріна! Я ще пишу! Їдкий коментар, кинутий дівчиною собі під ніс, не змусив довго чекати. Вона сама ж скривилася від своїх слів, а потім наступного моменту її обличчя розгладилося і прийняло найчарівнішу і невимушену…
-
4,6 K • Ongoing
-
-
Тупіт двох пар ніг тихо розносився тихими коридорами. Усі студенти вже розбрелися на уроки по авдиторіях, лише ці двоє кудись спішили. — Біжи тихше! Нас ж засічуть! У відповідь дише засяяли золотаві іскри, складаючись у слова. “Сама знаю. Біжи давай!” Підземелля зустріли…
-
2,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 441 442 443 … 1 338 Next
